Ухвала суду № 90136380, 27.06.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/5222/20

Провадження № 1-кс/428/3373/2020

УХВАЛА

іменем України

27 червня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., при секретарі судового засідання Березіної І.А., за участі слідчого Сєвєродонецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Околотенко Д.С., прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Дадаян М.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Циба Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання слідчого Сєвєродонецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Гладкого Д.П., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Дадаян М.Р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12020130370001256 від 26.06.2020 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не маючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2020 р. до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого Сєвєродонецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Гладкого Д.П., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Дадаян М.Р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В обґрунтування вимог клопотання зазначено, що в провадженні СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області перебуває кримінальне провадження № 12020130370001256 від 26.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.06.2020 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходячись на території центрального ринку за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, 27, проходив повз торгівельного контейнеру № 866 де побачив на прилавку мобільний телефон марки «Huawеi» моделі «Y5» в корпусі чорного кольору, який належить раніше не знайомій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, маючи на меті власне незаконне збагачення, ОСОБА_1 підійшов до торгівельного контейнеру № 866 та усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер, лівою рукою взяв з прилавку мобільний телефон «Huawеi» моделі «Y5» в корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_2 .

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця скоєння злочину втік та викраденим майном розпорядитися на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 2500 гривень 00 копійок.

Своїми умисними діями, які виразились у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

26.06.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

-незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про існування ризику, що ОСОБА_1 без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування свідчить наступне:

Вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в якому він обґрунтовано обвинувачується.

Тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого правопорушення, оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років та, відповідно до ст. 12 КК України, дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжкого злочину.

Той факт, що ОСОБА_1 , не має стійких соціальних зав`язків, не працює, не одружений, на утриманні дітей не має.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановлення істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують. В кожному випадку, згідно позиції Європейського Суду з прав людини суд за своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Про існування ризику, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення свідчить наступне:

На теперішній час не встановлено місце знаходження викраденого мобільного телефону «Huawеi» моделі «Y5», при встановленні вказаний предмет буде мати істотне значення у вказаному кримінальному провадженні, а саме як речовий доказ.

Про існування ризику, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідка по вказаному кримінальному правопорушенню свідчить наступне:

Свідком по вказаному кримінальному провадженню знайомий підозрюваного ОСОБА_1 – (ПІБ тип который сдал в ломбард), який на час розгляду клопотання не був допитаний у судовому засіданні.

Про існування ризику, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить наступне:

Відсутність у ОСОБА_1 постійного джерела доходу.

Повторне вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідка та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий звернувся до слідчого судді з відповідним клопотанням.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Циба Д.М. просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

26.06.2020 року ОСОБА_1 затримано о 19 годині 30 хвилин в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

26.06.2020 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- заявою потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка повідомила, що 26.06.2020 приблизно об 11:30 не знайомий чоловік підійшов до торгівельного контейнеру № 866 на центральному ринку м. Сєвєродонецька та відкрито заволодів її мобільним телефоном марки Huawei Y5 в корпусі чорного кольору, який знаходився на прилавку, після чого побіг у напрямку контейнеру 872. Своїми діями спричинив шкоду на суму 2500 грн.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 яка повідомила, що 26.06.2020 приблизно о 11:30 год. вона перебувала на ринку центральний, де повз торгівельний контейнер № 805 пробіг невідомий підозрілий чоловік, на вигляд 25 років, зріст 180, худорлявої статури, одягнений у штани та футболку чорного кольору;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка повідомила, що 26.06.2020 приблизно о 11:30 год. вона перебувала на ринку центральний, де повз торгівельний контейнер № 872 пробіг невідомий підозрілий чоловік, на вигляд 25 років, зріст 175, худорлявої статури, одягнений у штани та футболку чорного кольору;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка повідомила, що 26.06.2020 він перебував на центральному ринку м. Сєвєродонецька, де приблизно о 12:10 повз нього пробіг невідомий чоловік, одягнений у чорну футболку та брюки, який забіг до туалету. Після чого, він почув крик раніше знайомої на ім`я « ОСОБА_6 », яка кричала, що в неї вкрали телефон. Після цього, малознайомий чоловік вибіг з туалету та втік через ряди ринку;

- протоколом впізнання, згідно якого потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 впізнала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як того, хто 26.06.2020 о 11:30 відкрито заволодів її мобільним телефоном;

- протоколом впізнання, згідно якого свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 впізнав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як того, хто 26.06.2020 о 11:30 год. пробігав повз нього на ринку центральний м. Сєвєродонецька.

- довідкою про вартість викраденого майна, згідно якої встановлено, що вартість мобільного телефону «Huawеi» моделі «Y5» становить 2500 грн.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який пояснив 26.06.2020 раніше знайомий ОСОБА_1 показував йому, мобільний телефон «Huawei», та пояснив, що вкрав його в той день на центральному ринку м. Сєвєродонецька. А також пояснив, що вказаний мобільний телефон ОСОБА_1 передав раніше знайомому ОСОБА_8 для того, щоб здати його у ломбард поблизу ТЦ «Астрон» здав у ломбард поруч з магазином «Сільпо» у м. Сєвєродонецьку.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що 26.06.2020 перебуваючи у м. Сєвєрдонецьк він зустрів раніше знайомих ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , які запитали чи є у нього паспорт громадянина України та запропонували здати у ломбард мобільний телефон марки «Huawеi» моделі «Y5», який перебував у ОСОБА_1 . Далі, ОСОБА_8 погодився, та здав у ломбард, що знаходиться біля ТЦ «Астрон» мобільний телефон, який йому передав ОСОБА_1 . Грошові кошти за мобільний телефон він повернув ОСОБА_1 .

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( ОСОБА_9 проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення,, оскільки санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від від чотирьох до шести років, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Також, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваним вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу, суспільно корисною діяльністю не займається, вчинив умисний тяжкий злочин, тобто його злочинні дії були спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, з урахуванням практики ЄСПЛ, є всі підстави вважати, що вірогідність вчинення дій (спроб) спрямованих на продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, значно підвищується, а тому, без обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не можливо іншим чином запобігти вказаним існуючим ризикам.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеними та необґрунтованими наявність існування ризиків з боку підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони не знайшли об"єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12020130370001256 від 26.06.2020 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання його винним у інкримінованих кримінальних правопорушень, його вік та стан здоров`я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_1 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан, а саме: він не одружений,не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12020130370001256 від 26.06.2020 року, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч. 3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain) , Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу підозрюваного, раніше не судимого, відсутність у нього постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати розмір застави, що не перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків має бути сплачена у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2020 року (2102 грн.), що становить 63060 (шістесят три тисячі шістдесят) гривень.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 177, 178, 182, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Сєвєродонецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Гладкого Д.П., погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Дадаян М.Р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 26 червня 2020 року по 24 серпня 2020 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 63060 (шістесят три тисячі шістдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваному роз"яснюються положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 30 червня 2020 року о 13-00 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко