Рішення № 90124378, 30.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/807/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0744441213 від 26.10.2018Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2018 року № 0744441213.

Ухвалою суду від 30.01.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

14.02.2019 р. до суду надійшов відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" (04201, м. Київ, пр. Маршала Рокосовського, 8-Б, код 22911541) зареєстроване в якості юридичної особи 20.01.2003 р.; перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ в Оболонському районі; Код КВЕД 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ "Інтерфарм", про що складено акт від 01.10.2018 р. №19375/26-15-12-13-20/22911541.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Інтерфарм" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України.

До вказаного висновку контролюючий орган дійшов з огляду на наведений у акті перелік податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 08.08.2016 р. по 12.06.2018 р., по яких встановлено порушення терміну сплати задекларованого зобов`язання на термін з 23 до 119 днів.

12.10.2019 р. позивачем подано заперечення на акт перевірки, не враховані листом Головного управління ДФС у м. Києві від 24.10.2018 р.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 р. № 0744441213, згідно з яким за порушення п.57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України позивачу нараховано штраф у розмірі 7383, 05 грн. (10%).

Рішенням ДФС України від 28.12.2018 р. №42054/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 р. № 0744441213 скасовано в частині відображення в ІКПП оскаржених сум по ППР ГУ ДФС у м. Києві від 09.08.2016 р. №0052761201.

Зокрема, як встановлено під час адміністративного оскарження, згідно з ІКПП позивача 27.08.2016 р. Головне управління ДФС у м. Києві проведено нарахування грошових зобов`язань у сумі 6 077, 41 грн. (штрафні санкції) на підставі ППР від 09.08.2016 р. №0052761201 та у сумі 21 115, 47 грн. (штрафні санкції) на підставі ППР від 09.08.2016 р. №0052751201.

Вказані ППР оскаржені в судовому порядку.

Перевіркою встановлено, що кошти, спрямовані ТОВ "Інтерфарм" на сплату платежів до бюджету з ПДВ (перелік декларацій з ПДВ зазначено в акті перевірки), в автоматичному режимі зараховувались у погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, під час винесення оскаржуваних ППР не враховано той факт, що в ІКПП відображено нарахування оскаржених сум по ІКПП ГУ ДФС у м. Києві від 09.08.2016 р. №0052761201, яка скасована за наслідками судового оскарження, в результаті чого і ІКПП зменшено наявну переплату платника податків та збільшено суму недоїмки, що спричинило подальше погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Враховуючи викладене вище та вимоги ст. 56 Податкового кодексу України, штраф у розмірі 10% за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання в частині відображення в ІКПП судового оскарження є передчасним та необґрунтованим, що не виключає можливості їх перевірки під час проведення документальної перевірки.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" - вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що під час проведення перевірки контролюючим органом не враховано наявність рішень Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2018 р. №826/18864/16, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 09.08.2016 р. №0052761201, та від 01.10.2018 р. №826/18865/16, яким було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 09.08.2016 р. №0052751201.

В акті перевірки наведено саме ті податкові декларації, щодо яких винесено вказані рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з пп.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (в редакції станом на жовтень 2018 р.) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

В даному випадку камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ "Інтерфарм", про що складено акт від 01.10.2018 р. №19375/26-15-12-13-20/22911541, проведена з посиланням пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України.

Проте, згідно з назвою перевірки та змістом акту перевірки фактично вона стосувалася своєчасності сплати задекларованих податкових зобов`язань з ПДВ, а не своєчасності подання декларацій, що може бути предметом камеральної перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

За таких обставин відповідачем проведено камеральну перевірку на порушення визначених підстав для її проведення, що є підставою для визнання протиправними та скасування прийнятих на її підставі рішень.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Як встановлено Окружним адміністративним судом м. Києва під час розгляду справи №826/18864/16, ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена перевірка з питань своєчасності сплати ТОВ "Інтерфарм" узгоджених сум грошових зобов`язань по податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 22.07.2016 р. № 4617/26-54-12-01-11.

В ході проведення такої перевірки перевіряючим, зокрема, встановлено порушення товариством граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання з названого податку, передбаченого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: граничний термін сплати сум податку, всього на загальну суму 60 774,10 грн., нарахованих на підставі податкових декларацій реєстр. № 9072359941 від 17.04.2015, № 9098776405 від 18.05.2015, № 9126752826 від 17.06.2015, № 9151398378 від 17.07.2015, № 9173437744 від 18.08.2015, № 9214383029 від 19.10.2015, № 9234391793 від 16.11.2015, № 9255166866 від 16.12.2015, № 9273768890 від 20.01.2016, № 9020513578 від 19.02.2016, № 9038324514 від 18.03.2016, - на строк до 30 календарних днів.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 09.08.2016 за № 0052761201, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 60 774,10 грн. всього на строк до 30 календарних днів, нарахувала товариству штраф у сумі 6 077,41 грн. (що, складає 10% від суми несвоєчасно сплачених грошових зобов`язань).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2018 р. у справі №826/18864/16 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09.08.2016 р. № 0052761201.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 р. вказане судове рішення залишене без змін.

Саме з огляду на ці обставини рішенням ДФС України від 28.12.2018 р. №42054/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 р. № 0744441213 скасовано в частині відображення в ІКПП оскаржених сум по ППР ГУ ДФС у м. Києві від 09.08.2016 р. №0052761201.

Як встановлено Окружним адміністративним судом м. Києва під час розгляду справи №826/18865/16, 22.07.2016 головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Кузнецовою О.С. на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України проведено перевірку ТОВ "Інтерфарм" з перевірки правил сплати (перерахування) податку на додану вартість.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем (п. 57.1 ст. 57 ПК України) терміну сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме:

30 днів за податковою декларацією від 17.06.2015 № 9126752826 на суму 2873,00 грн. (штраф 10% - 287,30 грн.);

29 днів за податковою декларацією від 17.07.2015 № 9151398378 на суму 900,00 грн. (штраф 10% - 90,00 грн);

29 днів за податковою декларацією від 18.08.2015 № 9173437744 на суму 3880,1 грн. (штраф 10% - 388,01 грн);

28 днів за податковою декларацією від 16.12.2015 № 9255166866 на суму 2219,00 грн. (штраф 10% - 221,90 грн);

27 днів за податковою декларацією від 17.06.2015 № 9126752826 на суму 4687,20 грн. (штраф 10% - 468,72 грн);

27 днів за податковою декларацією від 20.01.2016 № 9273768890 на суму 8538,00 грн. (штраф 10% - 853,80 грн);

27 днів за податковою декларацією від 17.07.2015 № 9151398378 на суму 3763,80 грн. (штраф 10% - 376,38 грн);

24 дні за податковою декларацією від 18.05.2015 № 9098776405 на суму 5048,00 грн. (штраф 10% - 504,80 грн);

23 дні за податковою декларацією від 19.02.2016 № 9098776405 на суму 8538,00 грн. (штраф 10% - 853,80 грн);

21 день за податковою декларацією від 17.04.2015 № 9072359941 на суму 3813,70 грн. (штраф 10% - 381,37 грн);

14 днів за податковою декларацією від 18.03.2016 № 9038324514 на суму 9568,10 грн. (штраф 10% - 956,81 грн);

0 днів за податковою декларацією від 19.10.2015 № 9214383029 на суму 4616,30 грн. (штраф 10% - 461,63 грн);

0 днів за податковою декларацією від 16.11.2015 № 9234391793 на суму 28,90 грн. (штраф 10% - 2,89 грн);

0 днів за податковою декларацією від 16.11.2015 № 9234391793 на суму 81,00 грн. (штраф 10% - 8,10 грн);

0 днів за податковою декларацією від 16.11.2015 № 9234391793 на суму 2219,00 грн. (штраф 10% - 221,90 грн);

114 днів уточнюючий розрахунок від 30.12.2014 № 9075859941 до податкової декларації на суму 180,15 грн. (штраф 20% - 36,03 грн.);

90 днів уточнюючий розрахунок від 30.12.2014 № 9075859941 до податкової декларації на суму 69.00 грн. (штраф 20% - 36,03 грн.);

86 днів уточнюючий розрахунок від 30.12.2014 № 9075859941 до податкової декларації на суму 69.00 грн. (штраф 20% - 36,03 грн.);

80 днів за податковою декларацією від 18.08.2015 № 9173437744 на суму 1673.90 грн. (штраф 20% - 334,78 грн);

64 дні уточнюючий розрахунок від 30.12.2014 № 9075855781 до податкової декларації на суму 32633,20 грн. (штраф 20% - 6526,64 грн.);

64 дні уточнюючий розрахунок від 30.12.2014 № 9075859941 до податкової декларації на суму 46131,85 грн. (штраф 20% - 9228,37 грн.);

60 за податковою декларацією від 17.07.2015 № 9151398378 на суму 3168,20 грн. (штраф 20% - 633,64 грн.);

58 днів за податковою декларацією від 16.11.2015 № 9234391793 на суму 4575,10 грн. (штраф 20% - 915,02 грн.);

57 днів за податковою декларацією від 17.06.2015 № 9126752626 на суму 687,80 грн. (штраф 20% - 137,56 грн.);

56 днів за податковою декларацією від 20.03.2015 № 9044767120 на суму 69,00 грн. (штраф 20% - 13,60 грн.);

54 дні за податковою декларацією від 20.01.2016 № 9273768890 на суму 1030,10 грн. (штраф 20% - 206,02 грн.);

52 дні за податковою декларацією від 17.04.2015 № 9072359941 на суму 3121,35 грн. (штраф 20% - 624,27 грн.);

42 дні за податковою декларацією від 17.06.2015 № 9126752626 на суму 9,00 грн. (штраф 20% - 1,80 грн.);

42 дні уточнюючий розрахунок 16.12.2015 № 9254916120 до податкової декларації на суму 2693 грн. (штраф 20% - 538,60 грн.);

0 днів за податковою декларацією від 19.10.2015 № 9214383029 на суму 2258,70 грн. (штраф 20% - 451,74 грн.);

0 днів за податковою декларацією від 18.09.2015 № 9194281963 на суму 4920,30 грн. (штраф 20% - 984,06 грн.);

0 днів за податковою декларацією від 18.09.2015 № 9194281963 на суму 2287,70 грн. (штраф 20% - 457,54 грн.).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 22.07.2016 № 4617/26-54-12-01-11.

В подальшому, 09.08.2016 на підставі вказаного акту, відповідно до вимог ст. 126 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0052751201, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання (штрафу) у розмірі 21 115,47 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2018 р. у справі №826/18865/16 визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.08.2016 № 0052751201, прийняте Державною податковою інспекцію у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 р. вказане судове рішення залишене без змін.

З врахуванням висновків рішення ДФС України від 28.12.2018 р. №42054/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 р. № 0744441213 підлягає також скасуванню в частині відображення в ІКПП оскаржених сум по ППР ГУ ДФС у м. Києві від 09.08.2016 р. № 0052751201.

Також суд зазначає, що періоди подачі податкових декларацій та сплати задекларованих зобов`язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 09.08.2016 № 0052751201 та № 0052761201 відрізняються від тих, що вказані в акті перевірки від 01.10.2018 р. №19375/26-15-12-13-20/22911541 та стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.10.2018 року №0744441213, проте, з врахуванням тієї обставини, що кошти, спрямовані ТОВ "Інтерфарм" на сплату платежів до бюджету з ПДВ (перелік декларацій з ПДВ зазначено в акті перевірки), в автоматичному режимі зараховувались у погашення сум податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, визначення строків розрахунку по задекларованих зобов`язаннях з огляду на скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2016 №0052751201 та № 0052761201 може призвести або до відсутності порушень положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, або про відповідне зменшення суми штрафу.

З огляду на те, що відповідачем під час розгляду справи не надано пояснень, яким чином факт скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2016 № 0052751201 та № 0052761201 вплинув на розмір нарахованих штрафних санкцій, у суду відсутні підстави для висновку про наявність порушень положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України взагалі.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного оскаржуване рішення не відповідає вказаним вимогам, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Щодо заяви про відшкодування витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2-6 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи предметом її розгляду є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на суму 7 383, 5 грн.

Заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу обґрунтована тим, що між ТОВ "Інтерфарм" (Замовник) та АБ "Селіфонов та партнери" (Виконавець) було укладено договір 2/19 від 08.01.2019 про надання правової допомоги.

Згідно з п. 1.1. договору виконавець зобов`язується надати замовнику правничу допомогу щодо визнання протиправним та скасування в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 26.10.2018 р. №0744441213, прийнятого Головним управлінням ДФС у м. Києві, а Замовник зобов`язується прийняти цю допомогу та оплатити її.

Згідно п. 1.2 Договору, зокрема, правова допомога за цим Договором включає наступні права виконавця: захист прав і законних інтересів замовника, надання консультацій правового характеру, складання, подання та підпису будь-яких документів, зокрема позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, відзивів, заперечень, пояснень, листів, клопотань, довідок тощо. Ознайомлення з матеріалами справи, роботи з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів, що є у справі, знімати копії, представляти інтереси Замовника в судах, господарських та адміністративних судах всіх інстанцій, брати участь у засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення з усіх питань, що виникають під час процесу, заперечувати проти клопотань та доводів інших учасників процесу, укладати мирові угоди, відмовлятись від поданого позову чи скарги, а також користуватись іншими процесуальними правами, що надані чинним законодавством, позивачу, відповідачу, 3-м особам, з правом пред`явлення виконавчого документа до стягнення.

У п. 4.1 зазначеного договору встановлено, що гонорар виконавця згідно з цим договором розраховується відповідно до кількості годин витрачених виконавцем на правову допомогу замовнику із розрахунку вартості однієї години роботи виконавця у розмірі 2500 грн без ПДВ.

У відповідності до п. 4.2 договору виходячи з погодинної тарифікації та опису справи, що міститься у п.1.1 договору гонорар виконавця становить 8 750 грн, що складається з наступного:

зустріч, консультація Замовника з Виконавцем, узгодження правової позиції в результаті чого сторони прийняли рішення оскаржувати повідомлення-рішення від 26.10.2018 р. №0744441213 (з врахуванням часткового задоволення скарги замовника ДФС України) в судовому порядку (0,5 годин);

збір доказів: ознайомлення з документами згідно з переліком (2 години);

підготовка адміністративного позову (1 година)

На підтвердження виконання договору суду не надано доказів їх оплати.

Згідно зі змістом позову зазначено про те, що станом на час звернення до суду вони відсутні і будуть надані пізніше.

Станом на червень 2020 р. вказані не надано.

За таких обставин суд не знаходить підстав для стягнення витрат на правничу допомогу при ухваленні судового рішення.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.10.2018 року № 0744441213.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" (04201, м. Київ, пр. Маршала Рокосовського, 8-Б, код 22911541) 1 762 грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 30.06.20 р.