Рішення № 90135762, 01.06.2020, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/252/20

Провадження № 2-а/604/19/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року

Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участі секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Підволочиську справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області 25 грудня 2008 р.) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (юридична адреса: м. Дніпро, пл.. Троїцька, 2А), Департамент патрульної поліції (адреса: м. Київ, вул.. Федора Ернста, 03048) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанов серії ЕАК №2261872 від 18.03.2020 року, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства, вказав що у відповідності до вимог ст. 276 КУпАП справа розглядається за місцем розташування органу уповноваженого розглянути справу. Положеннями ч. 3 ст. 258 КУпАП передбачено, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто на місці зупинки транспортного засобу, проте постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Таким чином, постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Розгляд справи на дорозі чи на місці зупинки транспортного засобу унеможливив виконання вимог ст.. 283 КУпАП щодо всебічного і об`єктивного з`ясування усіх обставин справи. Згідно з приписами ст..279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає справу. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, їх права та обов`язки. Постанова серії ЕАК 2261872 не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, посилання на офіційні документи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, просить справу розглядати у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, суду надав відзив на позовну заяву, де заперечує проти задоволення позову та вказує на обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення великовагового вантажу.

Згідно зі ст. 268 ч.3 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до копії постанови серії ЕАК №2261872 від 18.03.2020 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. за ст. 132-1 КУпАП за те, що він 18.03.2020 року о 02.57 год. на автодорозі М18, 159 км. м. Новомосковськ, керував транспортним засобом MAN TGA 18/440 д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом TAD CLASSIC 24-2 д.н.з. НОМЕР_4 та перевозив великогабаритний вантаж габарити якого перевищували допустиму норму, порушив правила перевезення великогабаритного вантажу, без дозволу Національної поліції, чим порушив п.22.5ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП.

Статтею 33 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно - правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку, визначеному КМУ.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього рухувстановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Пунктом 2.1 "г" Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30(далі - Правила №30), згідно зп.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р.№ 1094.

За приписами пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Стаття 132-1 КУпАПпередбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу для водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Позивачем до суду подана копія постанови, з якої неможливо встановити які розміри навантаження зазначені в постанові, у порівнянні з спеціальними правилами за якими здійснюється дорожнє перевезення у відповідності до п. 22.5 ПДР України.

Щодо неправомірності винесення постанови суд зазначає наступне.

Згідно з п. 11 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно дост. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокремаст. 132-1 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року(далі Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбаченест. 132-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У пункті 10 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно дост. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Крім того, позивач не навів мотивів, достовірних та правомірних обґрунтувань та посилань на конкретні докази правомірності своїх дій. На підтвердження викладених в позові обставин, позивачем долучено лише посвідчення водія та наказ про відрядження.

Отже, згідно з дослідженими матеріалами, позивача притягнули до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП відповідно вимог закону.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 241- 245, ст. 250, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області 25 грудня 2008 р.) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пл.. Троїцька, 2А), Департамент патрульної поліції (адреса: м. Київ, вул.. Федора Ернста, 03048) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Н.Б. Сташків