Рішення № 90142167, 25.06.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6581/20

Провадження № 2-а/522/323/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, інспектора лейтенанта поліції Воробйова Віталія Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, 23.04.2020 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області, інспектора лейтенанта поліції Воробйова Віталія Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що 20.04.2020 року приблизно о 21 год. ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Primera д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Грушевського зі сторони вул. Пестеля в сторону центрального вокзалу в місті Одесі. Під`їжджаючи до перехрестя з вулицею Паркова на швидкості 55 км/год, приблизно метрів за 20 до нього на світлофорі увімкнувся блимаючий зелений сигнал ,а через 2-3 секунди увімкнувся жовтий сигнал світлофора. Позаду авто позивача у тому ж напрямку рухався автомобіль. Світло його фар було видно у дзеркалі заднього бачення. У цю хвилину на даному перехресті не було жодного автомобіля, а також жодного пішохода. Оцінивши ситуацію на перехресті, позивач проїхав його керуючись п. 8.11 ПДР України. Після чого позивач був зупинений патрульною поліцією, які склали постанову серії ЕАК №2416391 від 20.04.2020 року, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КпАП України, за порушення п.п. 8.7.3ґ ПДР України. Позивач зазначає, що на місці зупинки транспортного засобу намагався пояснити інспекторам поліції, що в його діях не має порушення ПДР України, однак його пояснення не було прийняти до уваги. Позивач вважає, що постанова, що оскаржується є незаконною, а тому підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду із дійсним позовом.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року провадження у справі було відкрито з призначенням до розгляду на 20.05.2020 року.

20.05.2020 року до суду надійшов відзив проти позову, відповідно якого представник відповідача просив залишити адміністративний позов без задоволення. Представник відповідача заначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач мав можливість зупинитись до перетину перехрестя на жовтий сигнал світлофору, оскільки до моменту ввімкнення жовтого сигналу світлофора, ще 3 секунди горів миготливий зелений, що в свою чергу дає можливість учасникам руху завчасно зупинитись, оскільки незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

В судове засідання 25.06.2020 року сторони по справи не з`явились, розгляд справи було відкладено на 25.06.2020 року.

29.05.2020 року до суду надійшли заперечення на відзив по справі, відповідно яких позивач зазначив, що момент коли включився мигаючий зелений сигнал світлофора, відстань від автомобіля позивача до перехрестя була не більше 20 метрів. А при швидкості 55 км/год. авто долає відстань у 15 метрів за секунду, тобто жовтий сигнал світлофора включився вже тоді, коли позивач виїхав на перехрестя, тим паче п. 8.11. ПДР України дозволяє рухатись на жовтий сигнал світлофору у випадку коли неможливо зупинити авто без екстреного гальмування за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. А у випадках екстреного гальмування на швидкості 55 км/год. гальмівний шлях становить біля 10 метрів і таке гальмування створює аварійну ситуацію.

В судове засідання 25.06.2020 року сторони по справі не з`явились, повідомлені про час, дату та місце розгляду справи належним чином, позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.205 КАС України).

З урахуванням ч.1 ст.205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності відзиву від відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.250 КАС України).

У зв`язку з цим датою складання повного тексту рішення є 30.06.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК від 20.04.2020 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Nissan Primera д.н. НОМЕР_1 20.04.2020 року о 21:04:38 в м. Одесі, вул. Грушевського, 7 проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3ґ ПДР.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.122 КпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993р. № 3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно п.8.7.3ґ ПДР України, сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі викладеного, суд вважає, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст.251 Кодексу.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На користь висновку про необхідність доведення факту вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відео або фотозйомкою свідчить і зміст ст.283 КУпАП, відповідно до якої постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити в т.ч. відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Відповідно до п.2 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, зареєстрованого в Мінюсті України 10.11.2015 року №1408/27853 (далі Інструкція №1395) зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до п.2 розділу ІV Інструкції №1395 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Зі змісту оскаржуваної постанови від 20.04.2020 р. вбачається, що у ній відсутня інформація про будь-яку фіксацію правопорушення. (а.с.7).

Таким чином, в порушення ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

В оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 20.04.2020 р. року серії ЕАК №2416391 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис немає, отже доказів скоєння правопорушення не має.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в постанові №428/2769/17 від 24.01.2019 року.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 (провадження № К/9901/15804/18), згідно з якими сама по собі оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду вже зафіксованого правопорушення. При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та як наслідок, правомірності прийняття оскаржуваної постанови, наслідком чого є її скасування.

Відповідно п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та оскаржувана постанова підлягає скасуванню та справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене з відповідача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 840,80 грн. на користь держави.

Керуючись ст.19, 63 Конституції України, ст.ст.2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, ст.ст.9, 23, 30, 33, ч.2 ст.122, 257, 258, 268, 278, 280, 283 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, інспектора лейтенанта поліції Воробйова Віталія Васильовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАК №2416391 у справі про адміністративне правопорушення від 20.04.2020 року, винесену УПП в Одеській області, інспектор лейтенант поліції Воробйов В.В., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок на користь держави.

Рішення суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.06.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В