Ухвала суду № 90127909, 30.06.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3619/20

Провадження № 2-с/755/22/20

У Х В А Л А

про скасування судового наказу

"30" червня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Катющенко В.П., розглянувши заяву боржника Приватного акціонерного товариства «АЗОТ», що подана представником Хлівненко П.В., стягувач: ОСОБА_1 , про скасування судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 05.03.2020 у справі № 755/3619/20, -

В С Т А Н О В И В :

05 березня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, було видано судовий наказ № 755/3619/20 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 березня 2019 року по 24 лютого 2020 року включно в розмірі 210 478,32, з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України, стягнення з боржника в дохід держави судового збору в розмірі 210,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Цивільного процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ було отримано представником боржника ПрАТ «АЗОТ» - 19 березня 2020 року.

18 червня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява боржника ПрАТ «АЗОТ», що подана її представником Хлівненко П.В. , про скасування судового наказу, яка 19 червня 2020 року передана у провадження судді Катющенко В.П. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями.

25 червня 2020 року на запит судді із відділу цивільних справ Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали цивільної справи № 755/3619/20.

В обґрунтування заяви про скасування судового наказу, заявник посилається на те, що ОСОБА_1 дійсно працював у ПрАТ «АЗОТ» та 30.03.2018 був звільнений з посади за угодою сторін. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15.03.2019 у справі № 755/648/19 з ПрАТ «АЗОТ» на користь ОСОБА_1 було стягнуто нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі 34 167,80 грн, компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати в сумі 2 000 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 214 975,72 грн. Зазначає, що заборгованість по заробітній платі виникла не з вини та не через навмисні дії або бездіяльність підприємства, а через відсутність об`єктивної можливості здійснити таку виплату.

Постановою головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 01.11.2017 ВП № 53976743 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках ПрАТ «АЗОТ», а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення цієї постанови в межах суми звернення стягнення 611 872 475,30 грн.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 20.11.2017 ВП № 56922080 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках позивача, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення цієї постанови в межах суми звернення стягнення 1 261 178 436,83 грн.

Жодному з рахунків товариства ані чинним законодавством, ані даними постановами про арешт не надано статусу «захищеного», що відповідно виключало об`єктивну можливість ПрАТ «АЗОТ» розпоряджатися наявними грошовими коштами та сплачувати із цих рахунків будь-які платежі, в тому числі і сплачувати заробітну плату.

Не зважаючи на тяжкі обставини, в яких вимушено опинилось ПрАТ «АЗОТ», як вказує сам заявник у заяві, 24.02.2020 підприємством самостійно була виплачена сума заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 в повному обсязі.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києві від 15.03.2019 у справі № 755/648/19 з ПрАТ «АЗОТ» на користь ОСОБА_1 вже стягнуто середній заробіток в сумі 214 975,72 грн, що майже у сім разів перевищує розмір самої заробітної плати та яка беззаперечно достатньо покриває майнові втрати працівника, пов`язані з затримкою розрахунку при звільненні.

Заявник зазначає, що спірним судовим наказом з підприємства додатково стягнуто на користь ОСОБА_1 ще 210 478,32 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином загальна сума заборгованості ПрАТ «АЗОТ» по заробітній платі перед ОСОБА_1 складала 34 167,80 грн, а сума середнього заробітку, присуджена до стягнення за несвоєчасну сплату такої заборгованості судовими рішеннями, складає 425 454,04 грн, що є очевидно неспівмірним та непропорційним до суми заробітної плати.

ПрАТ «АЗОТ» не погоджується із судовим наказом від 05.03.2020. вважає вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та не погоджується із сумою стягнутого середнього заробітку.

Крім того, до заяви про скасування судового наказу додано клопотання представника боржника про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу, в якому зазначає, що судовий наказ отриманий 19 березня 2020 року, однак з огляду на запровадження карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідний строк пропущений.

У відповідності до ч. 2 ст. 171 Цивільного процесуального кодексу України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно із ч. 1 ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

За правилами ч.ч. 1, 3, 4 ст. 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

З 12 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 дію карантину на всій території України продовжено до 31.07.2020.

Відповідно до п. 3 прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

З огляду на викладене, суд вважає можливим поновити ПрАТ «АЗОТ» строк на звернення із заявою про скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, оскільки посилання боржника на обставини, які свідчать про необґрунтованість вимог стягувача, підлягають перевірці в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити Приватному акціонерному товариству «АЗОТ» строк на звернення із заявою про скасування судового наказу.

Заяву боржника Приватного акціонерного товариства «АЗОТ», що подана представником Хлівненко П.В., стягувач: ОСОБА_1 , про скасування судового наказу Дніпровського районного суду м. Києва від 05.03.2020 у справі № 755/3619/20 - задовольнити.

Судовий наказ №755/3619/20, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 05 березня 2020 року, про стягнення з Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 березня 2019 року по 24 лютого 2020 року включно в розмірі 210 478,32, з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України, стягнення з боржника в дохід держави судового збору в розмірі 210,20 грн - скасувати.

Роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: