Рішення № 90135733, 30.06.2020, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/230/20

Провадження №2/603/156/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю.Г.

секретар судового засідання Смолінчук М.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрусенко І.Я., звернувся до суду з позовом до Монастириської міської ради Тернопільської області (далі – Монастириська міська рада) про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Дане спадкове майно спадкодавець заповів позивачу ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем. Однак позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно, що підлягає спадкуванню.

Просить визнати за ним право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 , адвокат Андрусенко І.Я. у судове засідання не з`явилися, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач Монастириська міська рада Тернопільської області не забезпечила в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов просять розглядати справу за відсутності їхнього представника, з обставинами, викладеними у позовній заяві погодилися.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Судом встановлені такі обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30.05.1969 року батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Зі змісту довідки №51, виданої 11.02.2020 року виконкомом Монастириської міської ради Тернопільської області, вбачається, що згідно з записом у погосподарській книзі за 2001 – 2005 роки за ОСОБА_2 значиться житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На даний житловий будинок 27.12.2019 року комунальним підприємством «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи), згідно даних якого за адресою: АДРЕСА_1 , розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 73,2 кв.м, житловою – 47,8 кв.м. під літерою «А», стодола «Б», стайня «В», сарай «Г», ворота №1, огорожа №2.

Згідно даних погосподарської книги за 1986 – 1995 року спірне будинковолодіння віднесено до суспільної групи – колгоспний двір, головою якого зазначено спадкодавця ОСОБА_2 .

Як слідує зі змісту довідок №44, №45, виданих 07.02.2020 року виконкомом Монастириської міської ради, станом на 15.04.1991 року згідно погосподарської книги за 1986 – 1990, 1991 – 1995 роки в житловому будинку за вказаною вище адресою були зареєстровані: ОСОБА_2 (спадкодавець), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_4 (дружина спадкодавця).

Відповідно до даних повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу №00026818063, сформованого 25.06.2020 року, укладений 06.09.1981 року шлюб з ОСОБА_5 розірвано згідно рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 16.09.2002 року, державну реєстрацію якого здійснено 20.01.2003 року, актовий запис №4.

Із даних повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00026817832, сформованого 25.06.2020 року, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №08.

ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час смерті проживала сама, що вбачається зі змісту інформаційного листа Монастириської міської ради Тернопільської області №148 від 18.06.2020 року, виданого згідно погосподарської книги №6 за 2006 – 2010 роки.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.01.2003 року, актовий запис №2.

На час смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним проживали: син ОСОБА_1 , невістка ОСОБА_7 , внук ОСОБА_8 , внук ОСОБА_9 , що вбачається з довідки №51, виданої 11.02.2020 року виконкомом Монастириської міської ради.

Згідно заповіту, посвідченого 26.09.2002 року секретарем виконавчого комітету Ковалівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_2 заповів все своє майно сину ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із таких підстав.

Верховний Суд України у правовій позиції, викладеній у постанові від 18.11.2015 року № 6-350цс15, зазначив, що порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5, а згодом – аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинним на час завершення його будівництва, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 07.12.1990 року №533-ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Законом Української РСР від 25.12.1974 року №3377-VІІІ «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.03.1985 року №105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13.04.1979 року №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 12.05.1985 року №5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністерства юстиції УРСР від 19.01.1976 року №1/5, та іншими нормативними актами. За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Виходячи з проаналізованого вище законодавства, даних погосподарської книги, технічного паспорта, виготовленого КП «Монастириське районне бюро технічної інвентаризації» 27.12.2018 року, довідки №51, виданої 11.02.2020 року виконкомом Монастириської міської ради Тернопільської області,суд приходить до переконання про належність житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_2 .

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України Постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК (16.01.2003), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Згідно ч. 1 ст. 534 ЦК України (1963 р.) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично вступив в управління спадковим майном, що залишилось після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем за заповітом.

Враховуючи вищенаведені обставини, дослідивши та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов висновку, що позов є підставним і таким, що підлягає до задоволення. Установлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину.

Отже, слід задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на спадкове майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 200, 206, 259, 263 – 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст. ст. 534, 548, 549 ЦК УРСР, суд,

у х в а л и в:

ПозовОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 73,2 кв.м, житловою – 47,8 кв.м. під літерою «А», стодола «Б», стайня «В», сарай «Г», ворота №1, огорожа №2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Монастириська міська рада Тернопільської області, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова