
Справа № 755/19771/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" травня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі головуючого: судді Гончарука В.П.
за участі секретаря Гриценко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія», Державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва Алієва Гусейн Азіз Огли, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності, скасування рішення державного реєстратора і запису про державну реєстрацію прав, -
В С Т А Н О В И В
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_2 ; Визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Алієва Гусєйна Азіз Огли, Комунальне підприємство «Світоч» м. Києва, м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46781001 від 08.05.2019 року, про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , номер запису про право власності: 31470412, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»; Скасувати запис про право власності: 31470412 від 08.05.2019 р. щодо реєстрації державним реєстратором Алієвим Гусєйном Азіз Огли, Комунальне підприємство «Світоч» м. Києва, м. Київ, права власності на квартиру АДРЕСА_3 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 квартиру за АДРЕСА_3 , площею 107,6 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. та зареєстрованим в реєстрі за №12756.
17 травня 2019 року, за вищевказаною адресою з`явився громадянин ОСОБА_4 як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» з документами про реєстрацію 30.01.2019 року Договору іпотеки стосовно квартири АДРЕСА_4 площею 106,88 кв.м. та, на підставі цієї іпотеки, про реєстрацію 08.05.2019 року права власності на квартиру АДРЕСА_3 площею 107,5 кв.м.
Із вказаних документів та документів ОСОБА_5 стало відомо, що 07 квітня 2008 року між ОСОБА_6 (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мітех» (Фінансова компанія) було укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва №217, згідно якого Довіритель дає згоду на участь у ФФБ; за Довірителем закріплюється наступний обієкт: двокімнатна квартира загальною площею 106,88 кв.м. за будівельним номером 49 секції Б, яка розташована на 17 поверсі житлового будинку АДРЕСА_5 .
17 травня 2019 року ОСОБА_1 дізналася про існування Іпотечного договору щодо її майна та про те, що 08 травня 2019 року державним реєстратором Алієвим Гусєйном Азіз Огли, Комунальне підприємство «Світоч» м. Києва, м. Київ, за заявою ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було проведено реєстрацію права власності на належну їй квартиру АДРЕСА_3 за ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»; номер запису про право власності 31470412.
Така перереєстрація прав відбулася в порядку реалізації іпотечного застереження, яке містилося в Іпотечному договорі. Як можна судити із тексту Договору купівлі-продажу квартири, про існування таких договорів Позивачці нічого не було відомо, Продавець гарантував відсутність прав третіх осіб на таке майно, а в Реєстрі речових прав на нерухоме майно не було інформації про наявність будь-яких обтяжень майна.
Вважає такі дії Відповідачів неправомірними та такими, що неправомірно порушують права Позивачки; дії Фінансової компанії з реалізації іпотечного застереження призвели до подвійного стягнення заборгованості за одним і тим же кредитом та до позбавлення Позивачки її прав, а дії державного реєстратора абсолютно не відповідають вимогам законодавства про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.
19 грудня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія», Державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва Алієва Гусейн Азіз Огли, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності, скасування рішення державного реєстратора і запису про державну реєстрацію прав.
04 лютого 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав виколадених у змісті позовної заяви та письмових поясненнях долучених до матеріалів справи.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги підтримав частково, з підстав викладених у ньому.
Відповідач Державний реєстратор Комунального підприємства «Світоч» м. Києва Алієв ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки в судове засідання не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки в судове засідання не ла Правом на подання пояснень на позовну заяву не скористалася.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
В судовому засіданні встановлено, що 05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 квартиру за АДРЕСА_3 , площею 107,6 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. та зареєстрованим в реєстрі за №12756.
У вказаному Договорі (п.5) зазначено, що Продавець гарантує, що до укладення даного Договору, квартира, що є предметом Договору, нікому іншому не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, не передана в оренду, безоплатне користування, не є предметом застави (іпотеки), в тому числі податкової, під забороною (арештом) не перебуває, а також прав щодо нього у третіх осіб, як в межах так і за межами України;
Згідно п. 8 Договору відсутність обтяження квартири іпотекою, відсутність заборони на відчуження та арешту нерухомого майна нотаріусом перевірено, що підтверджується: інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна від 05 жовтня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.
Згідно з нормами ЦК України до первинного способу набуття права власності, зокрема, належить набуття права власності на новостворену річ (в тому числі, на об`єкт незавершеного будівництва), на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (ст. 331 ЦК України).
Таким чином, підставою первинного способу набуття права власності є правопороджуючі юридичні факти, а для похідного - правовідносини, які виникли на підставі відповідних юридичних фактів.
Положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві, зокрема, на об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації.
Право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України виникає з дня державної реєстрації (ст. 182 ЦК України), а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін.
Для набуття набувачем права власності на майно передбачена наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 ЦК України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація.
Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду за позивачем зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 572015880000, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 140435331 від 05.10.2018 року.
Крім того, судом встановлено, що спірна квартира набута позивачем у власність на законних підставах та право власності на яку ніким не оспорювалось.
Разом з тим, судом встановлено, що 13 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_8 було укладено Кредитний договір №0017/08/00-1, відповідно до якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 999 900,00 грн. на придбання квартири на первинному ринку нерухомості; забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є Договір іпотеки від 13.05.2018 року майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено та стане власністю Позичальника після завершення будівництва, а саме: двокімнатна квартира загальною площею 106,88 кв.м. за будівельним номером 49 секції Б, яка розташована на . 7 поверсі житлового будинку АДРЕСА_5 .
Згідно Договору іпотеки, укладеного 13.05.2008 року між ОСОБА_8 та Акціонерним комерційним банком «Форум» та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. і зареєстрованого в реєстрі за №1867, предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, що стане власністю Іпотекодавця після завершення будівництва, а саме: квартира за будівельним № 49 на поверсі - 17, за будівельною адресою: АДРЕСА_5 », загальною проектною площею 106,88 кв.м.
21 січня 2013 року між ОСОБА_9 (Цедент) та ОСОБА_2 (Цесіонарій) було укладено Договір відступлення права вимоги (цесїї) №217, згідно умов якого Цедент відступив Цесіонарієві, а Цесіонарій набув право вимоги, належне Цедентові, і став Довірителем за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва №217 від 07 квітня 2008 року між Цедентом та ТОВ «ФК «Мітех».
22 січня 2013 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мітех» було видано ОСОБА_2 довідку №217 про набуття у власність об`єкта інвестування до Договору про участь у Фонді фінансування будівництва типу «А» №217 від 17 квітня 2007 року.
Відповідно до Договору № 1283-Ф про відступлення прав за Договорами іпотеки (Іпотечними договорами), укладеного 30.01.2019 р. між ПАТ «Банк Форум» (Первісний Іпотекодержатель) та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» Первісний Іпотекодержатель відступає, а Новий Іпотекодержатель набуває прав Первісного Іпотекодержателя, належних Первісному Іпотекодержателю згідно з Договорами іпотеки, укладеного між Первісним Іпотекодержателем та Боржниками/Іпотекодавцями.
В свою чергу Державним реєстратором Комунального підприємства «Світоч» м. Києва Алієвим Гусейн Азіз Огли прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46781001 від 05.05.2019 року, відповідно до якого за відповідачем ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 572015880000, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 165964034 від 08.05.2019 року.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень», в редакції, чинній на час вчинення державним реєстратором реєстраційних дій (від 04.02.2019), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень» (в редакції, чинній на час проведення оскарженої реєстраційної діі) , державним реєстратором є:
1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень» (в редакції, чинній на час проведення оскарженої реєстраційної діі) визначено, що державний реєстратор:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;
4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;
9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;
10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень» (в редакції, чинній на час проведення оскарженої реєстраційної діі) встановлено порядок проведення державноі реєстраціі прав, зокрема визначається наступне:
-прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
-виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
-встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
-перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
-прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
-відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень») .
У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження. Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.
Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та іх обтяжень», в редакції, чинній на момент вчинення спірної реєстраційної діі).
Таким чином, при вчиненні реєстраційних дій щодо реєстраціі прав на нерухоме майно державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення, встановлює черговість розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв, перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, а рішення про державну реєстрацію прав приймає лише у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено в ході судового розгляду, Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , площею 107,6 кв.м, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О. та зареєстрованим в реєстрі за №12756 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку та не оскаржувався.
Крім того, у вказаному Договорі (п.5) зазначено, що Продавець гарантує, що до укладення даного Договору, квартира, що є предметом Договору, нікому іншому не продана, не подарована, іншим способом не відчужена, не передана в оренду, безоплатне користування, не є предметом застави (іпотеки), в тому числі податкової, під забороною (арештом) не перебуває, а також прав щодо нього у третіх осіб, як в межах так і за межами України;
Разом з тим, під час прийняття рішення Державним реєстратором Комунального підприємства «Світоч» м. Києва Алієвим Гусейн Азіз Огли про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46781001 від 05.05.2019 року, відповідно до якого за відповідачем ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 572015880000, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 165964034 від 08.05.2019 року, останнім не було встановлено відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах та не звернув увагу на те, що право власності на даний об`єкт нерухомого майна 572015880000, квартиру АДРЕСА_3 було зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 140435331.
Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями вищенаведеного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, оскільки відповідачем Державним реєстратором Комунального підприємства «Світоч» м. Києва Алієвим Гусейн Азіз Огли прийнято рішення та проведено державну реєстрацію права власності за відповідачем ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на належну позивачу ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3 без дослідження повного обсягу підстав для реєстрації вказаного нерухомого майна, не урахувавши відсутність або наявність факту виникнення, переходу або припинення права на нерухоме майно, а тому у державного реєстратора не було повноважень на прийняття оскаржуваного рішення та проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).
За таких обставини, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, так як під час судового розгляду не встановлено та відповідачами в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 5 570,90 грн. з кожного.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4, 15, 16, 19, 182, 190, 317, 319, 328, 331, 334, 392 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177,209, 210, 223, 247, 265, 354 ЦПК Укрїни, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія», Державного реєстратора Комунального підприємства «Світоч» м. Києва Алієва Гусейн Азіз Огли, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності, скасування рішення державного реєстратора і запису про державну реєстрацію прав - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора Алієва Гусєйна Азіз Огли, Комунальне підприємство «Світоч» м. Києва, м. Київ, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46781001 від 08.05.2019 року, про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 , номер запису про право власності: 31470412, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
Скасувати запис про право власності: 31470412 від 08.05.2019 р. щодо реєстрації державним реєстратором Алієвим Гусєйном Азіз Огли, Комунальне підприємство «Світоч» м. Києва, м. Київ, права власності на квартиру АДРЕСА_3 , за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 19 травня 2020 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 );
Відповідач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія», (ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32);
Державний реєстратор Комунального підприємства «Світоч» м. Києва Алієва Гусейн Азіз Огли, (місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 9);
Треті особи:
ОСОБА_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 );
ОСОБА_3 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_7 );
Суддя:
Судове рішення № 90127871, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 19.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/19771/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: