Рішення № 90124582, 30.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/1360/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 ( далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 14.11.2019 року.

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 14.11.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та надав усі необхідні документи, які підтверджують наявність достатнього стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте, відповідач відмовив позивачу у призначені пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (10 років).

На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

06 березня 2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3009-849 від 18.11.2014р.

У зв`язку з поданням ОСОБА_1 заяви від 14.11.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було надано відповідь від 26.11.2019 року, якою відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах.

Не погоджуючись з даною відповіддю, та вважаючи дії щодо не призначення пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч.1 ст.114 розд.ХІV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.1ч.2 ст.114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників,затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п.1 ч.2 ст.114 вказаного Закону.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.1 ч.2ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Наведені положення кореспондуються з викладеними у частині третій статті114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV та Постанові Кабінету Міністрів "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" від 31.03.1994 №202.

Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, що діяв до 11.03.1994, Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що діяв до 16.01.2003, Список №1 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, що діяв до 24.06.2016 та Список №1, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, містить в собі розділ 1 підрозділ 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень" у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою встановленого зразка про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви були наданні наступні документи:

- копія трудової книжки;

- копія диплому;

-копія військового квитка.

За результатом розгляду заяви позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, повідомило, що обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, можливо здійснити на підставі уточнюючих довідок, виданих підприємствами, що розташовані на тимчасово не підконтрольній українській владі території і переєструвалися (не переєструвалися) на території підконтрольній українській владі, у випадку коли уточнююча довідка та зазначена у ній інформація відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджуються первинними даними чи даними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до наданих до заяви документів ( трудова книжка, військовий квиток, диплом) загальний страховий стаж позивача складає 29 років 6 місяців 14 днів, в тому числі робота за Списком № 1 - 7 років 1 місяць 21 день ( врахована за даними персоніфікованого обліку). Також не враховано до стажу періоди роботи з 11.10.1993р. по 30.11.1993р. (печатка колишнього УССР на звільненні) з 01.02.1995р. по 22.04.1997р. (на печатці відсутній код організації. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (10 років), для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно заяви немає законних підстав.

Згідно з трудової книжки в нею внесено наступні записи (що не визнаються відповідачем), щодо трудової діяльності позивача:

01.09.1985 - 19.05.1988 - навчання позивача в гірничому технікуму.

20.05.1988 - 01.09.1988 - робота в шахті «алмазна».

02.01.1989 - 14.04.1989 - робота в шахті «хрустальна».

25.06.1989 - 14.05.1992 - служба в Радянській армії.

17.08.1992 - 20.08.1992 - робота в шахті «хрустальна».

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Трудова книжка позивача заповнена відповідно до положень внесення записів до трудової книжки.

Посилання відповідача та те, що у позивача відсутні уточнюючі довідки з підприємства та дані про проведену атестацію робочого місця не є підставою для відмови в призначенні пенсії, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України , та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

В ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Проведення атестації робочих місць за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників було передбачено також положеннями статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці було затверджено 1 серпня 1992 року постановою Кабінету Міністрів України №442, а тому роботи, професії та посади, передбачені зазначеними списками, за період до 22 серпня 1992 року мають бути враховані призначенні пільгових пенсій без результатів атестації робочих місць.

Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що довідки мають надаватися у разі, коли відсутні відомості в трудовій книжці про роботу особи у спірний період, що визначає її право на пільгову пенсію.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442(далі Порядок) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі Мінпраці) від 01.09.1992 року №41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку та підпунктом 1.5 п.1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Таким чином, атестація робочих місць повинна була бути проведена на підприємстві вперше, згідно із Порядком та Методикою 01.09.1997 року.

Крім того, Розпорядженням Кабінету міністрів України від 02.12.2015року затверджено перелік непідконтрольних, а також прифронтових населених пунктів у зоні АТО.

З вказаного розпорядження слідує, що м. Донецьк Донецької області знаходиться на непідконтрольній території.

Таким чином, позивач не має можливості надати первинні документи, що знаходяться на підприємстві.

Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення, гарантоване Конституцією України.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Діючим до 01.01.1992 р. законодавством, тобто п. 109 Постанови Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08.1972 p., яка затверджувала Порядок призначення і виплат державних пенсій, передбачалось, що цим законом військова служба та час навчання у вищих або середніх спеціальних учбових закладах (технікумах) зараховується у загальний стаж на пільгових умовах або пільгових розмірах при призначенні пенсії за віком за вибором особи або до роботи, що передувала цьому періоду, або до роботи, яка слідувала після закінчення цього періоду.

Таким чином, спеціальність «Підземна розробка вугільних родовищ», за якою навчався позивач в Краснолуцькому гірничому технікуму, та здобута ним кваліфікація «Гірничого техніка» за фахом відноситься до посад, що дає право на пільгову пенсію за Списком № 1.

З копії трудової книжки позивача вбачається, що на момент подання заяви він вже мав 10 річний пільговий стаж.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача з приводу відмови у призначенні пенсії позивачу з причин відсутності у нього необхідного стажу є протиправними, а відтак є підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1,звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Так, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою 14.11.2019р., у зв`язку із чим саме з цієї дати позивач набув право на призначення пільгової пенсії за віком на підставі пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Відтак, суд вважає за можливим зобов`язати зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту а) статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 14 листопада 2019 року.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, вулиця Бульварно - Кудрявська 16, місто Київ, код ЄДРПОУ 42098368) щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 14.11.2019 року.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, вулиця Бульварно - Кудрявська 16, місто Київ, код ЄДРПОУ 42098368) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення за призначенням пенсії, а саме з 14.11.2019 року.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн. з бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду у місті Києві (04053, вул. Бульварно - Кудрявська буд.16, місто Київ, 42098368).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.В. Амельохін