Рішення № 90123977, 01.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року справа № 580/4250/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши у письмовому провадженні правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ПП «ДИСКОНТ», Хьорбігер Відень ГмбХ,- про визнання протиправними дій та зобов`язання утриматись від вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд звернулося Публічне акціонерне товариство «АЗОТ» (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд.72; код ЄДРПОУ 00203826) (далі – позивач) з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича (18000, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд.31; посвідчення приватного виконавця №0070 від 20.06.2017) (далі – відповідач), в якій з урахуванням заяви від 25.02.2020 про зміну предмета позову просило:

визнати протиправними дії відповідача щодо визначення вартості майна в розмірі 37019300,00грн – нежитлового приміщення Будинку культури, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, б-р Шевченка, буд.249;

зобов`язати відповідача утриматись від вчинення будь-яких дій, пов`язаних з продажем, реалізацією чи іншим відчуженням вказаного майна за вартістю 37019300,00грн., що визначена на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності ПП «ДИСКОНТ».

У подальшому згідно з даними ЄДРПОУ позивач змінив організаційно-правову форму із ПАТ на Приватне акціонерне товариство.

В обґрунтування позову зазначено, що під час виконання зведеного виконавчого провадження відповідач надіслав повідомлення про результати оцінки майна (палац культури «Дружба народів»), вартість якого визначена, на думку позивача, значно меншою, ніж середньоринкова ціна комерційної нерухомості у м. Черкаси. Стверджується, що реалізація цього майна за заниженою ціною може призвести до значних матеріальних збитків позивача.

Ухвалою від 18.02.2020 суд відкрив провадження у справі, вирішив її розглянути правилами загального позовного (термінового) провадження, залучив до участі в справі як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «ДИСКОНТ» (18000, м.Черкаси, вул. О.Дашковича, буд.27; код ЄДРПОУ 32118657) (далі - третя особа 1), надав відповідачу строк для надання відзиву та доказів - до 14 год. 00 хв. 24 лютого 2020 року, позивачу – 1 день з часу отримання відзиву – для надання відповіді на нього, третій особі - до 12 год. 00 хв. 24 лютого 2020 року для надання письмового пояснення щодо позову.

25.02.2020 у підготовчому провадженні в підготовчому засіданні суд задовольнив клопотання позивача щодо прийняття до розгляду вказаної вище заяви про зміну предмета спору (вх.від 25.02.2020), письмового пояснення з обґрунтуванням щодо недотримання вимог законодавства щодо методики проведення оцінки нерухомого майна, долучення доказів. Також залучив до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Хьорбігер Відень ГмбХ (м.Відень) (реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; адреса: Австрія, 1220, м.Відень, Заєштадтштрассе 25; 01001, м.Київ, вул.Московська, 32/2, БЦ «Сенатор», 10поверх) (далі – третя особа 2).

Відповідач і треті особи правом надати суду відзив і пояснення не скористалися, про продовження встановлених судом строків їх надання клопотань не подали.

27.02.2020 суд задовольнив частково клопотання позивача (заява вх.від 25.02.2020) про призначення в справі судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження.

Під час підготовчого провадження задоволені всі клопотання учасників щодо долучення доказів, у т.ч. клопотання відповідача (вх.від 01.07.2020 №15672/20) про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з повідомленням відповідача та третьої особи 1 про відкликання висновку суб`єкта оціночної діяльності, щодо якого виник спір, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2020 у цій справі провадження у справі поновлено 01.07.2020.

Ухвалою від 01.07.2020 суд постановив перейти до розгляду справи з відкритого засідання у письмове провадження на підставі наявних письмових матеріалів.

Заслухавши учасників, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Суд встановив, у відповідача перебуває на виконанні зведене виконавче провадження (далі - ЗВП) ВП №57048235 щодо стягнення з позивача, як боржника, коштів згідно з виконавчими документами судів цивільної та господарської юрисдикцій.

Постановою від 27.11.2019 у ВП №58251249, відкритому на підставі наказу Господарського суду Черкаської області від 08.01.2019 №925/931/18 щодо стягнення на користь ТОВ «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» боргу в сумі 2540350,00грн, відповідач, врахувавши постанову про опис та арешт майна боржника від 04.09.2019, здійснив опис на належне боржнику нерухоме майно – нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Черкаська обл., м.Черкаси, бу.Шевченка, 249. Постановив призначити суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання – ПП «ДИСКОНТ» (третю особу 1 в цій справі), що має сертифікат, виданий Фондом державного майна України від 18.04.2019 №309/19 зі строком дії до 18.04.2022. Зазначеним рішенням також постановив надати вказаному суб`єкту оціночної діяльності право впродовж листопада-грудня 2019 року здійснити оцінку такого майна, попередив про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.

ВП №58251249 приєднано відповідачем згідно з постановою від 06.02.2019 до вказаного вище ЗВП №57048235.

04.12.2019 директор ПП «ДИСКОНТ» ОСОБА_1 затвердив Звіт про визначення ринкової вартості нежитлових приміщень Будинку культури, загальною площею 10656,4кв.м., що належать ПАТ «АЗОТ», розташований в м.Черкаси, бул.Шевченка, буд.249 (далі – Звіт), що складений на замовлення відповідача у справі. Метою оцінки вказано застосування його результатів в ході виконавчого провадження. Оцінка виконана станом на 29.11.2019.

У розділі 8 Звіту оцінювач повідомляє, що ринкова вартість об`єктів, що розрахована в межах порівняльного підходу, склала 37019300,00грн без врахування ПДВ. Про таку загальну ринкову вартість об`єкта зазначив у Висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна, затвердженому згаданим вище директором 04.12.2019 (далі - Висновок).

16.12.2019 позивач, як боржник у вказаному ЗВП, отримав письмове повідомлення відповідача (вих.від 11.12.2019 №2216) про результати оцінки майна, адресоване йому та ТОВ «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС», ТОВ «ТРЕЙДСПЕЦТРАНС», ТОВ «ХЬОРБІГЕР СЕРВІС УКРАЇНА», ОСОБА_2 . У ньому повідомив на підставі ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», що відповідно до оцінки, проведеної ПП «ДИСКОНТ» (звіт про оцінку від 04.12.2019), вартість вказаного нерухомого майна становить 37019300,00грн. без урахування ПДВ. У додатку надав вказаний Висновок.

Відповідач сформував 29.01.2020 (вих.№214) заявку щодо реалізації вказаного вище майна відповідно до Звіту, яку направив директору Черкаської філії ДП "СЕТАМ".

Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом, акцентуючи увагу, що спірні дії вчинені за умови повного виконання ВП №58251249 та виведення його з ЗВП №57048235.

Ухвалою від 02.01.2020 Черкаський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження, обґрунтовуючи підвідомчістю спору господарському суду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 її скасовано та направлено для продовження розгляду суду першої інстанції з мотивів підвідомчості спору адміністративному суду.

Для оцінки заявлених доводів учасників спору суд врахував таке.

Статтею 19 Конституції України встановлений обов`язок державних органів та його посадових осіб діяти виключно в межах, порядку та спосіб, визначених законом.

Відповідно до ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року№ 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – ЗУ №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.2 вказаного Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст.5 ЗУ №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Перевіряючи дотримання відповідачем меж владних управлінських функцій суд врахував ч.2 ст.5ЗУ №1404-VIII, згідно з якою приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:

1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;

5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;

8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

9) рішень про конфіскацію майна;

10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;

11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень, за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця.

Згідно зі ст.10 ЗУ №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Місце виконання рішення визначене у ст.24 ст.5 ЗУ №1404-VIII.

Зокрема, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.30 ЗУ №1404-VIII виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до вимог абзаців 5-7 ч.2 ст.48 ст.19 ЗУ №1404-VIII у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців визначені ст.18 ЗУ №1404-VIII.

Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.5 ст.18 ЗУ №1404-VIII під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч.5 ст.52 ЗУ №1404-VIII у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Порядок звернення стягнення на майно боржника визначений розділом VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі – Інструкція).

Оскільки заявлені спірні правовідносини виникли за безпосередньої участі третьої особи-1 суд врахував.

Участь експерта, спеціаліста та суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні врегульована ст.20 ЗУ №1404-VIII.

Так, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Експерт, спеціаліст і суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги.

Винагорода та інші витрати, пов`язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження.

Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

У заявлених спірних правовідносинах відсутні належні та достовірні докази протиправності залучення відповідачем третьої особи-1 для оцінки нерухомого майна боржника (позивача у справі).

Відповідно до вимог ст.57 ЗУ №1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Відповідно до ч. 3 ст.57 ЗУ №1404-VIII у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Проаналізувавши наведене суд дійшов висновку, що у разі, якщо предметом стягнення є нерухоме майно, виконавець має імперативний обов`язок залучити до такої діяльності відповідного суб`єкта господарської діяльності суб`єкта оціночної діяльності. У спірних обставинах докази узгодження сторонами виконавчого провадження вартості нерухомого майна, за рахунок реалізації якого мають бути задоволені вимоги стягувача, відсутні. Отже, залучення відповідачем для оцінки нерухомого майна позивача - ПП «ДИСКОНТ» обумовлене законодавчими вимогами.

Суд врахував відсутність належних і достовірних доказів протиправності постанови відповідача про залучення у спірних правовідносинах третьої особи-1, як суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п.18 Інструкції у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт.

У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. З метою належного визначення вартості окремих видів майна виконавець може в установленому порядку залучати до процесу опису майна експертів чи спеціалістів.

Згідно з п.20 Інструкції у разі якщо оцінку майна проводив суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, виконавець надсилає сторонам повідомлення про оцінку майна не пізніше наступного робочого дня після отримання звіту про оцінку майна.

Відповідно до ч.5 ст.57 ЗУ №1404-VIII виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Проаналізувавши викладені вище норми закону в сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки боржником у ЗВП є позивач, як юридична особа, дії та постанова відповідача щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності не оскаржені та чинні, отже, межі владних повноважень відповідача у спірних правовідносинах не охоплюють безпосереднього визначення вартості об`єкта нерухомості. У випадку незгоди з такою оцінкою вона може бути предметом спору в суді.

Визначена законом підстава для залучення виконавцем суб`єкта оціночної діяльності та обов`язок його попередити про кримінальну відповідальність застосовуються за умов необхідності спеціальних знань. Оцінка нерухомого майна юридичної особи є видом господарської діяльності підприємств.

Відповідно до абзацу першого ст.3 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – ЗУ №2658-III) оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Крім того вказана стаття Закону визначає, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

У спірних правовідносинах оцінка майна позивача в розмірі 37019300,00грн проведена безпосередньо саме третьою особою-1, а не відповідачем, що підтверджується даними Звіту та Висновку, затверджених його директором ОСОБА_1 04.12.2019, про що відповідач, як зазначено вище, повідомив учасників виконавчого провадження на виконання вказаних вище вимог Закону. Вчинення таких дій саме відповідачем суду не підтверджено жодним доказом, а сфера контролю відповідача, як суб`єкта владних повноважень, за правильністю визначення ринкової ціни арештованого нерухомого майна законом обмежена виключно повідомленням учасників щодо неї та дотриманням строків такого повідомлення. Отже, позовна вимога щодо визнання таких дій відповідача протиправними не є обґрунтованою.

Відповідно до ст.5 ЗУ №2658-III суб`єктами оціночної діяльності є:

суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Згідно з вимогами ст.9 ЗУ №2658-III методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 затверджений Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, а також – від 28 жовтня 2004 року №1442 затверджений Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Відповідно до абзацу першого ст.10 ЗУ №2658-III оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Ринкова вартість як поняття розкрите в Національному стандарті №1 і означає вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно з п.14 Національного стандарту №1 визначення ринкової вартості об`єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації.

Отже, застосування сукупно всіх методичних підходів залежить від наявності необхідної для того інформації та належить до повноважень безпосередньо суб`єкта господарської діяльності.

Положеннями ст.12 ЗУ №2658-III визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Отже, визначення конкретної ринкової вартості нерухомого майна шляхом оформлення Звіту не входить до повноважень відповідача.

Суд врахував, що надані позивачем роздруківки з сайтів щодо продажу нерухомого майна не є достовірними та належними доказами, оскільки стосуються об`єктів, що знаходяться за іншою адресою, ближче до центральної частини міста, з іншим функціональним призначенням, і за своїм змістом є офертою (пропозицією). Докази акцептування такої ціни, а також, що вона визначена за подібній у цій справі процедурою, суду не надані.

Тому доводи позивача про те, що така оцінка не відповідає ринковим цінам, суд не врахував.

Для вирішення спору суд також врахував, що після відкриття судом у цій справі провадження третя особа-1 письмово (лист вих. від 04.03.2020 №255 за підписом директора) повідомила відповідача (вх. від 09.03.2020 №335), що у зв`язку з отриманням пояснень позивача під час судового розгляду цієї справи отримано інформацію, що суттєво впливає на результати виконаної ним роботи з оцінки зазначеного нежитлового приміщення. Тому скасовує результати роботи з оцінки, а Звіт від 04.12.2019 відкликає для доопрацювання.

Відповідно до ч.6 ст.57 ЗУ №1404-VIII звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Листом відповідача від 19.06.2020 №2093 підтверджується звернення відповідача до Черкаської філії ДП «СЕТАМ» з повідомленням про відкликання на доопрацювання Звіту, виконаного станом на 29.11.2019. Водночас відсутні належні та достовірні докази вручення йому такого листа.

Для оцінки доводів сторін щодо участі приватного виконавця в діях, пов`язаних з продажем, реалізацією чи іншим відчуженням нерухомого майна, суд врахував, що Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 (далі – Порядок).

Передача майна на реалізацію врегульована нормами Розділу 2 Порядку.

Зокрема, відповідно до п.1 реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Організатор згідно з абзацом першим п.2 розділу 2 Порядку здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до пункту 1 Розділу 1 Порядку організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (далі - Організатор) - суб`єкт господарювання, якого за результатами конкурсної процедури відбору організатора (далі - Конкурс), передбаченої цим Порядком, уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком

Організація електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) - вчинення Організатором заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, обслуговування цієї системи, забезпечення її постійної роботи та доступу користувачів до неї, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Згідно з п.3 Розділу 2 Порядку виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім – шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі):

копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження – довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними;

копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» – копія акта опису та арешту майна боржника;

копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»);

у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, – копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду;

копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Відповідно до п.5 Розділу 2 Порядку виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна.

Тобто дії відповідача після визначення суб`єктом оціночної діяльності вартості нерухомого майна та повідомлення про неї учасників виконавчого провадження полягають у формуванні заявки для проведення відповідних торгів і визначення зберігача майна. Подальша організація та проведення торгів не входить до меж його повноважень.

У спірних правовідносинах відповідач сформував 29.01.2020 (вих.№214) заявку щодо реалізації вказаного вище майна відповідно до Звіту. Повідомлення про відкликання Звіту відповідач направив листом від 22.06.2020 №2123.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки дії відповідача щодо формування та направлення вказаної вище заявки Організатору торгів не заявлені предметом цього адміністративного спору, та відсутні у його письмових заявах по суті підстави з цього питання, суд їм оцінки не надає. Водночас вчинення таких дій свідчить, що стадія організації реалізації майна в сфері, обмеженій повноваженнями відповідача, реалізована. Тому заявлений позивачем спосіб його судового захисту шляхом судового зобов`язання від утримання від таких дій не є обґрунтованим і ефективним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд врахував, що у провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа №925/214/20 за позовом ПрАТ "АЗОТ" до Державного підприємства "СЕТАМ" за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича та Хьорбігер Відень ГмбХ ( ОСОБА_3 GmbH), - про припинення дій вказаного підприємства щодо реалізації на електронних торгах нежитлового приміщення позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 м. Черкаси, - які вчиняються з порушенням передбаченого законом порядку. Отже, саме вказаний суд оцінює питання дотримання законодавства під час організаційних дій підприємства та безпосередньої реалізації його майна, з огляду на відкликання Звіту щодо його вартості та виконує завдання ефективного способу поновлення прав позивача, як боржника у виконавчому провадженні на стадії реалізації арештованого майна.

Належних, допустимих і достовірних доказів вчинення відповідачем після відкликання Звіту та повідомлення ним Організатора торгів будь-яких дій, пов`язаних з продажем, реалізацією чи іншим відчуженням зазначеного майна за вартістю 37019300,00грн., яка визначена на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності ПП «ДИСКОНТ», суду не надано, а отже, не доведено.

Порушень відповідачем наданих законом меж, порядку та способу дій в межах заявлених позовних вимог суд не встановив. Тому дійшов висновку про відсутність у заявлених спірних правовідносинах порушень відповідачем прав позивача. Як наслідок, відсутні підстави для їх судового захисту, задоволення позовних вимог і стягнення відповідно до ст.ст.138-139 КАС України понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст.2-12, 47, 72-80, 138-139, 241-246, 250-251, 255, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Азот» (18014, м.Черкаси, вул. Першотравнева, буд.72; код ЄДРПОУ 00203826) до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича (18000, м.Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд.31; посвідчення приватного виконавця №0070 від 20.06.2017) про визнання протиправними дій щодо визначення вартості майна – нежитлового приміщення будинку культури, загальною площею 10656,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Черкаси, бульвар Шевченка, буд.249,- в розмірі 37019300,00грн, зобов`язати утриматися від вчинення будь-яких дій, пов`язаних з продажем, реалізацією чи іншим відчуженням зазначеного майна за вартістю 37019300,00грн., яка визначена на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності ПП «ДИСКОНТ».

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копії рішення вручити (надіслати) учасникам спору.

4. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його підписання.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та проголошене 01.07.2020.