Рішення № 90145132, 01.07.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року ЛуцькСправа № 140/7243/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; 2) зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 16.01.2020 та додані до неї документи про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням наявного пільгового стажу за списком № 2 у період роботи з 09.08.1989 по 13.01.1992.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальний стаж роботи складає 28 років 5 місяців 23 дні, а пільговий стаж, на думку позивача, складає 10 років 10 місяців 6 днів. Проте відповідач не зарахував до пільгового стажу позивача періоду роботи з 09.08.1989 по 13.01.1992 (2 роки 5 місяців 4 дні) за Списком № 2 на посаді слюсаря-ремонтника гарячої дільниці робіт в кооперативі «Ремонтник» і відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Позивач, з врахуванням норм чинного законодавства вважає, що набув право на пенсію на пільгових умовах після досягнення 56-річного віку.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак відповідач листом повідомив про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вказує, що відповідачем до стажу роботи на посадах, що дають право на пенсію на пільгових умовах зараховано лише 8 років 5 місяців 9 днів. Разом з тим, в зарахуванні періоду роботи 2 роки 5 місяців 4 дні на посаді слюсаря-ремонтника гарячої дільниці робіт в кооперативі «Ремонтник» відмовлено через відсутність уточнюючих довідок підприємств для підтвердження спеціального трудового стажу. Позивач вважає таку відмову неправомірною та безпідставною.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.06.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з якого позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що чинне законодавство передбачає обов`язок надання додаткових документів на підтвердження пільгового характеру роботи. Не може бути зараховано до пільгового стажу роботи період роботи позивача з 09.08.1989 по 13.01.1992, так як з поданих документів не вбачається, що він був зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а саме — зайнятим повний робочий день на посаді слюсаря-ремонтника в кооперативі «Ремонтник», а також ОСОБА_1 не надано відповідачу для підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючої довідки підприємства, установ, організації або їх правонаступника.

Відповідно до поданих позивачем документів для призначення пенсії головним управлінням встановлено наявність у ОСОБА_1 28 років 05 місяців 22 дні — страхового стажу, в тому числі робота за Списком № 2 - 8 років 05 місяців 09 днів. Тому, позивач набуде права на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 із зменшенням пенсійного віку згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 09.01.2021, про що головним управлінням було прийнято рішення від 22.01.2020 № 033050003187.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.01.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Листом від 29.01.2020 № 3763/02-39 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 114 закону у зв`язку з відсутністю підстав для врахування періоду роботи з 10.08.1989 по 12.01.1992 в кооперативі «Ремонтник» по записах трудової книжки та непредставленням уточнюючої довідки. Також, рекомендувало звернутись за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах після досягнення віку 57 років.

Зазначену відмову позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся в суд із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Стаття 8 Закону України № 1058-ІV передбачає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України № 1058-ІV встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок (абзац 3 пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV).

Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок), (п. 3) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Розділом VI. «Виробництво метизів» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, передбачалися слюсарі-ремонтники, зайняті на гарячих ділянках робіт. Тобто, професія слюсаря-ремонтника зайнятого на гарячих ділянках робіт була передбачена у Списках №2.

Згідно із частиною першою статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, трудової книжки позивача, ОСОБА_1 у період з 09.08.1989 по 13.01.1992 працював на посаді слюсаря-ремонтника гарячої дільниці робіт у кооперативі «Ремонтник».

Разом з тим, як вбачається із листа ГУ ПФУ у Волинській області, ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Так, відповідачем зараховано ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи лише 8 років 5 місяців 9 днів.

Водночас, період роботи позивача на посаді слюсаря-ремонтника гарячої дільниці робіт у кооперативі «Ремонтник» з 09.08.1989 по 13.01.1992 (2 роки 5 місяців 4 дні) не зарахований відповідачем до пільгового стажу роботи, оскільки за записами в трудовій книжці неможливо встановити зайнятість на пільгових роботах повний робочий день. На думку відповідача, характер роботи в даний період має підтверджуватись уточнюючою довідкою підприємства.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, вимога пенсійного органу надати уточнюючу довідку про підтвердження наявного трудового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є правомірною лише у тому випадку, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах останнього.

З таких підстав, наявна в матеріалах справи копія трудової книжки позивача БТ НОМЕР_1 , записи у якій є чіткими, розбірливими, свідчить про те, що ОСОБА_1 працював з 09.08.1989 по 13.01.1992 слюсарем-ремонтником гарячої дільниці робіт у кооперативі «Ремонтник».

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відтак суд дійшов висновку, що, оцінюючи наявні в матеріалах справи записи в копії трудової книжки в сукупності з наданими архівними довідками можна зробити висновок, що позивачу належить право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, відповідно до довідки від 29.01.2019 № 6 про заробіток для обчислення пенсії за період роботи в кооперативі «Ремонтник» вказано, що на всі виплати нараховувались страхові внески, включаючи період роботи з 09.08.1989 по 13.01.1992.

Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що у трудовій книжці відсутня інформація про зайнятість позивача в спірний період повний робочий день, так як ГУ ПФУ у Волинській області не доведено протилежного, а також, як вже зазначалось, відсутність первинних документів, не може бути підставою для відмови ОСОБА_1 в призначенні пільгової пенсії, бо суперечить положенням статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 27.02.2018 у справі №672/885/17 та від 22.03.2018 у справі №509/3801/16-а.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 09.08.1989 по 13.01.1992 на посаді слюсаря-ремонтника гарячої дільниці робіт у кооперативі «Ремонтник»; безпідставно та необґрунтовано відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відтак, з матеріалів справи слідує, що позивач досяг 56 років 08.01.2020 та має загальний страховий стаж 28 років 5 місяців 23 дні.

Для можливості призначення пенсії у віці 56 років, тобто на чотири роки раніше від загального пенсійного віку 60 років, позивачу необхідно мати пільговий стаж роботи не менше 10 років з характером і умовами роботи, що передбачені в Списку № 2.

Таким чином, враховуючи те, що судом вирішено зарахувати до пільгового стажу періоди роботи ОСОБА_1 на посаді слюсаря-ремонтника гарячої дільниці робіт в кооперативі «Ремонтник» з 09.08.1989 по 13.01.1992, пільговий стаж позивача становить понад 10 років.

Згідно із абзацом четвертим пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Таким чином, суд констатує, що позивач мав не менше половини необхідного стажу на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, 28 років 5 місяців 23 дні загального страхового стажу, відповідно набув права на призначення пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку на 4 роки (повних 10 років 10 місяців 13 днів пільгового стажу), тобто з 56 років.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву від 16.01.2020 та додані до неї документи про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням наявного пільгового стажу за Списком № 2 у період роботи з 09.08.1989 по 13.01.1992 підлягають задоволенню повністю.

Частиною першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав, а відтак позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений відповідно до квитанції від 19.05.2020 № 0.0.1710390825.1 (а.с.9).

Керуючись статтями 139, 243 ч. 3, 245, 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 січня 2020 року та додані до неї документи про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням наявного пільгового стажу за Списком № 2 на посаді слюсаря-ремонтника гарячої дільниці робіт у кооперативі «Ремонтник» у період роботи з 09.08.1989 по 13.01.1992.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п.3 розділу VI «Прикінцевих положень» КАС України.

Суддя Ф. А. Волдінер