Рішення № 90145492, 01.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 р. Справа№200/3735/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (РКОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (ЄДРПОУ 26010987; 84206, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Машинобудівників, буд. 64) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, скасування рішення №24 від 13.01.2020 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та зобов`язання повторно розглянути заяву від 13.01.2020 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

В обґрунтування позову посилається на те, що він належить до категорії малозабезпечених та має визначене законом право на отримання державної соціальної допомоги, у зв`язку з чим неодноразово звертався до відповідача із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. 13.01.2020 він повторно звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Рішенням Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради від 13 січня 2020 року № 24 йому повторно відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги на підставі абз. 1, 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу».

Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки, на його думку, підстави відмови у призначенні державної соціальної допомоги суперечать нормам чинного законодавства.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, в якому він посилається на правомірність відмови позивачеві у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Щодо підстав відмови зазначає, що ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000 №1768-ІІІ передбачено, що така допомога не призначається у випадку коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 м2 на одного члена сім`ї та додатково 10,5 м2 на сім`ю. Оскільки загальна житлова площа, яка належить позивачу, у двох квартирах, зазначених у декларації про доходи сім`ї, становить 39,66 м2, у відповідача були законодавчо визначені підстави для відмови у призначенні такого виду державної соціальної допомоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.04.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано 10-тиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 29 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РКОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УСЗН Дружківської міської ради і до червня 2019 року отримував державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, що підтверджується довідками відповідача від 01.10.2019 та 28.052020 (а.с. 22, 32).

02 липня 2019 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї і надав декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням допомоги.

За результатами розгляду вказаної заяви Управлінням соціального захисту населення Дружківської міської ради 12 липня 2019 року прийнято рішення № 333, яким позивачу відмовлено у призначенні зазначеної допомоги з посиланням на те, що у володінні його сім`ї є більше однієї квартири, загальна площа яких більше норми володіння. Не погоджуючись з підставами відмови у призначенні державної соціальної допомоги, позивач звертався до суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №200/11965/19-а визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 333 від 12 липня 2019 року та зобов`язано повторно розглянути заяву від 02.07.2019 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

13.01.2020 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та надав декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням допомоги.

У розділі 3 декларації позивачем зазначено, що в його володінні є дві квартири:

- квартира АДРЕСА_3 , загальна площа 54,7 м2, кількість зареєстрованих осіб – 2, 1/3 частка житла у власності позивача;

- квартира АДРЕСА_4 , загальна площа 42,8 м2, кількість зареєстрованих осіб – 2, 1/2 частка житла у власності позивача.

У складі сім`ї позивач перебуває одноосібно.

Рішенням Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради від 13 січня 2020 року № 24 позивачу на підставі абз. 1, 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» повторно відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї з посиланням на те, що у володінні його сім`ї є більше однієї квартири, загальна площа яких більше норми володіння.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Основного Закону проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В положенні статті 48 Конституції України закріплено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям здійснюється відповідно до Закону України від 01.06.2000 № 1768-III «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».

Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України (ст. 3 Закону № 1768-III).

Зокрема, відповідно до статті 1 цього Закону державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - це сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Права члена сім`ї має одинока особа. До одиноких осіб, що мають право на отримання допомоги, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов`язаних за законом їх утримувати.

Статтею 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» передбачено, що заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім`ї; декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім`ї аліменти; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на час здійснення зазначених заходів); довідка про наявність та розмір земельної частки (паю); довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, про безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз`яснення порядку його оскарження.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 441 від 21 квітня 2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2015 року за № 475/26920, затверджено форму заяв про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» встановлено Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі - Порядок № 250).

Згідно до п. 2 Порядку № 250 державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування. До сукупного доходу сім`ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на час здійснення зазначених заходів.

Відповідно до ч. 1 і ч 2 ст. 7 Закону № 1768-ІІІ, що кореспондуються з положеннями пункту 10 Порядку, державна соціальна допомога не призначається у випадках, коли:

- працездатні члени малозабезпеченої сім`ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, за особами з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги);

- під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім`ї з`ясовано, що малозабезпечена сім`я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здача у найм або оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім`ї працюють без оформлення трудових відносин у встановленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса тощо);

- особи, які входять до складу малозабезпеченої сім`ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо або оплатили послуги з навчання, будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв`язку тощо (крім житлово-комунальних послуг, у межах норм споживання та медичних послуг, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності) в сумі, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім`ї;

- у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

Абзацами 1, 4 частини другої статті 7 Закону № 1768-ІІІ визначено, що за наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов`язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім`ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.

Судом встановлено, що рішенням Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради від 13 січня 2019 року № 24 ОСОБА_1 на підставі абз. 1, 4 частини 1 статті 7 Закону № 1768-III повторно відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, у зв`язку з тим, що у володінні сім`ї є більше однієї квартири, загальна площа яких більше норми володіння. Відповідачем роз`яснено порядок оскарження прийнятого рішення.

При цьому, суд зазначає, що вказане рішення не містить обґрунтування відмови у призначенні державної соціальної допомоги на підставі абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1768-ІІІ щодо зазначення наявності обставин, передбачених вказаною нормою Закону.

Крім того, відповідачем не вжито заходів щодо належного виконання приписів абзаців 1, 4 частини другої статті 7 Закону № 1768-IIІ шляхом перевірки наявності обставин для призначення позивачеві державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, зокрема, дослідження причин відсутності у останнього джерел для існування.

Такі обставини справи вказують на наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення, а також повторного розгляду заяви позивача від 10 січня 2020 року.

Суд зауважує на те, що Донецький окружний адміністративний суд у рішенні від 14.11.2019 по справі № 200/11965/19-а вже звертав увагу відповідача на протиправність його попереднього рішення про відмову у призначенні позивачеві державної соціальної допомоги у зв`язку з тим, що Управлінням при його прийнятті не було вжито заходів щодо належного виконання приписів абзаців 1, 4 частини другої статті 7 Закону №1768-IIІ шляхом перевірки наявності обставин для призначення позивачеві державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, зокрема, дослідження причин відсутності у останнього джерел для існування.

При прийнятті спірного у цій адміністративній справі рішення за результатами розгляду заяви позивача від 10.01.2020, відповідачем не здійсненні всі покладені на нього діючим законодавством обов`язки щодо об`єктивного, повного і всебічного розгляду звернення і прийняття обґрунтованого і законного рішення. Повторний розгляд заяви позивача здійснено без урахування висновків Донецького окружного адміністративного суду щодо протиправності попереднього рішення.

Таким чином, оскільки неусунення відповідачем при повторному розгляді заяви позивача порушень, які були встановлені рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2019, а також відсутність обґрунтування відмови у призначенні допомоги щодо наявності обставин, передбачених абз. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №1768-ІІІ, призвело до повторного порушення прав позивача в сфері соціального забезпечення, гарантованих Конституцією України та діючим законодавством, а також до його повторного звернення за судовим захистом, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача при повторному розгляді заяви позивача від 10.01.2020 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї усунути порушення, які були допущені при прийнятті рішення від 13.01.2020 і встановлені судом, та розглянути заяву з дотриманням діючого законодавства та правових висновків суду.

Щодо зазначення позивачем у позовній вимозі про зобов`язання повторно розглянути його заяву дату звернення 13.01.2020, а не 10.01.2020, суд це розцінює як описку, оскільки зазначена обставина повністю підтверджена матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 9 КАС України регламентовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні державної соціальної допомоги, суд зазначає, що вони задоволенню не підлягають, оскільки рішення відповідача від 13.01.2020 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги є індивідуальним актом відповідача як суб`єкта владних повноважень і само воно впливає на права та інтереси позивача, а тому визнання його протиправним і скасування є належним і достатнім способом порушеного права позивача.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 05 лютого 2020 року позивачеві відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-ІХ визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, у місячному розмірі станом на 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, у зв`язку з чим судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РКОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (ЄДРПОУ 26010987; 84206, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Машинобудівників, буд. 64) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (ЄДРПОУ 26010987; 84206, Донецька обл., м.Дружківка, вул. Машинобудівників, буд. 64) від 13 січня 2020 року № 24.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (ЄДРПОУ 26010987; 84206, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Машинобудівників, буд. 64) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РКОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) від 10 січня 2020 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250, та з урахуванням правових висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (ЄДРПОУ 26010987; 84206, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Машинобудівників, буд. 64) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету :22030106) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити сторонам, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено 01 липня 2020 року.

Суддя С.В. Ушенко