Постанова № 90136387, 30.06.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4241/20

Провадження №3/428/1148/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Бездоля О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВ УДМС України у Луганській області 30.06.2015 року, відомості щодо РНОКПП в матеріалах справи відсутні, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 310309 від 15.05.2020 року, 15 травня 2020 року о 02 годині 50 хвилин в м. Сєвєродонецьк по вул. Богдана Ліщини, 2-Б, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ЗАЗ DAEWOO, LANOSTF69УЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі м .Сєвєродонецька за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 2б. Висновок лікаря на підставі акту № 336 від 15.05.2020 року, заключний діагноз: ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Від керування транспортним засобом відсторонений.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, пояснив, що 15.05.2020 року о 02 години 50 хвилин він керував автомобілем марки ЗАЗ DAEWOO, LANOSTF69УЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Богдана Ліщини м. Сєвєродонецьк Луганської області, був зупинений працівниками патрульної поліції. Причиною зупинки було те, що він керуючи транспортним засобом в темну пору доби, рухався на дальньому світлі фар, засліпив транспортний засіб, який рухався на зустріч та не мав при собі чинного страхового поліса обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив ПДР України. Внаслідок чого, у відношенні нього винесено постанову по вчинення адміністративного правопорушення за ст. 126 ч. 1 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Під час спілкування працівники поліції йому повідомили, що у них виникла підозра щодо його перебування у стані алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, проте він відмовився. Після чого працівники поліції йому запропонували пройти медичний огляд у найближчому закладі охорони здоров`я, на що він погодився. Працівники поліції доставили його в лікарню, де жінка, яка була одягнута у формений одяг, провела його огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння. Він не питав хто це був. Вищевказана жінка запропонувала йому продути «Драгер» та достала трубку з пакету, результат тесту 1,9 ‰, після чого медичні працівники перевірили у нього координацію рухів. Через 3-5 хвилин зробили повторний тест, результат показав 1,13‰. Зазначив, що Драгер показав не вірний результат, оскільки вважає, що був несправний. Крім того, наголосив, що огляд на стан алкогольного сп"яніння проводився не уповноваженою на це особою.

У судовому засіданні адвокат Бездоля О.В. пояснив, що йому не зрозуміло, яким технічним засобом зроблені забори у ОСОБА_1 на стан алкогольного сп"яніння, МОЗ не підтверджено сертифікацію даного приладу. Крім того, зазначив, що огляд на стан алкогольного сп"яніння в закладі охорони здоров"я ОСОБА_1 за допомогою технічного пристрою проводився не уповноваженою на це особою, тому відповідний висновок та акт є недопустимими доказами, оскільки проби були взяті в порушення Інструкції. Просив суд закрити провадження у даній адміністративній справі за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.07.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотне.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти ОСОБА_2 » ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Вислухавши ОСОБА_1 , адвоката Бездоля О.В., ретельно дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Обставини адміністративного правопорушення підтверджуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 310309 від 15.05.2020 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 336 від 15.05.2020 року, складеному о 04 год. 05 хв., згідно якого був проведений огляд ОСОБА_1 , висновок огляду: ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно п. 2.7 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.09.2009 року № 400/666 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 року за № 931/16947, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно вимог цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 310309 від 15.05.2020 року, 15 травня 2020 року о 02 годині 50 хвилин в м. Сєвєродонецьк по вул. Богдана Ліщини, 2-Б, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ЗАЗ DAEWOO, LANOSTF69УЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі м.Сєвєродонецька за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, 2б. Висновок лікаря на підставі акту № 336 від 15.05.2020 року, заключний діагноз: ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Від керування транспортним засобом відсторонений.

В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечень з приводу огляду саме в медичному закладі, а не на місці зупинки його транспортного засобу, не надавав. З чого слідує, що огляд водія ОСОБА_1 в медичному закладі проведено за його згоди, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та його поясненнями, наданими в судовому засіданні.

Таким чином, огляд на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 проведено відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, зокрема уповноваженою на це особою та приладом, який внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволено для застосування в медичній практиці, про що складено необхідні медичні документи.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року № 100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин зупинення 15.05.2020 року працівниками поліції транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO, LANOSTF69УЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та складення щодо нього протоколу про адміністративні правопорушення. Так, з відеозапису вбачається, що на пропозицію працівника поліції пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці ОСОБА_1 відмовився. Потім ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, куди він був доставлений працівниками патрульної поліції.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9 «а» ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 медичний огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а оскільки останній відмовився від проходження такого огляду, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду, що відповідає вимогам п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, на що ОСОБА_1 погодився та пройшов відповідний медичний огляд, яким було встановлено перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9, та відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Вимоги ОСОБА_1 та його адвокат Бездоля О.В. про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,не можуть бути задоволеними, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

У своїх доводах адвокат Бездоля О.В. посилається на те, що прилад, яким було проведено огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 Drager Alcotest не пройшов сертифікацію МОЗ, тобто не дозволено до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, відтак висновки такого приладу вважаються недійсними, а покази приладу не можна вважати належним доказом та відповідний огляд в закладі охорони здоров"я проводився не уповноваженою на це особою.

Проте суд вважає вищевказані посилання безпідставними з огляду на наступне.

Так, згідно відповіді на запит головного лікаря КУ СМБЛ ОСОБА_3 від 19.06.2020 року № 749, на адресу суду надані відповідні документи, а саме:

- акт медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння № 336 від 15.05.2020 року, огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 було проведено 15.05.2020 року хвилин лікарем ОСОБА_4 , за допомогою ALCOTEST, двічі, з проміжком в 20 хвилин, о 03-45 год. та відповідно до 04-05 год. для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, результати якого показав - 1,19 ‰ та 1,13 ‰. В акті висновок за результатами огляду: алкогольне сп`яніння.

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 336 від 15.05.2020 року огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 було проведено 15.05.2020 року лікарем ОСОБА_4 за допомогою ALCOTEST, двічі, з проміжком в 20 хвилин, о 03-45 год. та відповідно до 04-05 год, для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, результати якого показав - 1,19 ‰ та 1,13 ‰. В акті висновок за результатами огляду: алкогольне сп`яніння;

- довідка № 161 від 17.06.2020 року, згідно якої ОСОБА_4 , працює на посаді заступника медичного директора КНКП "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради" з 10.10.2019 року (наказ № 2-ос від 09.10.2019 року) по теперішній час, також працює за внутрішнім сумісництвом на 0,25 ставки лікаря-терапевта у відділенні з надання цілодобової невідкладної екстреної медичної допомоги з 10.10.2019 року (наказ № 2-ос від 09.10.2019 року) по теперішній час;

- копія диплому з відзнакою ОСОБА_4 , яка закінчила Ворошиловградський медичний інститут;

- копія посвідчення № 263, яке видано ОСОБА_4 про те, що вона проходила атестацію в атестаційній комісії при головному управлінні охорони здоров"я від 23.12.2011 року за № 1425-к, їй підтверджена вища кваліфікаційна категорія зі спеціальності терапевта;

- копія посвідчення № 159, яке видано ОСОБА_4 про те, що вона проходила атестацію в атестаційній комісії при головному управлінні охорони здоров"я від 13.04.2017 року за № 170-к, їй підтверджена вища кваліфікаційна категорія зі спеціальності організація управління охороною здоров"я вищої категорії;

- копія наказу від 21.01.2020 року № 6 Про заходи щодо організації проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів та додаток № 1 до наказу, в якому зазначений список лікарів КНКП "Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня Сєвєродонецької міської ради", допущених до проведення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю, наркотичних або інших речовин, які знижують увагу та швидкість реакції у водіїв транспортних засобів, зокрема черговим лікарем - терапевтом ОСОБА_4 ;

- копія свідоцтва Державного підприємства "Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 2249/16, згідно якого прилад для контролю вмісту алкоголю у видихаємому повітрі Drager Alcotest 6510, Зав. № AREJ-0146, за результатами повірки відповідає вимогам: з МПУ 066/05-2003, чинне до 31.10.2020 року;

- копія свідоцтва про Державну реєстрацію приладів електродіагностичних Alcotest 7410 Plus com, Alcotest 6510, Alcotest 6810, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволено для застосування в медичній практиці.

Згідно ч.3 чинного наказу МВС України від 01 березня 2010 року №33, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2010 року за №262/17557, до переліку спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння серед інших відноситься газоаналізатор «Alcotest 6510».

Відповідно до «Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09 листопада 2004 року №1497, ввезення на митну територію, реалізація та застосування в Україні медичних виробів дозволяється тільки після їх державної реєстрації. Таким чином, на момент продажу та введення у експлуатацію будь-який медичний виріб повинен мати чинне Свідоцтво про державну реєстрацію. Окремі, виключення щодо цієї вимоги можуть визначатись міністерством охорони здоров`я у встановленому порядку.

Медичний виріб «Drager Alcotest 6510» був зареєстрований в Україні у встановленому порядку і внесений до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно Свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, Назва ВМ: Прилади електродіагностичні Alcotest 7410 Plus com. Alcotest 6510, Alcotest 6810. Виробник: Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany. Свідоцтво дійсне до 10 лютого 2015 року.

Згідно Технічного регламенту щодо медичних виробів (Постанова Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року №753) введення в експлуатація «готовність медичного виробу до першого застосування за призначенням кінцевим користувачем та/або споживачем».

У випадку, коли медичний виріб вже введено у експлуатацію і він застосовується за прямим призначенням, а термін дії Свідоцтва про державну реєстрацію на нього закінчився, користувач має право використовувати цей виріб, як мінімум, протягом терміну, вказаного в експлуатаційній документації та забезпечення його характеристик вимогам.

Свідоцтва про державну реєстрацію можуть бути безстроковими, а можуть мати обмежений термін дії, а частина виробів має встановлений виробником термін експлуатації більший від цього терміну.

Таким чином, використання медичних виробів, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії Свідоцтва про державну реєстрацію, після закінчення дії такого Свідоцтва є можливим. Також процедура реєстрації та перереєстрації виробів медичних регламентується для виробника та/або його представника в Україні, а не користувача таких виробів. При втраті чинності свідоцтва про державну реєстрацію забороняється не взагалі використання раніше закупленої і введеної в експлуатацію медичної техніки, а лише її ввезення в Україну та розповсюдження (продаж) кінцевому споживачу за призначенням.

Використання медичних виробів Alcotest 6510 виробництва Drager Safety AG & Co.KGaA, Germany, які були завезені в Україну, придбані споживачем та введені у експлуатацію протягом часу дії свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10 лютого 2010 року, після закінчення дії вказаного Свідоцтва (10 лютого 2015 року) є можливим за умови дотримання умов експлуатації, технічного обслуговування, калібрування та повірки.

Відповідно до свідоцтва Державного підприємства "Луганський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 2249/16, прилад для контролю вмісту алкоголю у видихаємому повітрі Drager Alcotest 6510, Зав. № AREJ-0146, за результатами повірки відповідає вимогам: з МПУ 066/05-2003, чинне до 31.10.2020 року;

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 та становить 1 рік.

Отже, використання приладу «Drager Alcotest 6510», за допомогою якого лікар проводив огляд на стан алкогольного сп"яніння ОСОБА_1 , було здійснено 15.05.2020 року, тобто в межах міжповірочного інтервалу.

Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює, як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а його твердження, що під час керування транспортним засобом, був тверезий, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, доказів на підтвердження цього суду не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній відповідно до довідки інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Луганській області ДПП О.Лозінської до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався, отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 , не працює, інвалідом не являється.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи матеріали справи, а також вимоги ст. 33-35 КУпАП, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Обставин, що згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом`якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню на корить держави судовий збір відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн 00 коп.. (Отримувач коштів – ГУК у Луганській області/ Луганська область; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998, Казначейство України (МФО), рахунок отримувача: UА098999980313070149000012001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір) у розмірі 420 грн 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_5 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

.Суддя Н. В. Бойко