Рішення № 90124183, 09.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року м. Київ № 640/335/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа проКонкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Новіков Олександр Федорович визнання протиправним та нечинним рішення

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ;

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - Дубаневич О.З.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та нечинним рішення Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства, оформлене протоколом від 06.12.2019 № 3.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято в умовах реального конфлікту інтересів за наявності приватного інтересу у трьох членів Конкурсної комісії, а саме: у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Пояснив, що приватний інтерес зумовлений особистими негативними стосунками зазначених осіб до позивача як до фахівця у галузі протидії корупції. Зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є членами організацій, які існують за рахунок закордонних грандів. Гранди надаються на боротьбу, протидію корупції в України. однак, коли корупція зменшиться, гранди перестануть надходити, зникне джерело доходу для існування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які змушені будуть шукати нове джерело для свого існування. Стверджує, що викриття позивачем корупції в НАБУ та розуміння, що останній здатний значно зменшити рівень корупції в Україні, призводить до особистих неприязних стосунків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до позивача особисто. На переконання позивача, указані обставини підтверджуються не лише бездіяльністю вказаних осіб, як членів РГК НАБУ, але і тим, що ОСОБА_2 не в змозі опонувати викриттям позивача та критиці, у зв`язку з чим закрив позивачеві доступ до сторінки в мережі фейсбук ще з липня-серпня 2015 року. Зазначив, що і ОСОБА_4 також закрила доступ позивача до її сторінки в мережі фейсбук на початку грудня 2019 року після того, як позивач вперше на її сторінці офіційно повідомив останню про подання скарги. Позивач наголошує, що є найуспішнішим фахівцем в Україні з протидії корупції, його професійні компетенції у сотні тисяч разів вище за сумарні професійні компетенції відібраних 8 осіб, що були допущені до співбесіди. Стверджує, що серед цих 8 осіб позивач єдиний, хто має стратегічне бачення розвитку НАЗК, відтак, вважає, що є безсумнівним лідером поза будь-якою конкуренцією з боку інших. Вважає очевидним факт, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 приймали оскаржуване рішення в умовах реального конфлікту інтересів за наявності приватного інтересу, виходячи з мотивів особистої неприязні до позивача та бажання зберегти корупцію в Україні на її нинішньому рівні задля отримання і в подальшому грандових коштів, які вони витрачають на своє життя. Відтак, оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню на підставі частини першої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції".

Ухвалою суду від 14.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/335/20 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 25.02.2020.

У підготовчому судовому засіданні 25.02.2020 оголошено перерву до 24.03.2020.

13.03.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів наявності конфлікту інтересів з членами Конкурсної комісії.

Зважаючи на неявку представників учасників справи у судове засідання 24.03.2020, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, розгляд справи відкладено на 28.04.2020.

24.03.2020 позивачем в системі "Електронний суд" сформовано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 28.04.2020 залучено до участі у справі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Голову Національного агентства з питань запобігання корупції Новікова Олександра Федоровича; закрито підготовче провадження у справі № 640/335/20 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 09.06.2020.

07.05.2020 до суду від позивача надійшла заява з доказами направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви та доданих до неї документів.

04.06.2020 до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову, у яких останній акцентував увагу, що позивачеві достовірно було відомо про склад Комісії, проте відвід членам Комісії останній заявив лише після прийняття відповідачем рішення про недопуск до останнього етапу конкурсу. Звернув увагу, що у позовній заяві та долучених до неї документах відсутні докази наявності у членів комісії приватного інтересу, а доводи позивача ґрунтуються на власних припущеннях. Обґрунтовуючи конфлікт інтересів, позивач зазначає, що члени комісії заблокували останньому доступ до особистих сторінок у соціальній мережі, натомість Регламентом чітко визначено порядок комунікації між Комісією і кандидатами. Зазначив, що жодним членом Комісії не було заявлено про наявний у них конфлікт інтересів стосовно кандидата ОСОБА_1 . Звернув увагу і на те, що позивачем не наведено жодних фактичних даних про наявність у нього та членів комісії особистих, сімейних, дружніх чи інших позаслужбових стосунків, які б могли свідчити про наявність у зазначених осіб приватного інтересу. Звернув увагу, що позивачем не зазначено, які саме документи та відомості відносно нього були сфальсифіковані.

Позивач у судовому засіданні 09.06.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 09.06.2020 не забезпечив явку уповноваженого представника, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судовому засіданні 09.06.2020 заперечував проти позовних вимог з підстав необґрунтованості останніх.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 09.06.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та представника третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 приймав участь у конкурсі на посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Протоколом засідання Конкурсної комісії з відбору на посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.12.2019 № 3 визначено перелік осіб, відібраних для проходження співбесіди у рамках конкурсу з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, до якого увійшли:

1. ОСОБА_6 ;

2. ОСОБА_7 ;

3. ОСОБА_8 ;

4. ОСОБА_9 ;

5. ОСОБА_10 ;

6. ОСОБА_11 ;

7. ОСОБА_12 ;

8. ОСОБА_13 .

На переконання позивача, Конкурсною комісією не включено останнього до переліку осіб для проходження співбесіди внаслідок приватного інтересу, обумовленого особистими негативними стосунками членів Конкурсної комісії - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 як до фахівця у галузі протидії корупції, що зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом частин першої, другої статті 6 Закону України від 14.10.2014 N 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон N 1700-VII) Голова Національного агентства призначається відповідно до результатів відкритого конкурсного відбору. Організацію та проведення конкурсного відбору здійснює Конкурсна комісія з відбору на посаду Голови Національного агентства (далі - Конкурсна комісія).

До складу Конкурсної комісії входять:

1) три особи, визначені Кабінетом Міністрів України;

2) три особи, визначені Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій донорів, які протягом останніх двох років до дня завершення строку повноважень Голови Національного агентства або до дня дострокового припинення його повноважень надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань залучення міжнародної технічної допомоги, визначає перелік таких донорів не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень Голови Національного агентства або протягом трьох робочих днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) у порядку, встановленому цим Законом.

Кожен такий донор може запропонувати Кабінету Міністрів України будь-яку кількість кандидатів до складу Конкурсної комісії або погодити пропозицію спільного списку кандидатів до складу Конкурсної комісії.

Рішення про визначення членів Конкурсної комісії приймається на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України. Таке рішення повинно містити перелік визначених членів Конкурсної комісії, а також перелік кандидатів на заміну членів Конкурсної комісії у разі дострокового припинення їх повноважень (у кількості не менше двох кандидатів, у тому числі не менше одного кандидата, запропонованого донорами, які протягом останніх двох років до дня завершення строку повноважень Голови Національного агентства або до дня дострокового припинення його повноважень надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції).

Частиною шостою статті 6 Закону N 1700-VII установлено, що Конкурсна комісія:

1) визначає та оприлюднює регламент своєї роботи;

2) визначає та оприлюднює критерії та методику оцінки кандидатів на посаду Голови Національного агентства;

3) визначає умови та строки проведення конкурсу, розміщує відповідне оголошення в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України;

4) розглядає документи, подані особами для участі в конкурсі;

5) проводить оцінювання професійних знань та якостей кандидата, дослідження матеріалів про кандидата;

6) проводить на своєму засіданні співбесіду з відібраними кандидатами;

7) визначає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду, кандидата, який згідно з обґрунтованим рішенням Конкурсної комісії має найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов`язків Голови Національного агентства, а також відповідає критеріям компетентності та доброчесності; вносить подання Кабінету Міністрів України про призначення кандидата на посаду Голови Національного агентства;

8) оприлюднює на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України інформацію про осіб, які подали заяви на участь у конкурсі, а також інформацію про кандидатів, відібраних для проходження співбесіди, та про кандидата, відібраного Конкурсною комісією для призначення на посаду Голови Національного агентства;

9) проводить повторний конкурс у разі відхилення всіх кандидатів у зв`язку з їх невідповідністю вимогам, встановленим щодо посади Голови Національного агентства.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2019 N 1017-р затверджено склад Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції згідно з додатком.

Згідно з додатком до вказаного розпорядження до складу Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції увійшли:

1. Члени Конкурсної комісії, визначені Кабінетом Міністрів України: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

2. Члени Конкурсної комісії, визначені Кабінетом Міністрів України на підставі пропозицій донорів, які протягом останніх двох років надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;

3. Кандидати на заміну членів Конкурсної комісії у разі дострокового припинення їх повноважень: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Відповідно до протоколу засідання Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2019 № 1 оголошено відкритий конкурсний відбір на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Конкурс).

Указаним протоколом також було затверджено Критерії і методику оцінки кандидатів на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції та Регламент Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Регламент).

Відповідно до статті 2 Регламенту Комісія та її члени здійснюють свою діяльність на основі принципів доброчесності, незалежності, безсторонності, справедливості, поваги прав людини, професіоналізму, прозорості та публічної підзвітності. У своїй діяльності Комісія та її члени дотримуються положень Конституції України, Закону "Про запобігання корупції", інших законів України, що можуть бути застосовні, а також Регламенту та інших документів, прийнятих Комісією. Питання діяльності Комісії, що не врегульовані законодавством України чи Регламентом, вирішуються рішеннями Комісії, прийнятими відповідно до Регламенту.

Частиною першою статті 24 Регламенту передбачено, що кандидати мають право:

1) подавати Комісії пояснення та іншу інформацію, що є доречною для оцінки;

2) подавати запит щодо отримання доступу до інформації, зібраної про них;

3) отримати копію рішень Комісії, які їх стосуються;

4) подавати вимогу щодо відводу члена Комісії на підставі обґрунтованого твердження про конфлікт інтересів такого члена; така вимога відводу повинна бути розглянута на засіданні Комісії.

Суд звертає увагу, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2019 N 1017-р, яким затверджено склад Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, було опубліковано 01.11.2019 в офіційному виданні "Урядовий кур`єр" № 209.

Таким чином, на момент подання позивачем документів для участі у конкурсі останньому було відомо, що у складі Конкурсної комісії перебувають ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу засідання Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.11.2019 № 2 Конкурсною комісією було затверджено обов`язкові етапи конкурсного відбору для оцінювання компетентності, ділових та моральних якостей і професійного рівня допущених кандидатів, а саме:

а. Тестування загальних навичок.

б. Психологічне тестування.

в. Подання письмової анкети на тему "Стратегічне бачення майбутньої діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції кандидата на посаду Голови НАЗК".

Суд звертає увагу, що на жодному з етапів конкурсу, які проходив позивач, останнім не було подано до Комісії вимоги щодо відводу членів Комісії. Натомість, заява про відвід була подана лише після прийняття відповідачем спірного рішення.

За змістом частини п`ятої статті 6 Закону N 1700-VII рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні проголосували чотири члени Конкурсної комісії, серед яких три члени з числа осіб, визначених на підставі пропозицій донорів, які протягом останніх двох років до дня завершення строку повноважень Голови Національного агентства або до дня дострокового припинення його повноважень надавали Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.

Указана норма кореспондує положенням статті 14 Регламенту.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що Комісія не встановлювала мінімальну межу результатів тестування загальних навичок для оцінки успішності кандидатів. Результати тестування були лише одним з кількох критеріїв, які розглядав кожен член Комісії для свого індивідуального рішення пропонування кандидатів для допуску до етапу співбесіди. Вся оцінка базувалася на критеріях оцінювання, прийнятих Комісією 8 листопада 2019 року. На останньому етапі оцінювання кожен член Комісії міг запропонувати окремо до 8 кандидатів, які будуть включені до списку для проведення співбесід. Про пропозицію кожного члена було повідомлено всім іншим членам лише після того, як всі члени представили свої пропозиції. За підсумками, 8 кандидатів отримали необхідну підтримку з боку членів Комісії. Комісія переглянула та підтвердила цей результат в остаточному обговоренні.

Поряд з цим, позивач переконаний, що саме внаслідок конфлікту інтересів останнього не допущено до співбесіди.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд враховує, що за визначенням статті 1 Закону N 1700-VII:

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Таким чином, конфлікт інтересів - це суперечність між приватним (особистим) інтересом особи та її службовими повноваженнями, що може негативно вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Поряд з цим, матеріали справи не містять жодного доказу наявності у членів Конкурсної комісії приватного інтересу, який полягає у неотриманні грандів внаслідок викорінення корупції в Україні. Указані твердження ґрунтуються виключно на припущеннях позивача.

Також, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що блокування членами Конкурсної комісії доступу останньому до сторінок у соціальних мережах, з огляду на наступне.

Частинами другою та третьою статті 23 Регламенту передбачено, що комунікація між Комісією або її членами та кандидатами здійснюється лише через секретаріат Комісії, а у випадку запитів інформації з боку окремих членів - з надсиланням копій повідомлення всім іншим членам Комісії.

Комунікація між Комісією або її членами та кандидатами чи іншими особами здійснюється у письмовій формі або за допомогою електронних засобів зв`язку, таких як електронна пошта.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до членів Комісії у встановленій Регламентом формі та спосіб.

Натомість, позивачем додано до матеріалів справи скріншоти, що свідчать про спроби листування у месенджері з ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу, що кожен з членів Конкурсної комісії як фізична особа не обмежений у виборі спілкування з іншими особами при веденні особистих сторінок в соціальних мережах.

Повідомлені позивачем обставини не свідчать про те, що блокування членами Конкурсної комісії останнього у соціальній мережі свідчать про реальний конфлікт інтересів, позаяк вказані обставини не підтверджують існування між ними особистих, сімейних, дружніх чи інших позаслужбових стосунків.

Решта доводів позовної заяви ґрунтується на власних припущеннях позивача та не підтверджені жодним належним доказом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом N 1700-VII та Регламентом, відповідає установленим критеріям правомірності та скасуванню не підлягає.

У свою чергу, суд вважає необхідним роз`яснити позивачеві, що наслідки нечинності можуть бути застосовані виключно до нормативно-правових актів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 30 червня 2020 року.