Ухвала суду № 90124287, 30.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 червня 2020 року м. Київ № 640/8065/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про виклик свідків та вихід зі спрощеного позовного провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" про накладення арешту на кошти та інші цінності,

установив:

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Ухвалою суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником позивача до суду подані клопотання про виклик свідка та про вихід зі спрощеного позовного провадження.

Щодо клопотання представника позивача про виклик свідка, суд зазначає наступне що за змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, - це висновки експертів та показання свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Окрім того, частиною першою статті 65 КАС України передбачено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (частина перша статті 91 КАС України).

При цьому, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).

Так, клопотання про виклик свідка, мотивоване необхідністю допиту податкового керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Тандем Фінанс" та директора товариства виключно для всебічного та повного з`ясування обставин справи.

Зважаючи на зазначені у клопотанні доводи, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, суд дійшов висновку, що для об`єктивного розгляду даної адміністративної справи відсутня необхідність у допиті свідків, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Окрім того, представником позивача до суду подано клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження, внаслідок необхідності допиту свідків.

Суд, розглянувши подане клопотання зазначає, що згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами п`ятою, шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В свою чергу, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Враховуючи предмет та підстави позову, відсутність необхідності виклику свідків, не зазначення представником позивача конкретних питань чи обставин, що можуть бути встановлені виключно в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника про виклик свідка відмовити.

Клопотання про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи №640/8065/20 за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак