Рішення № 90145835, 30.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 червня 2020 року о/об 17 год. 45 хв.Справа № 280/2400/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.50; код ЄДРПОУ 39820689)

про визнання протиправним наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним Наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.03.2020 за №8-2425/15-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність» ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 2.0000 га, кадастровий номер 2321583000:01:003:0069 із земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Максимівськї сільської ради Вільнянського району Запорізької області, за межами населених пунктів.

У позові зазначено наступне. 06.03.2020 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2321583000:01:003:0069 та передачі земельної ділянки у власність. Наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.03.2020 за №8-2425/15-20-СГ «Про відмову у затвердженні документів із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з таких підстав: акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 за №376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686. Позивач вважає, що відповідачем надано протиправну відмову.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на адресу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надійшло клопотання від ОСОБА_1 про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2га з кадастровим номером 2321583000:01:003:0069. До даного клопотання ОСОБА_1 додав оригінал проекту землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру. За результатами розгляду даного клопотання, відповідно до статтей 15-1, 33, 118, 122 Земельного кодексу України, «Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області», затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 за №308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 за №53) ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області було прийнято рішення, оформлене наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.03.2020 за №8-2425/15-20СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність», яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,000 га, що розташована на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення селянського господарства, з таких підстав: - акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 за №376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686. У матеріалах справи знаходиться акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, де чітко вбачається, що мінімальна відстань між деякими межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки значно перевищує встановлені законодавством 200 метрів.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою судді від 13.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 12.05.2020 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 12.05.2020 відкладено розгляд справи на 30.06.2020.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Як передбачено ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У ч.6 ст.118 Земельного кодексу України зазначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з пп.13 п.4 “Положення про Головне управління Держгеокадастру в області”, затвердженого 29.09.2016 Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521 (надалі – “Положення про Головне управління Держгеокадастру в області”), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

У ч.10 ст.118 Земельного кодексу України зазначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п.3.4 «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», затвердженої 18.05.2010 наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за №391/17686, межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200м. Мінімальна відстань між межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менше ніж 1м.

Як зазначено у ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі у власність земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 2321583000:01:003:0069 на території Максимівської сільської ради (за межами населених пунктів) Вільнянського району в Запорізькій області для ведення особистого селянського господарства.

У Наказі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.03.2020 за №8-2425/15-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність» зазначено: «… Відповідно до статей 15-1, 33, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 №53), розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, НАКАЗУЮ: 1.Відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), площею 2,0000 га (кадастровий номер 2321583000:01:003:0069), із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у наданні цієї земельної ділянки у власність, з таких підстав: - акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376, що зареєстровано в Мінюсті 16.06.2010 за №391/17686. …» (а.с.5).

Судом досліджено Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Позивачем документально не спростовано викладене у Наказі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.03.2020 за №8-2425/15-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність» та відзиві на позовну заяву.

У Клопотанні про затвердження документації із землеустрою, наявному у матеріалах справи (а.с.6), зазначено: «… Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 24.10.2019 №8-1928/15-19-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність» ОСОБА_2 , відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів) площею 2.0000 га, кадастровий номер 2321583000:01:003:0069. Підставою для відмови стала постанова Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2019 по справі №908/1289/19, за змістом якої Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області заборонено розпоряджатися земельним масивом, запитуваним заявником ( ОСОБА_1 ) який знаходиться на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Відповідно до постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2019 по справі №908/1289/19 (текст якої міститься на інформаційному ресурсі «Єдиний державний реєстр судових рішень») Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області заборонено: вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 2321583000:01:003:0051. Проте, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.09.2019 №НВ-2306323432019, за результатами виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки замовнику ОСОБА_1 , присвоєно кадастровий номер 2321583000:01:003:0069 та здійснено державну реєстрацію даної земельної ділянки 17.09.2019 року, що свідчить про відсутність у Державному земельному кадастрі (станом на 17.09.2019 року) інформації про земельну ділянку 2321583000:01:003:0051 та наявності заборони стосовно неї. При цьому, земельна ділянка з кадастровим номером 2321583000:01:003:0069 сформована за результатами поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2321583000:01:003:0067. У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2019 по справі №908/1289/19 відсутня інформація щодо заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області вчиняти будь-які дії стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 2321583000:01:003:0067, 2321583000:01:003:0069. Більш того, станом на 19.08.2019 року (дата ухвалення постанови Центральним апеляційним господарським судом) земельних ділянок з вказаними в самій постанові кадастрових номерів не існувало та не існує станом на теперішній час. У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 по справі №908/1289/19 судом скасовано заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у справі №908/1289/19. …».

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі №908/1289/19 (набрала законної сили 22.01.2020) затверджено мирову угоду у цій справі за позовною заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі, від 03.02.2009, площею 65,1299 га кадастровий номер земельної ділянки 2321583000:01:003:0051, зареєстрованого у ЗРФ Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.02.2009 за №040926000004, терміном на 7 (сім) років (а.с.42).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2321583000:01:003:0069 утворена на земельній ділянці з колишнім кадастровим номером 2321583000:01:003:0051.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 01.07.2020.

Суддя О.О. Прасов