Ухвала суду № 90134561, 25.06.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 331/5395/17

пр. № 2-п/336/34/2020

УХВАЛА

Іменем України

25 червня 2020 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., за участі представника відповідача адвоката Тивоненка Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тивоненка Данила Руслановича про скасування заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,—

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2017 року задоволено позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 16.01.2014 року в сумі 68817,96 гривні, а також судовий збір.

18.06.2020 року представник відповідача звернувся із заявою про перегляд заочного рішення, яка містила також заяву про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву, вказуючи, що відповідач рішення суду не отримував, а рівно і не був сповіщений про судові засідання з розгляду справи, адже мешкає за адресою, яка не збігається з місцем зареєстрованого проживання, а копію його отримав лише 10.06.2020 року. Крім того, відповідача вказував, що він не був сповіщений належним чином про місце та час судових засідань, а судом при ухваленні рішення не було враховано, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, а банком нараховувались відсотки після закінчення строку дії договору.

При вирішенні заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 120, 122, 123, 124, 126 127 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 284 ЦПК України визначено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Судом рішення суду проголошено 05.12.2017 року, копія судового рішення направлена відповідачеві поштою за адресою реєстрації, однак, копія рішення повернута до суду з відміткою про повернення у зв`язку з закінченням строку зберігання.

10.06.2020 року представник відповідача звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та 10.06.2020 року був ознайомлений з матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування причин пропуску процесуального строку, а саме неотримання копії судового рішення, що не було спростоване в судовому засіданні, суд вважає за можливе поновити строк для подання заяви про скасування заочного рішення суду.

При вирішенні заяви про скасування заочного рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ухвалою суду від 06.10.2017 року було відкрите провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів направлена відповідачеві за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_1 .

Підтвердження отримання судової повістки відповідачем в судове засідання 15.11.2017 року в матеріалах справи відсутнє.

Водночас в матеріалах справи є підтвердження про отримання відповідачем особисто судової повістки в судове засідання, призначене на 05.12.2017 року, яке ОСОБА_1 отримав особисто 23.11.2017 року.

Підстав вважати. що повістка не була вручена особисто ОСОБА_1 у суду немає, адже повістка була направлена за зареєстрованим місцем проживання відповідача та вручена працівником пошти з познакою про особисте вручення.

Статтею 128 ч. 7 ЦПК України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, судом в установленому порядку відповідач сповіщений про розгляд судом справи.

Перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні в цей період часу не позбавляло його обов?язку сповістити суду причини своєї неявки та заявити про відкладення розгляду справи у разі, якщо б він мав намір брати участь у її розгляді.

Надану до заяви довіку голови правління ОСББ «Південний-2018» про те, що ОСОБА_1 фактично проживає по АДРЕСА_2 з 2007 року суд оцінює критично, адже до повноважень голови правління ОСББ не входить видача подібних «довідок», а рівно і підтвердження такої інформації, а крім того, ОСББ «Південний-2018» заснований лише у травні 2018 року, тож не зрозуміло яке фактичне проживання особи може підтверджувати голова ОСББ до цього часу, зокрема у 2017 році.

Таким чином судом не встановлено поважних причин неявки відповідача в судове засідання та несповіщення ним причин такої неявки.

Також відповідачем не додано будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та не були враховані судом при ухваленні рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні посилався на незгоду з висновками суду, вважаючи, що договір між сторонами не був належним чином укладений, адже відповідач не був ознайомлений під підпис з Умовами та правилами надання банківських послуг, а банком безпідставно нараховані відсотки за користування кредитом після закінчення строку дії договору.

Всі докази, надані позивачем, судом були оцінені та про це зазначено у рішенні суду, в тому числі суд дійшов висновку про те, що договір між сторонами був укладений та складався з заяви, умов надання банківських послуг та правил користування кредитом.

Будь-яких нових доказів на спростування висновків суду відповідач не надав.

Суд наголошує, що до завдань суду першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення суду не входить переоцінка тих доказів, які вже були оцінені судом.

Підставою для перегляду заочного рішення суду є виключно надання відповідачем нових доказів, які не були предметом оцінки суду при первісному розгляді справи, та які при цьому мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Натомість, окрім посилань відповідача на незгоду з рішенням суду, жодних доказів того, що рішення суду ухвалено без урахування якихось обставин, суду не надано, на існування будь-яких доказів, які б спростовували правильність рішення суду чи мали б істотне значення для вирішення спору, відповідач не послався та таких доказів не надав.

Отже оскільки передбачених ст. 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення не встановлено, заява відповідача задоволенню не підлягає. Суд вважає за потрібне роз`яснити відповідачеві можливість оскарження рішення суду в загальному порядку до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 288, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тивоненка Данила Руслановича про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про скасування заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2017 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2017 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тивоненка Данила Руслановича про скасування заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.12.2017 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачеві право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст ухвали складений 30.06.2020 року