Рішення № 90133313, 01.07.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/4037/20

Провадження № 2/243/1539/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2020 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.

за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни,

вимоги позивача: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

учасники справи: не з`явились,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до АТ КБ “Приватбанк” про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби відрито виконавче провадження за виконавчим написом № 3069, вчиненим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 04.04.2017 р. щодо стягнення з нього на користь АТ КБ “Приватбанк” заборгованості в розмірі 25627,64 грн., з яких 645,49 грн. - залишок заборгованості за кредитом, 5375,14 грн. - залишок заборгованості за відсотками, 134,64 грн. - комісія, 16472,37 грн. - пеня, та 3000 грн. за вчинення нотаріусом виконавчого напису. На думку позивача виконавчий напис вчинено з порушеннями чинного законодавства, а саме не здійснено необхідної перевірки та встановлення безспірності боргу, вчинення виконавчого напису відбулося поза строками, протягом якого його можливо було вчинити, позивачем не було отримано письмове повідомлення про факт вчинення виконавчого напису нотаріусом. Так, більшу частину нарахувань становить пеня у сумі 16472,37 грн., яка у відповідності до ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення АТО” взагалі не мала нараховуватися у період з 14.04.2014 р. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус не отримувала від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем та суми штрафних санкцій і процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Окрім того, виконавчий напис вчинено 07.04.2017 р., а з його змісту вбачається, що період, за який проводиться стягнення становить 12 років 11 місяців та 5 днів (з 05.04.2004 по 10.03.2017), в той час як загальний строк позовної давності складає 3 роки.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст.87, 88 Закону України “Про нотаріат”, позивач просив визнати виконавчий напис № 3069 від 04.04.2017 таким, що не підлягає виконанню та стягнути на його користь понесені судові витрати.

2.Відповідачем АТ КБ “Приватбанк” надано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Представник відповідача на підтвердження своєї позиції зазначає, що відповідно до укладеного договору № KTS0RK89970428 від 05.04.2004 р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1224,00 грн. Зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивачем за змістом позовної заяви не заперечуються обставини укладення кредитного договору та наявність невиконаного грошового зобов`язання перед банком. 07.04.2017 р. приватним нотаріусом Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з боржника заборгованість за кредитним договором в сумі 22627,64 грн.Зазначений виконавчий напис був вчинений у відповідності до положень ст.ст.87, 88 Закону України “Про нотаріат” та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою КМУ від 29.06.1999 за № 1172. Згідно з зазначеним Переліком для одержання виконавчого напису стягувачем подається оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Окрім того, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку. Кредитний договір до теперішнього часу чинний, тому у кредитора виникає право вимагати виконання обов`язків боржника, що передбачені договором, в тому числі і право на примусове стягнення боргу. Посилання позивача щодо його проживання на території, де проводиться антитерористична операція, вважає необґрунтованим, оскільки кредитний договір було укладено 05.04.2004 р., а дата початку антитерористичної операції - 14.04.2014 р. Окрім того, згідно з роз`ясненнями НБУ, банки мають встановлювати місце проживання клієнта - фізичної особи на основі даних, зазначених в поданих клієнтом офіційних документах або засвідчених в установленому порядку їх копій, а позивач до банку з цього приводу не звертався, жодних документів не надавав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3.Позивач ОСОБА_1 не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутністю, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

4.Представник відповідача Крилова О.Л., яка діє на підставі довіреності юридичної особи № 1818-К-О від 13.04.2020 р., надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

5.Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. не використала свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надіслала заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

6.Ухвалою суду від 08.05.2020 р. справу прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначене підготовче судове засідання.

7.Ухвалою суду від 12.06.2020 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

8.Третя особа Слов`янський міськрайонний ВДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання представник третьої особи не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, у відповідності до ст.223 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.

9.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10.07 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис № 3069, за змістом якого з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який є боржником за кредитним договором № КTS0RK89970428 від 05.04.2004 р., укладеним з ЗАТ КБ “Приватбанк”, правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ПАТ КБ “Приватбанк”, на користь ПАТ КБ “Приватбанк” стягнуто заборгованість за кредитним договором № КTS0RK89970428 від 05.04.2004 р. за період з 05.04.2004 по 10.03.2017 у сумі 22627,64 грн., яка складається з залишку заборгованості за сумою кредиту 645,49 грн., залишку заборгованості за відсотками 5375,14 грн., та витрати за вчинення виконавчого напису в сумі 3000,00 грн. (а.с.9).

11.23.11.2018 р. уповноважений представник АТ КБ “Приватбанк” звернувся до Слов`янського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Донецькій області із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса № 3069 від 07.04.2017 (а.с.12-13).

12.Зі змісту кредитного договору № КTS0RK89970428 від 05.04.2004 р. вбачається, що ЗАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1 уклади договір, згідно умов якого банк зобов`язався надати ОСОБА_1 грошові кошти на термін по 05.04.2006 у вигляді строкового кредиту у сумі 1224,00 грн. з оплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і щомісячною сплатою комісії в розмірі 1% від суми наданого кредиту. Згідно п.п.2.2.2, 2.2.3 позичальник зобов`язується сплатити відсотки за користування кредитом та комісійну винагороду. Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого з зобов`язань, передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3 цього договору банк має право нарахувати, а позичальник зобов`язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення (а.с.14-19).

13.Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № КTS0RK89970428 від 05.04.2004 р., укладеним між ЗАТ КБ “Приватбанк” і ОСОБА_1 станом на 10.03.2017 р. залишок заборгованості за тілом кредиту становить 645,49 грн., залишок заборгованості за відсотками - 5375,14 грн., комісія - 134,64 грн., пеня - 16972,37 грн. (а.с.20).

V. Оцінка суду.

14.У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

15.При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України “Про нотаріат” нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

16.Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом “Про нотаріат” та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону “Про нотаріат”).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України “Про нотаріат”).

17.Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України “Про нотаріат” та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

18.Статтею 88 Закону України “Про нотаріат” визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

19.Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України “Про нотаріат” та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України “Про нотаріат” передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

20.За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України “Про нотаріат”).

21.Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

22.З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат” захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

23.Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України “Про нотаріат” у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.05.2020 по справі № 320/7932/16-ц.

24.Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався, зокрема, на те, що вимоги АТ КБ “Приватбанк” неправомірні, заборгованість по пені взагалі не мала нараховуватися з 14.04.2014 р. у відповідності з положеннями ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення АТО”. Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості по пені станом 14.04.2014 становить 8850,00 грн.

25.Відповідно до положення ст.2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. забороняється нарахування пені та / або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або пересилилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого входило м. Слов?янськ Донецької області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р.

Згідно із підпунктом 23 пункту 1 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м.Слов?янськ Донецької області.

Згідно положення ст.1 Закону України “Про боротьбу із тероризмом” район проведення антитерористичної операції – це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а “Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення” районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 р. щодо ненарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як проголошено в ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на публічний розгляд його справи.

Згідно з положенням ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до п. 3.4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 ЦПК України (справа № 1-10/2004) виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об?єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Таким чином, відповідно до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. за період з 14.04.2014 року нарахування пені та штрафів, банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов?язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та / або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов?язань за кредитними договорами і договорами позики за весь період проведення антитерористичної операції, тобто з 14 квітня 2014 року і до дня набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

26. Враховуючи те, що ОСОБА_1 з 2009 року і по даний час зареєстрований у м.Слов?янськ Донецької області (а.с.10зв.), суд приходить до переконання, що на зазначені договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VІІ від 02.09.2014 р., тобто Банк повинен був не нараховувати або скасувати відповідачу нараховану пеню за період з 14 квітня 2014 року до теперішнього часу. Таким чином, нарахування пені у період з 14.04.2014 р. до 10.03.2017 р. не відповідає положенням зазначеного закону, і відповідно зазначення про стягнення пені у сумі 16472,37 грн. у виконавчому написі нотаріуса є безпідставним.

27. Окрім того, позивач обґрунтовано вказує, що період стягнення заборгованості згідно виконавчого напису становить з 05.04.2004 по 10.03.2017, тобто більше 12 років, в той час як загальний строк позовної давності згідно положень ст.257 ЦК України складає 3 роки. Таким чином, стягнення заборгованості за період, що перевищує строк позовної давності, не відповідає положенням ст.88 Закону України “Про нотаріат”.

28. Зі змісту кредитного договору вбачається, що позивач мав виконати свій обов`язок з погашення кредиту у строк до 05.04.2006 р., тобто саме зазначена дата є строком виконання зобов`язання. Після спливу строку виконання зобов`язання припиняється право кредитодавця нараховувати відсотки за користування кредитом. Згідно розрахунку заборгованості станом на 06.04.2006 р. сума заборгованості за відсотками становить 222,84 грн. Таким чином, зазначення у виконавчому написі нотаріуса суми заборгованості за відсотками 5375,14 грн. також є безпідставним.

29. З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання про обґрунтованість вимог позивача та необхідність їх задоволення, оскільки нотаріусом у виконавчому написі зазначено про стягнення заборгованості за період, що виходить за межі позовної давності, складові суми заборгованості, зазначені у виконавчому написі, не є безспірними. Таким чином, виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

30. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

31. Позивачем документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 840,80 грн., який з урахуванням задоволених позовних вимог, має бути відшкодований позивачеві за рахунок відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 206, 259, 264-265, 267, 268 ЦПК України, 207, 1048, 1054, 1055 ЦК України, 87, 88 Закону України “Про нотаріат”, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, – задовольнити.

2.Визнати виконавчий напис № 3069, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною 07 квітня 2017 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованості у розмірі 25627,64 грн. таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Перебіг процесуального строку на оскарження рішення починається у день, наступний після закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Рішення складене та підписане у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв