Рішення № 90124309, 26.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року м. Київ № 826/24032/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ, відповідач-1), Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - відповідач-2, ГТУЮ у Житомирській області), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо складання акту № 17/1 від 30 липня 2015 року про відмову арбітражного керуючого у проведенні позапланової невиїзної перевірки;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 22.09.2015 року, яке оформлене протоколом № 36/09/15;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.10.2015 року № 1956/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), № 221, виданого ОСОБА_1»;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України про скасування запису про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в акті № 17/1 від 30 липня 2015 року про відмову арбітражного керуючого у проведенні позапланової невиїзної перевірки відображено відомості які не відповідають фактичним обставинам. Також позивач вважає, що наказ Міністерства юстиції України № 1956/5 від 13.10.2015 року та рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 22.09.2015 року, яке оформлене протоколом № 36/09/15, є протиправними та такими, що були винесені з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо складання акту № 17/1 від 30 липня 2015 року про відмову арбітражного керуючого у проведенні позапланової невиїзної перевірки.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 22.09.2015 р., яке оформлене протоколом № 36/09/15.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13.10.2015 р. № 1956/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), №221, виданого ОСОБА_1».

Зобов`язано суб`єкта владних повноважень - Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України про скасування запису про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідачів щодо складання акту від 30.07.2015 № 17/1 про відмову арбітражного керуючого у проведенні позапланової невиїзної перевірки є протиправними. Застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не можна визнати таким, що ґрунтується на встановлених фактах, враховує ступінь вини арбітражного керуючого та вчинених ним дій. Із такими висновками погодився Апеляційний суд, мотивуючи своє рішення тим, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За результатом розгляду касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 25 жовтня 2018 року, якою скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу №826/24032/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 року прийнято справу до провадження суддею Смолієм І.В. та призначено підготовче судове засідання на 18.12.2018 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням учасників процесу; ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.05.2019 року, в якому відбувся допит свідка.

11 червня 2019 року суд протокольною ухвалою змінив порядок розгляду справи, ухваливши про перехід до подальшого завершення розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Згідно п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

При попередньому вирішенні справи судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що дії Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо складання акту від 30.07.2015 № 17/1 про відмову арбітражного керуючого у проведенні позапланової невиїзної перевірки є протиправними, оскільки позивач не прибув на засідання комісії у зв`язку з хворобою, а документи були передані ним через гр. ОСОБА_2 та отримані працівником відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Мосейчуком О.В., про що зроблено відповідну відмітку на супровідному листі № 30/07-15. Разом з цим, суд першої інстанції відхилив посилання відповідачів на те, що документи були доставлені гр. ОСОБА_2 30.07.2015 р. о 14:25 до відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, оскільки точного часу їх отримання матеріали справи не містять.

Але, Верховний суд звернув увагу на те, що судами не було досліджено, якими документами підтверджується неможливість прибуття позивача за адресою Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир, майдан Соборний, 1, каб. 313) у визначені органом контролю у повідомленні від 16.07.2015 № 2.2-11/33/100 терміни (до 10:00 30.07.2015). Крім того, судами залишено поза увагою супровідний лист №30/07-15 від 30.07.2015, який був поданий позивачем разом з позовною заявою (т.1 а.с.17), що містить вказівку на дату та час отримання документів працівником відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Мосейчуком О.В.

Також зазначено, про не відповідність обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення, оскільки судами не було надано оцінку доводам відповідача щодо наявності у позивача дисциплінарних стягнень у вигляді попередження, застосованих рішеннями Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.10.2014 та 23.12.2014 року.

Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

При повторному розгляді даної справи суд приймає рішення з урахуванням висновків Верхового суду, оскільки під час її попереднього розгляду не досліджено всіх доказів та зазначає наступне.

Проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих врегульовано положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів (далі - Порядок №1284/5).

Згідно пункту 2.7 Порядку №1284/5 орган контролю проводить перевірки за умови письмового повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки не пізніше ніж за десять календарних днів до дня початку планової перевірки та не пізніше ніж за п`ять днів до дня початку позапланової перевірки з урахуванням особливостей, визначених у цьому Порядку. При обчисленні зазначених строків при повідомленні арбітражного керуючого про проведення перевірки повинен враховуватись час на перебіг поштової кореспонденції, установлений законодавством.

Відповідно до пункту 2.15.2. Порядку №1284/5, арбітражний керуючий вважається повідомленим про проведення перевірки належним чином за умови, якщо повідомлення про проведення перевірки надіслано органом контролю у строки та спосіб, визначені цим Порядком, незалежно від дати ознайомлення арбітражного керуючого з цим повідомленням, крім випадків відсутності арбітражного керуючого протягом тривалого часу з об`єктивних підстав (перебування на лікарняному, у відпустці, у відрядженні тощо). Докази надсилання повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п.2.16 Порядку №1284/5, дата проведення перевірки може бути перенесена у разі неможливості її проведення з підстав, незалежних від органу контролю чи арбітражного керуючого, про що орган контролю видає наказ, у якому зазначаються підстава та термін перенесення.

Відповідно до абзацу другого підпункту 4.7.1 пункту 4.7 Розділу IV Порядку № 1284 відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом державного контролю в наказі про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки, вважається відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 4.7.1 пункту 4.7 Розділу IV Порядку № 1284, ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим, вважається відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

30.07.2015 Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області було складено акт №17/1 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки.

Так, про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, було повідомлено листом Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 16.07.2015 № 2.2-11/33/100, що підтверджується фіскальним чеком ЖД УДППЗ «Укрпошта» від 17.07.2015 №1001491218827 та роздруківкою електронного поштового відправлення на адресу: arbitr.ur@gmail.com.

У вказаних повідомленнях зазначено про проведення позапланової перевірки у період з 30.07.2015 року по 03.08.2015 року включно, за адресою: м. Житомир, майдан Соборний, 1, каб. 313 та вказано перелік документів, які необхідно надати на адресу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в строк до 10:00 30.07.2015.

Відповідно до відомостей розміщених на сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» відправлення вручено адресату особисто 29.07.2015.

Однак, як зазначено відповідачем в акті перевірки, в перший день позапланової невиїзної перевірки - 30.07.2015 року, арбітражний керуючий ОСОБА_1 не прибув за адресою місцезнаходження відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир, майдан Соборний, 1, каб. 313), належним чином ним не повідомлено про причини відсутності, а також не надано документів, які стосуються предмету перевірки.

З урахуванням наведеного, комісією було встановлено факт відмови арбітражного керуючого ОСОБА_1 в проведенні перевірки, що підтверджується відсутністю арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки.

Разом з тим, 30.07.2015 року о 14:25 до відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області прибув гр. ОСОБА_2 та надав лист від 30.07.2015 № 30/07-15 з додатками на 4 арк. в 1 примірнику для спростування порушень, зазначених у скарзі арбітражного керуючого Кіцули С.Б. від 27.04.2015 № 02-8/27 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_1

Проте, надані гр. ОСОБА_2 документи комісія до уваги не взяла з огляду на те, що документи були надані не у визначені органом контролю у повідомленні від 16.07.2015 № 2.2-11/33/100 терміни - до 10:00 год. 30.07.2015 року; документи надано не у спосіб, встановлений у вказаному повідомленні про проведення перевірки від 16.07.2015 року №2.2-11/33/100 - особисто або поштою, серед наданих документів відсутня довіреність, видана арбітражним керуючим ОСОБА_1 на представництво ОСОБА_2; документи не завірені належним чином - не містять підпису та печатки арбітражного керуючого ОСОБА_1, усі документи містять виключно підпис ОСОБА_2

В судовому засіданні 14.05.2019 року в якості свідка допитано ОСОБА_4 , який підтвердив, що дійсно виконував обов`язки за дорученням ОСОБА_1 , але на підтвердження своїх повноважень докази не надав.

Згідно п.2.16. Порядку контролю дата проведення перевірки може бути перенесена у разі неможливості її проведення з підстав, незалежних від органу контролю чи арбітражного керуючого, про що орган контролю видає наказ, у якому зазначаються підстава та термін перенесення.

Проведення перевірки може бути перенесено за рішенням органу контролю, оформленим відповідним наказом, до початку проведення перевірки виключно у виняткових випадках, якщо з об`єктивних підстав проведення перевірки у встановлений строк є неможливим.

Суд звертає увагу, що до ГТУЮ у Житомирській області від арбітражного керуючого ОСОБА_1 документи щодо перенесення дати проведення перевірки на інший строк у зв`язку з наявністю об`єктивних підстав не надходили, а матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження зазначених обставин.

Таким чином, в перший день позапланової невиїзної перевірки (30.07.2015 року) арбітражний керуючий ОСОБА_1 за адресою знаходження відділу з питань банкрутства ГТУЮ у Житомирській області (м. Житомир, майдан Соборний, 1, каб.313) не з`явився, так само ним, належним чином, не повідомлено про причини відсутності, а також не надано (не залишено) документів, які стосуються предмету перевірки.

Також встановлено, що ОСОБА_1 прибув 31.07.2015 року до ГТУЮ у Житомирській області на підписання акту про відмову, про що свідчить його відмітка про отримання о 9:55 год. та міститься на акті про відмову арбітражного керуючого в проведенні позапланової невиїзної перевірки від 30.07.2015 року №17/1. При цьому, жодного документа - як про неможливість надати ним документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю, так і на підтвердження його відсутності на час перевірки - у зв`язку із хворобою, комісії надано не було.

Щодо супровідного листа №30/07-15 від 30.07.2015, який був поданий позивачем разом з позовною заявою (т.1 а.с.17), що містить вказівку на дату та час отримання документів працівником відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Мосейчуком О.В.

Так, матеріали справи дійсно містять зазначений супровідний лист, за підписом ОСОБА_4 , на якому міститься відмітка про отримання ОСОБА_5 30.07.2015 року о 14:35 год. документи задля проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, а саме: засвідчену копію опису вкладення цінного листа на ім`я арбітражного керуючого Кіцула С.Б. на 2-х арк.; засвідчену копію супровідного листа від 27.07.2015 року на ім`я Кіцула С.Б. на 2-х арк. Тобто, зазначений у супровідному листі перелік документів свідчить про виконання представником позивача - Петриченко А.Г. вимог арбітражного керуючого Кіцула С.Б. про надання інформації та передання документації ТОВ Роспромінвест» за вих. №02-8/16 від 18.11.2014 року (а.с.63-64).

Однак, суд зазначає, що у повідомленні про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 16.07.2015 №22-11/33/100 зазначено про дату і час перевірки, необхідність подати перелік документів для проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Роспромінвест» у спосіб особисто або поштою до ГТ УЮ у Житомирській області за адресою: м. Житомир, майдан Соборний, 1, каб.313 (а.с.82), зокрема надати комісії пояснення з предмета перевірки та копії документів, а саме докази, що підтверджують прийняття до свого відання майна боржника та вжиття заходів по його збереженню; проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; очолення ліквідаційної комісії та формування ліквідаційної маси; пред`явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; заявлення в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; вжиття заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передачу у встановленому законом порядку на зберігання документів банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню; реалізацію майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог законодавства; повідомлення про своє призначення державний орган з питань в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надання державному органу з питань банкрутства інформації для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; дотримання вимог, передбачених ч.2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; дотримання вимог, передбачених ч.4 ст.3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; дотримання Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом МЮУ від 15.03.2013 року №447/5 та зареєстрованим в МЮУ від 18.03.2013 року №431\22963; належне виконання ліквідатором своїх повноважень з інших питань, визначених у скарзі арбітражного керуючого Кіцула С.Б. від 27.04.2015 року №02-8/27 щодо дій арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Роспромінвест».

Таким чином, жодних вимог, визначених у повідомлені про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 16.07.2015 №22-11/33/100, позивачем виконано не було, як то в частині надання вище зазначених документів для перевірки без дотримання часу виконання, так і в частині пояснень щодо предмета перевірки.

Крім того, матеріали справи не містять жодних документів на підтвердження поважних, об`єктивних причин як щодо особистої неявки за вказаною адресою у зазначений час до управління, так і причин щодо неможливості надати зазначені документи для перевірки у спосіб і строки, визначені у Повідомлені. Так само позивачем належним чином не повідомлено про причини відсутності саме 30.07.2015 року, про що зазначено в акті про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 30.07.2015 року №17/1.

Щодо обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1

Так, відповідно до положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11.01.2013 року №81/5 (далі - Положення), основними завданнями Комісії є здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірка організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого.

Пунктом 23 Положення передбачено, що розгляд заяв, скарг щодо діяльності арбітражного керуючого, подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, матеріали перевірки структурного підрозділу щодо оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражного керуючого, на засіданні Комісії починається із заслуховування доповіді члена Комісії, який попередньо за дорученням голови Комісії вивчав такі заяву, скаргу, подання, матеріали перевірки, після чого заслуховуються присутні на засіданні Комісії інші її члени, арбітражний керуючий, заявник та скаржник, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи.

Відповідно до п.24 Положення під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.

При вирішенні спору суд також приймає до уваги положення частини другої статті 109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за якими під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Наказом МЮУ від 27.06.2013 № 1284/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 3 липня 2013 р. за № 1113/23645, затверджено наступний прядок - «Про затвердження Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» (діючого в редакції на час спірних правовідносин, далі - Порядок контролю).

Згідно п.7.1 Порядку контролю підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є:

- встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей;

- вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому;

- невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю;

- відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки;

- грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута);

- встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади;

- винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Відповідно до пункту 7.6 Порядку контролю під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Пункт 7.6.2. Порядку контролю закріплює, що на арбітражного керуючого накладається дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади; винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

Як вбачається з матеріалів справи 24.09.2014 року до МЮУ надійшов лист ГУЮ у Київській області від 19.09.2014 року №952-6-1/6 щодо внесення на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки від 16.09.2014 року №59/14, складеного ГУЮ у Київській області за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, проведеної згідно з наказом ГУЮ у Київській області від 08.09.2014 року №612/12 на підставі скарги ОСОБА_8 від 15.08.2014 року.

З тринадцятого питання порядку денного протоколу №20/10/14 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.10.2014 року Комісією вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання №231 від 29.09.2014 року.

08 грудня 2014 року до МЮУ надійшов лист ГУЮ у Київській області від 04.12.2014 року №1827-6-1/6 щодо внесення на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за результатами позапланової невиїзної перевірки на підставі доручення МЮУ від 22.10.2014 року №13.0.2-32/1267 до скарги ОСОБА_8 від 15.08.2014 року.

З п`ятнадцятого питання порядку денного протоколу №24/12/14 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 23.12.2014 року Комісією вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання №304 від 08.12.2014 року.

Таким чином, при застосуванні до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності Дисциплінарною комісією, відповідно до п.24 Положення про Дисциплінарну комісію, було враховано під час визначення виду дисциплінарного стягнення ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувались раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Крім того, п.п.7.6.2 п.7.6 Порядку контролю прямо передбачено наявність винесених Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень арбітражному керуючому як прямої підстави для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Оцінюючи висновки Верховного суду про наявність підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.105 Закону №2343-XII дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Статтею 98 Закону № 2343-XII визначено права та обов`язки арбітражного керуючого. Частино 2 цієї статті визначено, що арбітражний керуючий зобов`язаний, зокрема: неухильно дотримуватись вимог законодавства, подавати відомості, документи та інформацію, щодо діяльності арбітражного керуючого, створювати умови для проведення перевірки додержання ним вимог законодавства.

Враховуючи, що позивач свідомо ухилився від проведення позапланової перевірки, правильним є висновок Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при застосуванні до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №540 від 08.09.2015 року з урахуванням попередніх дисциплінарних стягнень відповідно до ч.2 ст.109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010, № 4241/03 (п. 54) зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1).

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Суд вважає, що оскаржувані рішення відповідачів прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у задоволені позову слід відмовити. В ході розгляду справи судом не встановлено з боку відповідачів будь - яких порушень Порядку контролю та Закону № 2343-XII.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.295-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Смолій