Рішення № 90144930, 01.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 липня 2020 р. Справа № 120/1696/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2020 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області, у якому просив:

- визнати протиправним дії Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області щодо відмови у встановленні йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області встановити йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення;

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в період з 06.08.1986 по 07.09.1986 він виконував роботи відповідно до плану захо дів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC та працював у складі дорожно-будівельного управління № 39, де перевозив щебінь на будівництва автодороги Зелений Мис-Чорнобиль. Роботи виконувалися в рамках забезпечення заходів Цивільної оборони.

Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області про надання статусу інваліда війни та видачу посвідчення інваліда війни встановленого зразка, однак листом Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області № 649/01-07 від 16.03.2020 відмовлено позивачу у видачі такого посвідчення та повідомлено про відсутність підстав надання статусу «Особи з інвалідністю внаслідок війни».

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 21.04.2020 , позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України. Також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

12.06.2020 представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зазначає, що сам факт залучення позивача до участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не є вичерпним доказом залучення його до складу формувань саме Цивільної оборони, тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

З 15.06.2020 по 26.06.2020 суддя Віятик Н.В. перебувала у відпустці.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням серії А НОМЕР_1 від 11.07.2019.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 564860 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 12.05.2016 безстроково, причиною якої є захворювання, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

05.09.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області з заявою про видачу йому посвідчення інваліда війни на підставі п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». До заяви додав посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС, довідку про інвалідність, довідку про відсоток втрати працездатності, паспорт, ідентифікаційний код.

Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області 05.09.2019 за № 2308/01-07 надало відповідь, у якій зазначено про необхідність надання належного документального підтвердження його безпосередньої участі у ліквідації наслідків ЧАЕС саму у складі формувань Цивільної оборони, а саме розпорядчий документ по лінії Цивільної оборони щодо залучення підприємств, установ до вказаного формування та розпорядчий документ по підприємству, установі про залучення ОСОБА_1 до складу вказаного формування, а також довідку МСЕК про групу та причину захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків на ЧАЕС.

19.02.2020 ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача з заявою про надання додаткових документів з метою видачі йому посвідчення інваліда війни. До заяви надав архівну довідку № 01-27/583 від 08.11.2019, видану Об`єднаним трудовим архівом Іванківського району , в якій значиться, що в документах архівного фонду ВАТ «Дорожньо-будівельне управління №39» с. Шпилі, Іванківський район, Київська область, в книзі реєстрації відряджених до ДБУ № 39 за 1986 рік значиться №п/п 830 ОСОБА_1 водій на період з 07.08.1986 по 06.09.1986 АТП 10557 (Тульчинське), також згідно наказів ДБУ-№39 № 155 від 23.12.1985 «Про організацію навчань ЦО в 1986», № 115А від 23.12.1985 «Про створення служб і формувань по цивільній обороні на 1986» підприємство відносилось до формувань цивільної оборони. А також довідку № 01.1-14/1071 від 04.09.2019, видану Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської ОДА на ім`я ОСОБА_2 .

Листом Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області № 649/01-07 від 16.03.2020 повідомлено позивача про те, що відповідно до ст. 7 п. 1 ч. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22 жовтня 1993 року, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа:

військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Також у листі вказано, що документи, які подав ОСОБА_1 підвереджують факт його участі в ліквідації наслідків на ЧАЕС, а також настання інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з участю у ліквідації цих наслідків на підставі яких йому встановлено статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, водночас належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків ЧАЕС в складі формувань Цивільної оборони не надано , а тому в Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської РДА Вінницької області відсутні підстави надати ОСОБА_1 статус «Особи з інвалідністю внаслідок війни».

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII (далі - Закон №3551-XII).

Статтею 4 Закону №3551-XII передбачено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону № 3551-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа, зокрема, осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.09.1991 року №796-ХІІ визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302 (далі - Положення №302). Згідно з абзацом 1 пункту 2 Положення №302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Абзацом 1 пункту 3 Положення № 302 передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення інваліда війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - інвалід" (абзац третій пункту З Положення №302).

Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18.03.1976 року № 1111, та Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника ІДО СРСР від 06.06.1975 року № 90, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

Згідно положень наведених нормативно правових актів, умовами для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII, є:

- настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.02.2019 року у справі № 674/449/17, встановлено, що не усі особи, які виконували роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підпадають під дію наведеної статті.

Статус інвалідів війни розповсюджено на осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, на підставі Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Судом встановлено факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням серії А НОМЕР_1 від 11.07.2019, а також настання інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з участю у ліквідації цих наслідків, згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААА № 564860 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 12.05.2016 безстроково.

Відтак, на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, з аналізу положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слідує, що для набуття статусу інваліда війни, окрім факту встановлення в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» містить також умову, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Це пояснюється тим, що крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженням керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Також, з пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». вбачається, що до категорії осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, законодавець запропонував відносити вузьку категорію осіб (1300 чоловік), які з перших днів аварії разом з військовослужбовцями виконували роботи у тридцятикілометровій зоні найвищого радіоактивного забруднення у складі мобільних загонів спецзахисту формувань Цивільної оборони, що знаходилися в структурі Міністерства оборони колишнього Союзу РСР, діяли за його статутом та підпорядковувалися військовому командуванню.

Судом встановлено, що документи, які позивач долучив до позовної заяви, щодо набуття статусу інваліда війни належним чином підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та настання інвалідності у зв`язку з тим, що він брав участь у таких заходах. Утім, належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивач не надав.

А тому, належного підтвердження безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи позивачем саме в складі формувань Цивільної оборони, судом не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2018 року у справі № 377/797/17 висловив правову позицію стосовно того, що при вирішенні подібних спорів обставина щодо безпосередньої участі особи у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони є істотною, позаяк в протилежному випадку статус інваліда війни на підставі пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» поширюватиметься на всіх, хто належить до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків, і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно пункту 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також, відповідна правова позиція вказана в ухвалі Верховного Суду України від 07.07.2017 року (справа №676/4127/16-а), постановах Верховного Суду від 07.06.2018 року (справа №377/797/17) та від 10.05.2018 року (справа №279/12162/15-а), постанові Верховного Суду від 27.02.2020 року (справа №537/5039/16-а).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАСУ, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на відсутність доказів, які б свідчили про залучення позивача до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у позивача відсутні підстави для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених відповідно п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрацій Вінницької області (вул. М. Леонтовича, 12, м. Тульчин, вінницька область, код ЄДРПОУ 03191745)

Рішення в повному обсязі складено: 01.07.2020 .

Суддя Віятик Наталія Володимирівна