Ухвала суду № 90145143, 01.07.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

01 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9298/20 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними, незаконними дій та бездіяльності посадових осіб Департаменту соціальної політики Луцької міської ради в період надання житлової субсидії з травня 2019 по квітень 2020 року; зобов`язання відновити надання житлової субсидії для оплати житлово-комунальних послуг для домогосподарства за адресою реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 Луцьк АДРЕСА_2 ; зобов`язання визнати позивача особою, яка має право на пільги згідно з Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», з внесенням до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м.Луцька; зобов`язання відшкодувати позивачу 401 грн 86 коп шляхом зарахування на його особовий рахунок у ТзОВ «Волиньелектрозбут», як недоплаченої суми на оплату з постачання електроенергії в період з 05.2019 по 04.2020.

Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

З позовної заяви вбачається, що позивач не зазначив реєстраційного номеру облікової картки платника податків, номерів зв`язку як свого, так і відповідача, а також офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти сторін. При цьому не зазначив про їх відсутність.

За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-ІХ встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем об`єднано три немайнові позовні вимоги, а саме: просить визнати протиправними, незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Департаменту соціальної політики Луцької міської ради в період надання житлової субсидії з травня 2019 по квітень 2020 року; зобов`язати відновити надання житлової субсидії для оплати житлово-комунальних послуг для домогосподарства за адресою реєстрації та проживання: м.Луцьк, бульвар Дружби Народів, АДРЕСА_3 77; зобов`язати визнати позивача особою, яка має право на пільги згідно з Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», з внесенням до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м.Луцька; зобов`язати відшкодувати позивачу 401 грн 86 коп шляхом зарахування на його особовий рахунок у ТзОВ «Волиньелектрозбут», як недоплаченої суми на оплату з постачання електроенергії в період з 05.2019 по 04.2020, а тому вони повинні бути оплачені судовим збором у розмірі 840,80 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ) кожна.

Таким чином, оскільки у позовній заяві позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, тому вони повинні бути оплачені судовим збором у розмірі 2522,40 грн (840,80 грн х 3).

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2522,40 грн та подати до суду докази його сплати.

При цьому у позовній заяві позивач вказує, що від сплати судового збору звільнений на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, згідно з частиною п`ятою статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Суд зазначає, що зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить зобов`язати відшкодувати позивачу 401,86 грн шляхом зарахування на його особовий рахунок у ТзОВ «Волиньелектрозбут», як недоплаченої суми на оплату з постачання електроенергії в період з 05.2019 по 04.2020.

Таким чином, позивач помилково прирівнює кошти за оплату електроенергії з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

Отже, у суду відсутні належні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

За таких обставин, враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

При цьому обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Разом з тим згідно із загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

В даному випадку позивачем не зазначено, у чому саме полягає дія та бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, які позивач просить визнати протиправними, чітко не зазначає, в чому проявилось порушення його прав в період надання житлової субсидії з травня 2019 по квітень 2020 року.

Отже, викладені ОСОБА_1 позовні вимоги є незрозумілими, оскільки не містять чітко визначеного права, свободи або законного інтересу, порушеного Департаментом соціальної політики Луцької міської ради, і про відновлення якого просить позивач.

Разом з тим, відповідно до пункту 8 частини восьмої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Так, позивач не надає рішень суб`єкта владних повноважень, які б свідчили про відмову у наданні (відновленні) житлової субсидії для оплати житлово-комунальних послуг, відмову у відшкодуванні позивачу 401 грн 86 коп шляхом зарахування на його особовий рахунок у ТзОВ «Волиньелектрозбут», відмову у внесенні до Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків м.Луцька.

При цьому, в позовній заяві не зазначено причини, за яких вказані докази не можуть бути надані та не надано доказів, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.

Крім того, в позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення наведеного позивач не підтвердив в позовній заяві те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як встановлено частиною першою статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак, позивачем не дотримано вимог частини першої вказаних норм, оскільки до копії позовної заяви не додано копій документів для відповідача.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені вище недоліки шляхом:

подання до суду нової редакції позовної заяви з чітким викладенням змісту позовних вимог;

зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача, номери засобів зв`язку, офіційних електронних адрес або адрес електронної пошти сторін (за наявності);

сплати судового збору в розмірі 2522,40 грн та подання до суду оригіналу платіжного документу (платіжного доручення, квитанції, тощо);

подання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

зазначення власного письмового підтвердження того, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

подання копій документів, долучених до позовної заяви, для відповідача.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, який відповідно до вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Н.Б.Плахтій