Рішення № 90124506, 01.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 року м. Київ № 640/10346/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., представника позивача Пятецького С.В., у відсутність інших учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", про визнання протиправними та скасування постанов,

установив:

08.05.2020 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) засобами поштового зв`язку на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва направлено позовну заяву до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (Дорошкевич В.Л.), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (ТОВ "Фінфорс"), про визнання протиправними та скасування:

- постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 25.03.2020 про відкриття виконавчого провадження №61638104;

- постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 25.03.2020 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №61638104;

- постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 25.03.2020 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №61638104.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у позивача відсутнє будь-яке майно, розташоване в місті Києві. Окрім того, позивач не зареєстрований та не проживає в місті Києві, відтак законних підстав у відповідача для відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі міста Києва не було, а тому відповідач порушив вимоги статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (Закон №1404-VІІІ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.

25.06.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки виконавче провадження №61638104 відкрито за місцем проживання боржника, вказаному у виконавчому написі приватного нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. №3401 від 13.03.2020 та заяві про примусове виконання рішення, а саме: АДРЕСА_1 , тобто в межах виконавчого округу міста Київ.

Окрім того, відповідач стверджувала, що ні Законом України "Про виконавче провадження", ні Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (Інструкція №512/5) не передбачено обов`язку приватного виконавця проводити виконавчі дії, спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження.

З огляду на наведені обставини зазначила про правомірність її дій щодо прийняття оскаржуваних постанов.

Також 25.06.2020 відповідачем на офіційну електронну адресу суду направлено заяву про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки позивачем пропущений 10-денний строк звернення до суду.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено, адже відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID - 19), строки на звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, позивачем не пропущений строк звернення до суду з даною позовною заявою.

В засіданні 01.07.2020 представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Отже суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

22.11.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "СС ЛОУН" (ТОВ "СС ЛОУН") укладено Договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за №425828-А.

Відповідно до пункту 2 даного Договору сума кредиту становила 5500 грн. Термін платежу 20.12.2018.

Додатковою угодою №1 від 20.12.2018 до Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за №425828-А від 22.11.2018 продовжено строк дії Договору до 18.01.2019.

13.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис №3401 про звернення стягнення з боржника, ОСОБА_1 , на користь ТОВ "Фінфорс", яке є правонаступником ТОВ "СС ЛОУН", заборгованості у розмірі 11852,58 грн.

24.03.2020 представником третьої особи відповідачу подано заяву про примусове виконання рішення та оригінал виконавчого напису №3401, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. 13.03.2020.

Так, у виконавчому написі та в заяві про примусове виконання рішення вказано місце реєстрації божника: АДРЕСА_2 , а також місце проживання боржника: АДРЕСА_1 .

25.03.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. відкрито виконавче провадження №61638104 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.

Також 25.03.2020 відповідачем прийнято постанови про арешт майна боржника та арешт коштів боржника виконавчому провадженні №61638104.

Не погоджуючись з вказаними постановами приватного виконавця, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом №1404-VІІІ.

Так, згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Окрім того, пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Так, відповідно до частини третьої статті 26 вказаного Закону у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (ч. 7 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

Частинами першою, другою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, визначених частиною другою статті 5 Закону №1404-VІІІ.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон №1403-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 Закону №1403-VІІІ у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Частинами першою, другою статті 25 Закону №1403-VІІІ визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Частиною ж другою статті 24 Закону №1404-VІІІ передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (ч. 4 ст. 24 №1404-VІІІ).

З наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідач відкрила виконавче провадження, у зв`язку з проживанням боржника у місті Києві, оскільки відомості про місце проживання ОСОБА_1 у місті Києві вказані як у виконавчому написі нотаріуса від 13.03.2020 №3401, так і в заяві ТОВ "Фінфорс" про примусове виконання вказаного виконавчого напису.

Так, відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №ґ1382-ІV:

- місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;

- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

- реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").

Як встановлено судом, місцем реєстрації позивача станом на березень 2020 року була адреса: АДРЕСА_2 .

В матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про будь-яке майно позивача, розташоване у місті Києві.

Більше того, ні матеріалами виконавчого провадження №61638104, ні матеріалами справи не підтверджено, що позивач проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України (ч. 5 ст. 24 №1404-VІІІ)

Так, в матеріалах виконавчого провадження №61638104 міститься лист від 31.03.2020 №81-15-8/41368-БТ, яким Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" повідомляє приватного виконавця Дорошкевич В.Л. про повернення без виконання постанови про арешт коштів боржника від 25.03.2020 без виконання, оскільки ОСОБА_1 не має відкритих рахунків в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль".

Разом з тим, будь-яких відомостей про проведення приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі матеріали виконавчого провадження №61638104 не містять.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №61638104, а також прийнято постанови про накладення арешту на майно та кошти боржника за відсутності підтверджених відомостей про місце проживання боржника у місті Києві, а також за відсутності в заяві про примусове виконання виконавчого документа інформації про наявність майна боржника у місті Києві.

В свою чергу, згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції №512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону №1404-VІІІ, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Так, пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VІІІ передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем, без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Таким чином, відповідно до вище наведених положень приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Отже, надаючи оцінку правомірності прийняття приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. постанови про відкриття виконавчого провадження №61638104 та постанов про арешт коштів та майна боржника від 25.03.2020, суд зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження у відповідача були відсутні достовірні відомості про проживання позивача у місті Києві, також приватний виконавець не мала відомостей і про наявність майна боржника у виконавчому окрузі міста Києва. В свою чергу, наявність такого майна або проживання позивача у місті Києві також не встановлена і судом.

З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем при прийнятті виконавчого документа до виконання порушено приписи статті 24 Закону №1404-VІІІ, а відтак постанови про відкриття виконавчого провадження №61638104, про арешт коштів та арешт майна боржника від 25.03.2020 є протиправними, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доказів понесення сторонами витрат суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255, 287 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 25.03.2020 про відкриття виконавчого провадження №61638104.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 25.03.2020 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №61638104.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від 25.03.2020 про арешт коштів боржника виконавчого провадження №61638104.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" цього ж Кодексу.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (місцезнаходження особи: вулиця Окіпної Раїси, будинок 4-А, офіс 71-А, місто Київ, 02002).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" (місцезнаходження юридичної особи: Новопечерський провулок, будинок 19/3, корпус 2, офіс 9, місто Київ, 01042; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 41717584).

Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 01.07.2020.

Суддя О.М. Чудак