Ухвала суду № 90129813, 18.06.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9366/18

Провадження № 1-кп/234/160/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Лутай А.М.

за участю: секретаря судового засідання – Пагуліч Д.Г.

прокурора – Єресько В.М.

представника потерпілого – Мавроді О.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисника – Григор`єва О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорськ кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краматорська Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краматорського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,3 ст.185 КК України.

На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 11 вересня 2019 року до обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.11.2019 року, і визначенням розміру застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під час судового провадження строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 неодноразово продовжувався ще на 60 днів, останній раз 29 квітня 2020 року до 27 червня 2020 року.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Здійснюючи на підставі ст.331 КПК України контроль за строком запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом з`ясована думка учасників судового засідання щодо доцільності продовження запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Так, прокурор в судовому засіданні просила продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів, оскільки завершити судовий розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, тобто до 27.06.2020 року, не можливо, обставини, які були підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не зникли, ризики, якими керувався суд при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому, на теперішній час не зменшилися.

В свою черзу захисник Григор`єв О.І. в судовому засіданні просив не продовжувати його підзахисному строк тримання під вартою, оскільки доводи сторони обвинувачення щодо ризиків, якими обґрунтовується продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, належним чином не обґрунтовані та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку захисника та просив не продовжувати йому строк тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, виходячи з таких підстав.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ухвалюючи рішення про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування, суд виходив з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, та наявності ризиків передбачені п.п.1,5 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 , знаходячись на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що ризики, існування яких було підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування, передбачені п.п.1,5 ст.177 КПК України, а в подальшому і для продовження строків дії запобіжного заходу, своєї актуальності не втратили та виправдовують подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність вказаних ризиків встановлена з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який ніде не працює, обвинувачується у вчиненні ряду умисних корисних злочинів, а тому може продовжувати скоювати злочини корисливої спрямованості, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто не має стійких соціальних зв`язків, що дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду.

З урахуванням викладеного суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів, тобто до 16 серпня 2020 року включно, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у встановленому законом порядку суд не вбачає.

Доказів того, що всі обставини, які були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінилися чи взагалі перестали існувати, стороною захисту суду не надано.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно з частиною 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, його майнового стану, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає доцільним визначити ОСОБА_1 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 57630, 00 грн.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави.Керуючись ст.ст.177,178,331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)», на термін 60 днів, тобто до 16 серпня 2020 року, включно.

Визначити обвинуваченому розмір застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 57630, 00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатися з м.Краматорська Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити ОСОБА_1 , що у разі невиконання даних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Оголосити перерву у судовому засіданні до 11 серпня 2020 року до 15-00 години, викликавши у судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, Рябухою О.В. в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Вступна і резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 18.06.2020.

Головуючий суддя А. М. Лутай