Рішення № 90133395, 30.06.2020, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/3459/17

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2020 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого – судді Леньо В.В., при секретарі судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів заяву про ухвалення додаткового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, голови Теківської сільської ради Виноградівського району, Закарпатської області про поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивач ОСОБА_1 – адвокат Нечаєв В.В. звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Зазначена заява мотивована тим, що у провадженні Виноградівського районного суду знаходиться адміністративна справа №299/3549/17-а за позовною заявою ОСОБА_1 до Теківської сільської ради та Теківського сільського голови про поновлення на роботі.

17.06.2020 року судом прийнято рішення по даній справі, однак не вирішено питання про стягнення із сільської ради середнього заробітку на час вимушеного прогулу на користь позивача, не вирішено питання про стягнення судового збору із відповідача на користь держави та не вирішено питання негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку в частині одного місяця.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача та відповідач Пенцкофер М.А. у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений, що стверджується електронним повідомленням від 25.06.2020 року, у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.3 ст. 252 КАС України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення, обстеживши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області перебувала адміністративна справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, голови Теківської сільської ради Виноградівського району, Закарпатської області про поновлення на роботі.

Рішенням від 17.06.2020 року визнано протиправним та скасовано розпорядження Теківського сільського голови Виноградівського району Закарпатської області від 06 жовтня 2017 року № 35 – к “Про звільнення з посади спеціаліста – землевпорядника сільської ради” та поновлено позивача ОСОБА_1 на посаді спеціаліста – землевпорядника Теківської сільської ради”.

Разом з тим, згідно прохальної частини позову позивач просив:

1. Прийняти адміністративний позов до свого провадження;

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Теківського сільського голови Виноградівського району Закарпатської області від 06 жовтня 2017 року № 35-к «Про звільнення з посади спеціаліста – землевпорядника сільської ради»;

3. Поновити позивача на посаді спеціаліста – землевпорядника Теківської сільської ради;

4. Стягнути з Теківської сільської ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;

5. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Суд констатує, що стосовно частини позовних вимог рішення у справі не ухвалено.

Так, за правилами, встановленими ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на те, що судом не вирішено частину позовних вимог, то відповідно до положень ст. 252 КАС України суд може такі вирішити шляхом ухвалення додаткового рішення.

Вирішуючи вимоги про стягнення грошових коштів за вимушений прогул, суд виходить з наступного.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

За останні два місяці, що передували звільненню ОСОБА_1 з роботи йому була нарахована заробітна плата за серпень 2017 р. – 3656,94 гривень, за вересень 2017 р. – 3200 гривень, що підтверджується довідкою про доходи (а.с.21).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі – Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема, абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час затримки розрахунку.

Відповідно до довідки заробітна плата позивача за серпень, вересень 2017 року становила 3656,94 грн. та 3200 гривень відповідно, що становить 6856,94 грн. разом.

Загальна кількість робочих днів у серпні 2017 р. становить 22, а у вересні 2017 р. – 21, що складає разом - 43 робочі дні.

Відтак, середньоденний заробіток складає: (3656,94+3200)/43 = 159,46 грн. за 1 робочій день.

Відповідача звільнено 06.10.2017 року. Рішення про поновлення на роботі оголошено 17.06.2020 року.

За період з 09.10.2017 року (наступний робочий день від дня звільнення) до – 17.06.2020 року (день постановлення рішення) припадає 671 робочий день (жовтень 2017 р. – 16, листопад 2017 р. – 22, грудень 2017 р. – 20, за 2018 рік – 250, за 2019 рік – 249, січень 2020 р. – 21, лютий 2020 р. – 20, березень 2020 р. – 21, квітень 2020 р. – 21, травень 2020 р. – 19, по 17.06 2020 р. – 12).

Таким чином середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 106997,66 гривень (671х159,46), яка підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак рішення в частині стягнення коштів за вимушений прогул підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяці.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання.

Щодо стягнення судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абзац 2 ч.5 ст. 139 КАС України).

Приймаючи до уваги, що позивача звільнено від сплати судового збору, позовні вимоги носять немайновий характер, відтак судовий збір у розмірі 640 гривень підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 244, 245, 246, 252 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву про ухвалення додаткового рішення – задоволити.

Стягнути з Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 106997,66 гривень (сто шість тисяч дев`ятсот дев`яносто сім гривень 66 копійок).

Рішення в частині стягнення коштів за вимушений прогул підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяці.

Рішення в частині поновлення на роботі позивача ОСОБА_1 підлягає до негайного виконання.

Стягнути з Теківської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, в доход держави 640 гривень судового збору.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийВ. В. Леньо