Рішення № 90131499, 10.06.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/809/20

Провадження № 2/185/1789/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

встановив:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому з урахуванням уточнень просять: визнати дійсним договір купівлі-продажу 21/50 частини будинку по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 від імені якого діяла ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючим за себе та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_7 , 1987 року народження, ОСОБА_1 , 1989 року народження, та ОСОБА_3 ; визнати за собою право власності по ј частини 21/50 частини будинку по АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_6 . За життя, ОСОБА_6 діючи від себе та від своїх неповнолітніх дітей разом з ОСОБА_3 уклав з відповідачем договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28 серпня 1997 року, предметом якого є 21/50 частина жилого будинку АДРЕСА_1 . Зазначений договір був укладений та посвідчений Павлоградською товарною біржою та зареєстрований в Павлоградському МБТІ. На момент укладення договору, діючим законодавством не заборонялось укладати такі договори на товарній біржі та не вимагалось нотаріальне посвідчення. Через зміни у законодавстві, позивачі не можуть реалізувати свої спадкові права, а також розпоряджатися своєю часткою житлового будинку на свій розсуд.

У судове засідання позивачі не з`явилися. Представником позивачів подано письмове клопотання, в якому просила розглянути справу за відсутності позивачів, уточнені вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або відзиву на позов не подав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У відповідності до вимог ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. п. 1, 3 Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного на Павлоградській товарній біржі 28 серпня 1997 року, продавець ОСОБА_4 від імені якого діяла ОСОБА_5 , продав, а ОСОБА_6 , діючий від себе та як законний представник ОСОБА_7 , 1987 р.н., ОСОБА_1 , 1989 р.н., ОСОБА_3 купили 21/50 частину жилого будинку АДРЕСА_1 . Пунктом 4 даного договору засвідчено, що зазначене нерухоме майно до цього часу нікому не продано, не подаровано, у спорі та під арештом не знаходиться (а.с.13). Вказаний договір зареєстровано в КП «Павлоградське МБТІ», що підтверджується копією реєстраційного посвідчення (а.с.16).

Таким чином, сторони відповідно до вимог ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), яка діяла на час укладання вказаного договору, виконали вказану норму матеріального права та вимоги ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), яка діяла на час укладання договору, сторони повністю виконали угоду і в цьому випадку суд вправі за вимогою сторони, яка виконувала угоду, визнати угоду дійсною. У цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 48 Закону України "Про власність" від 07 лютого 1991 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Статтею 49 вказаного закону передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 50 даного закону власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що доводи позивачів є законними та обґрунтованими матеріалами справи, та вважає необхідним визнати дійсним договір купівлі-продажу 21/50 частини жилого будинку АДРЕСА_1 , укладеного 28 серпня 1997 року на Павлоградській товарній біржі та зареєстрованого за № 8/65, та визнати за кожним з позивачів по 21/200 (1/4 від 21/50) частині вказаного житлового будинку.

Керуючись ст. ст. 12,13,89,141,259,263,264,265,280-282 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу 21/50 частини жилого будинку АДРЕСА_1 , укладеного 28 серпня 1997 року на Павлоградській товарній біржі та зареєстрованого за № 8/65.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 21/200 частину жилого будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 21/200 частину жилого будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 21/200 частину жилого будинку АДРЕСА_1 .

Встановити, що ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент його смерті належала 21/200 частина жилого будинку АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач-2: ОСОБА_8 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач-3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський