Ухвала суду № 90131962, 30.06.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4683/18

Провадження № 1-кп/191/365/18

У Х В А Л А

іменем України

30 червня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Бондаренко Г.В.

за участю секретаря – Силкіної О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Синельниківського міцськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за №12018040390001691 від 12.10.2018 року, відносно ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове, Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,

за участю прокурора – Бачурного П.В., обвинуваченого- ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

28.11.2018 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018040390001691 від 12.10.2018 року.

У судові засідання, призначені на 26.06.2019 року, 14.01.2020 року, 26.02.2020 року, 23.04.2020 року та 04.06.2020 року, обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, причини неявки суду не повідомив.

Прокурором було заявлено клопотання про надання дозволу на затримання з метою обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судове засідання 30 червня 2020 року ОСОБА_1 з`явився самостійно.

Прокурор підтримав своє клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень середньої тяжкості та тяжкого, але ухиляється від явки до суду. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду кримінальної справи, не одноразово не з`являвся в судові засідання, що вказують на те, що ОСОБА_1 свідомо уникає передбаченої законом відповідальності шляхом переховування від суду.

Відтак, враховуючи фактичні обставини справи, характер висунутого обвинувачення, прокурор вважає, що підстави для застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 неможливе, оскільки такий не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому прокурор просить суд надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки на цей час він є єдиною працездатною особою в родині. Він не ухилявся від явки в суд, оскільки не отримував судових повісток, за адресою АДРЕСА_2 він давно не проживає, проживає за адресою АДРЕСА_3 і цю адресу він повідомляв суду. Власного телефону він не має, в матеріалах справи зазначений номер телефону його батька, а батько не повідомляв його про отримання смс-повідомлень про виклик до суду.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки (ст. 183 КПК України)

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При обранні обвинуваченому запобіжного заходу суддя враховує, що докази про вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень є вагомими, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, також, слід обов`язково враховувати вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

З урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується задовільно, який пояснив суду, щопрцевлаштований, але неофіційно, працює на будівництві, у нього є сім`я, яка знаходиться на його утриманні, він не отримував судові повістки про виклик до суду оскільки змінив місце мешкання , то суд вважає, що виникають ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Разом з тим, суд дійшов до висновку про відсутність достатніх підстав для застосування до обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що за викладених вище обставин, запобіжним заходом, який належним чином забезпечить виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 . Отже, суд вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - слід відмовити.

Однак, з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого наявні підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 176-178, 193, 194,196-198 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Синельниківської місцевої прокуратури Бачурного П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове, Дніпропетровської області з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , виконання наступних обов`язків:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-не залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з 21 год.00 хв. до 06 год.00 хв. ранку, крім випадків звернення за медичною допомогою, запобігання надзвичайним ситуаціям,

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання,

-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками.

Зазначені зобов`язання застосовуються до обвинуваченого ОСОБА_1 на строк два місяці з дати винесення цієї ухвали, тобто до 30.08.2020 року.

Продовження зазначеного строку можливе у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.

Вручити копію ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Бачурного П.В.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г. В. Бондаренко