Рішення № 90145705, 24.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/12348/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Скорик С.В.,

за участю: представника позивача - Самчук Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" про застосування заходів реагування,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Управління Держпраці у Житомирській області із позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект", а саме заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки:

- повітрязбірник реєстр. № 3752, до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 19.11.2019 № 1788/11-0119.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Управлінням Держпраці у Житомирській області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект" на предмет дотримання вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини, за результатами проведення якої виявлено порушення ст.13 ЗУ "Про охорону праці" №2694, які зазначені у розділі 5 акту від 19.11.2019 №1788/11-0119. А тому просить застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 22 січня 2020 року о 15:30.

Через відділ документального забезпечення суду 22 січня 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 24 лютого 2020 року о 10:30 (а.с.27).

24 лютого 2020 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Ухвалою від 24 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18 березня 2020 року об 11:00.

На підставі клопотань представника позивача від 18.03.2020 та від 31.03.2020 відкладено розгляд справи на 15.04.2020 об 11:00 та на 25.05.2020 об 11:00 відповідно.

В судове засідання призначене на 25.05.2020 об 11:00 з`явилась представник позивача. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Відзив на адміністративний позов не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно направлення на проведення перевірки №1788/11 від 13.11.2019 та на підставі наказу № 2088 від 13.11.2019 посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області було проведено планову перевірку ТОВ "Машбудпроект" на предмет дотримання вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини.

На підставі виявлених порушень позивачем складено акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 19 листопада 2019 року №1788/11-0119, який було підписано директором ТОВ "Машбудпроект" (а.с. 7-10).

Згідно із розділом V цього акту, під час перевірки було виявлено ряд порушень, які створюють загрозу життю працівників. Зокрема, перевіркою суб`єкта господарювання зафіксовані наступні порушення статті 13 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ, а саме:

- суб`єкт господарювання експлуатує обладнання під тиском без одержання дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, виданого Управлінням Держпраці в Житомирській області, що порушує ст. 21 Закону України "Про охорону праці";

- не проведений періодичний технічний огляд посудини під тиском, що порушує п.22 глави 1 розділу VIII НПАОП 0.00-1.81-18 "Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском";

- відсутній в необхідній кількості обслуговуючий персонал, який пройшов навчання з охорони праці, що порушує п.1 глави 1 розділу VII НПАОП 0.00-1.81-18 "Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском";

- відсутній призначений наказом працівник, відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію обладнання під тиском, який пройшов навчання і перевірку знань з охорони праці, що порушує п.1 главу 1 розділу VII НПАОП 0.00-1.81-18 "Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском".

Враховуючи встановлені контролюючим органом факти порушення суб`єктом господарювання Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ та необхідність застосування до суб`єкта господарювання заходів реагування у сфері державного нагляду, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 43 Конституції України проголошено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулювання за участю відповідних органів державної влади відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні визначено Законом України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2694-XII)

Частиною першою статті 4 Закону №2694-ХІІ встановлено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Приписами статті 8 Закону №2694-ХІІ визначено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

Положеннями статті 13 Закону №2694-ХІІ закріплено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №2694-ХІІ, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Частиною першою статті 39 Закону №2694-XII встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №877-V).

За приписами частини п`ятої статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V закріплено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці" від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №96)

Пунктом 1 Положення №96 передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 Положення №96, основними завданнями Держпраці, зокрема, є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Приписами пункту 4 Положення №96 закріплено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.

Пунктом 7 Положення №96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до Положення про Головне управління (Управління) Державної служби з питань праці в області, затвердженого наказом Мінсоцполітики №340 від 27 березня 2015 року та Положення про Управління Держпраці у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04 лютого 2016 року №8, Управління Держпраці у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Пунктами 1-3 ст. 21 Закону №2694-XII передбачено, що виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Проектування виробничих об`єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Експертиза проектів будівництва на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

В свою чергу, Правилами охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском передбачено, що правила, які затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 05.08.2018 №333 поширюються на суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, що займаються монтажем, демонтажем, експлуатацією (використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт), модифікацією (реконструкція чи модернізація), перевіркою технічного стану (технічний огляд, експертне обстеження) обладнання, що працює під тиском, вищим 0,5 бар.

Пунктом 22 глави 1 розділу VІІІ вказаних вище Правил закріплено, що періодичний технічний огляд обладнання під тиском (за винятком трубопроводів пари та гарячої води) проводиться у строки, визначені експлуатаційними документами виробника, але не рідше:

1) одного разу на 4 роки - зовнішній і внутрішній огляди;

2) одного разу на 8 років - гідростатичне випробування.

Якщо за умов виробництва неможливо надати обладнання під тиском для огляду в зазначений строк, роботодавець зобов`язаний надати його достроково або припинити експлуатацію.

Гідростатичне випробування обладнання під тиском проводиться тільки при задовільних результатах зовнішнього і внутрішнього оглядів.

Також, пунктом 1 глави 1 розділу VІІ Правил встановлено, що роботодавець, який має намір експлуатувати обладнання під тиском, повинен забезпечити утримання обладнання під тиском у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду, експертного обстеження у випадках, передбачених законодавством, та ремонту власними силами або шляхом укладання договору з іншим суб`єктом господарювання на виконання зазначених робіт.

Надаючи оцінку доводам позивача про необхідність та обґрунтованість застосування заходів реагування, суд зазначає наступне.

Так, згідно зі змістом акту перевірки суб`єкта господарювання від 19 листопада 2019 року №1788/-0119 встановлено порушення статті 13 Закону №2694-ХІІ, а саме: суб`єкт господарювання експлуатує обладнання під тиском без одержання дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, виданого Управлінням Держпраці в Житомирській області, що порушує ст.21 Закону №2694-ХІІ; не проведений періодичний технічний огляд посудини під тиском, що порушує п.22 глави 1 розділу VIII НПАОП 0.00-1.81-18 "Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском"; відсутній в необхідній кількості обслуговуючий персонал, який пройшов навчання з охорони праці, що порушує п.1 глави 1 розділу VII НПАОП 0.00-1.81-18 "Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском"; відсутній призначений наказом працівник, відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію обладнання під тиском, який пройшов навчання і перевірку знань з охорони праці, що порушує п.1 главу 1 розділу VII НПАОП 0.00-1.81-18 "Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском".

Відповідачем в порушення пункту 4 частини п`ятої статті 44, частини першої статті 77, частини третьої статті 79, пункту 1 частини четвертої статті 162 КАС України не було надано жодних доказів на спростування виявлених контролюючим органом порушень. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений процесуальний строк не скористався. Сукупності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження повного усунення вищезазначених порушень в ході судового розгляду відповідачем також не надавалося.

При цьому, суд звертає увагу, що попри часткове усунення порушень відповідачем, наявність хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є самостійною підставою для застосування заходів реагування.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Факт не усунення відповідачем у повному обсязі порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. підтверджується сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до ТОВ "Машбудпроект" заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а тому позовні вимоги Управління Держпраці у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд також звертає увагу відповідача, що відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до положень частини другої статті 139 КАС України понесені позивачем - суб`єктом владних повноважень судові витрати по сплаті судового збору присудженню або стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машбудпроект", а саме заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: повітрязбірник реєстр. №3752, до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 19.11.2019 № 1788/11-0119.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 02 липня 2020 року