Рішення № 90123745, 01.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1697/20

РІШЕННЯ

іменем України

01 липня 2020 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ф" №11470-13 від 11.04.2017 на суму 10000,46 гривень; 2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Ф" №0004506-5306-2209 від 25.02.2019 на суму 135089,06 гривень.

Позов обгрунтовує нормами Податкового кодексу України, і тим, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Устянської сільської ради (до складу якої входить село Шутнівці) визначений рішенням цієї ради №8 від 22.01.2015, і затверджено положення про цей податок. З урахуванням змін, внесених до цього положення рішенням цієї ради №10 від 21.01.2016, яке може бути застосоване до обрахунку податку у 2016 році, ставка податку на об`єкти нежитлової нерухомості (для промислових будівель та складів), встановлена у розмірі 0,1% від мінімальної зарплати за кв.м., що у 2016 році становитиме 1,378 гривень (1378 гривень х 0,1%). Тобто, у 2016 році розмір податку для ОСОБА_1 , становить 5000,07 гривень (1,378 гривень х 3628,5 кв. м), а не 100001,46 гривень, як визначив податковий орган. Щодо податку за 2018 рік, то він для позивача, відповідно до п. 6.3 положення із врахуванням змін внесених рішенням ради №4 від 30.06.2017, повинен становити 2701,78 гривень (3723 гривень х 0,02%), а не 136089,06 гривень, як вказано у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні (арк. спр. 2-3).

Відповідно ухвали від 27.03.2020, суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази (арк. спр. 68-69).

У Відзиві на позов за №12107/9/22-01-08-02 від 02.04.2020, відповідач просить відмовити у задоволенні позову, і вказує, що згідно реєстру платників податку на нерухоме майно у власності позивача є нежитлова будівля площею 3628,5 кв. м по АДРЕСА_2 . Згідно п. 6.3 п. 6 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Устянської сільради №10 від 21.01.2016 та розрахунку податку, застосовано ставку податку 2% (п.п."д"). Посилання позивача про внесення змін до Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Устянської сільради №10 від 21.01.2016 є безпідставним, так як не надано належних доказів, які підтверджують внесення змін до Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2016 рік в частині визначення розміру ставки податку у 2016 році у розмірі 0,1 %. Також, посилання відповідача на рішення Устянської сільради №8 від 22.01.2015 є необгрунтованим, оскільки: 1) рішення Устянської сільради №10 від 21.01.2016 набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 21.01.2016 (п. 4 рішення №48 від 15.06.2018); 2) жодним нормативним актом органу місцевого самоврядування чи будь-якого іншого органу рішення Устянської сільради №10 від 21.01.2016 не визнано таким, що втратило чинність.

Посилання позивача про внесення змін до Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Устянської сільради №48 від 15.06.2018 є безпідставним, оскільки не надано належних доказів, які підтверджують внесення змін до Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, Додаток №2 в частині визначення розміру ставки податку у 2018 році. Зокрема, посилання позивача на рішення Устянської сільради №4 від 27.06.2017 є необгрунтованим, так як: 1) рішення Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради №48 від 15.06.2018 набирає чинності з 01.01.2018 (п.6 рішення від 15.06.2018 №48): 2) рішення Устянської сільради №4 від 27.06.2017 визнано таким, що втратило чинність (п. 5 рішення від 15.06.2018 №48); 3) спірне податкове повідомлення-рішення №0004506-5306-2209 винесено 25.02.2019 з врахуванням вимог рішення Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради №48 від 15.06.2018.

Спірні податкові повідомлення-рішення були направлені позивачу за його податковою адресою: 32343, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, смт. Смотрич, вул. Кармелюка, 24, що підтверджується квитанціями відділення поштового зв`язку, згідно яких рекомендовані листи були повернуті поштою за закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр. 73-75).

Згідно відповіді на Відзив позивач просить позов задовольнити з підстав вказаних у позові, і вважає, що відповідач у Відзиві на спростовує його доводи та надані докази. Також, вказує на неналежність наданих податковим органом доказів на підтвердження скерування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідно до вимог ПК України (арк. спр. 98-99).

Ухвалою від 26.05.2020 суд, зокрема, зупинив провадження у справі №560/1697/20 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом (арк. спр. 140-141).

Відповідно до ухвали суду від 30.06.2020 провадження у справі поновлено.

З`ясувавши обставини на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, оцінивши надані учасниками справи докази, суд зробив такі висновки, враховуючи наступне.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.11.2019, позивач є власником виробничої будівлі загальною площею 4075,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 , яку придбав на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2004 (арк. спр. 6-8).

Рішенням сесії Устянівської сільської ради №8 від 22.01.2015, затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з п.6.2, пп.6.2.1 "г" якого, ставка податку на об`єкти нежитлової нерухомості встановлена - 2% (арк. спр. 20-25).

Згідно з п. 6.3 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Устянівської сільської ради №10 від 21.01.2016, ставки податку на об`єкти нежитлової нерухомості, розташованої у селах сільської ради, встановлюються в таких розмірах, зокрема у підпунктах: "в) 0,1 відсотка - для промислових будівель та складів, що не відносяться до пункту "є" підпункту 3.1 пункту 3 даного положення; д) 2 відсотки - для інших будівель (не передбачених підпунктами "а" - "г" цього пункту)." (арк. спр. 26-34).

Рішенням сесії Устянівської сільської ради №2 від 08.07.2016, затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в новій редакції. Відповідно до п. 6.3 цього Положення ставка податку на об`єкти нежитлової нерухомості, розташованої у селах сільської ради, встановлюються, зокрема, для фізичних осіб - 0,02 відсотка (арк. спр. 35-43).

Згідно з Рішенням сесії Устянівської сільської ради №6 від 18.01.2017 внесено зміни до Рішення сесії Устянівської сільської ради №2 від 08.07.2016, і викладено у новій редакції окремі пункти Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, у п.6.3 було визначено ставку податку на об`єкти нежитлової нерухомості, розташованої у селах сільської ради для фізичних осіб - 0,02 відсотка (арк. спр. 44-45).

Рішенням сесії Устянівської сільської ради №4 від 30.06.2017, затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у новій редакції. Відповідно до п. 6.3 цього Положення ставка податку на об`єкти нежитлової нерухомості, розташованої у селах сільської ради, встановлюються, зокрема, для фізичних осіб - 0,02 відсотка (арк. спр. 47-54).

Отже, між сторонами фактично існує спір щодо ставки і відповідно розміру податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які застосовувались при оподаткуванні об`єкту нежитлової нерухомості фізичної особи, розташованої у селах Устянівської сільської ради за 2016 та 2018 роки, і не має спору щодо площі об`єкту - 3628,5 кв. м, що видно із змісту Відзиву та інших доказів наданих відповідачем. При цьому, позивач застосовує такі ставки податку, зокрема: 2016 рік - 0,1%; 2018 рік - 0,002%, а податковий орган: 2016 рік 2%; 2018 рік - 1%.

Щодо податкового повідомлення-рішення №11470-13 від 11.04.2017, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 261 Податкового кодексу України, в редакції на час спірних правовідносин (далі - ПК України), платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4.2 ст. 266 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України визначено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Згідно з п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Підпунктом 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України визначено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості був встановлений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, отже, лише у 2015 році місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов`язку встановлення цього податку.

Згідно п. 12.3 ст. 12 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п. 12.4 ст. 12 ПК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать:

12.4.1. встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;

12.4.2. визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу;

12.4.3. до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

12.5. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

З огляду на неможливість збігу між періодом опублікування рішення та плановим періодом (у якому планується встановити місцевий податок) відповідно до норми п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), прийняте у січні 2016 року Устянівською сільською радою рішення, яким затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не може бути застосоване в 2016 році, оскільки плановим періодом для застосування цього рішення є 2017 рік.

Отже, ставка податку на об`єкти нежитлової нерухомості у розмірі - 2%, згідно з п. 6.2, п.п. 6.2.1 "г" Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке було затверджене рішенням сесії Устянівської сільської ради №8 від 22.01.2015, почала застосовуватись з січня 2016 року, і була чинною до грудня 2016 року. Це, відповідно, спростовує доводи позивача про застосування ставки, визначеної п.п. "в" п. 6.3 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Устянівської сільської ради №10 від 21.01.2016.

Таким чином, податковий орган правомірно застосував ставку податку на об`єкти нежитлової нерухомості у розмірі - 2%, тому податкове повідомлення - рішення №11470-13 від 11.04.2017 є правомірним і не підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0004506-5306-2209 від 25.02.2019, суд зазначає наступне.

Місцеві ради мають обов`язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів нежитлової нерухомості. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Таким чином, встановлена п. 6.3 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням сесії Устянівської сільської ради №4 від 30.06.2017, ставка податку на об`єкти нежитлової нерухомості для фізичних осіб - 0,02% повинна застосовуватись у 2018 році, що відповідно спростовує доводи відповідача про внесення змін до Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням Слобідьсько-Кульчієвецької сільської ради №48 від 15.06.2018, яким в тому числі було визнано таким, що чинність рішення Устянівської сільської ради №4 від 30.06.2017.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом» та держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію «законів». При цьому, така концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи втручання мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні (рішення «Щокін проти України» пункти 50, 51; «Сєрков проти України» пункти 33, 34).

Тобто, Європейським судом з прав людини неодноразово наголошувалося у своїх рішення, що введене державою законодавство, на підставі якого відбувається втручання у мирне володіння майном, має бути чітким, зрозумілим та передбачуваним для громадян, що також підтверджує обґрунтованість висновку щодо неможливості збігу у часі періоду опублікування рішення про встановлення податку та плановим періодом (у якому планується встановити місцевий податок).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року по справі №820/607/17 (адміністративне провадження №К/9901/36344/18) та від 21 лютого 2020 року по справі №822/1065/17 (адміністративне провадження №К/9901/36615/18).

Отже, визначаючи суму податкового зобов`язання за 2018 рік, необхідно застосувати ставку, визначену Положенням про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням сесії Устянівської сільської ради №4 від 30.06.2017. Ставка податку на об`єкти нежитлової нерухомості для фізичних осіб - 0,02%, тобто 0,7446 грн за 1 кв.м. (3723,00 грн мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2018 х 0,02%). 0,7446 грн х 3628,5 кв.м. = 2701,78 гривень.

З врахуванням наведеного, податкове повідомлення-рішення №0004506-5306-2209 від 25.02.2019 слід скасувати частково, на суму 132387,28 гривень (135089,06 - 2701,78).

Щодо твердження позивача про не виконання відповідачем обов`язку щодо належного надіслання або вручення ОСОБА_1 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідно до вимог ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України, зокрема, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Відповідно до п. 42.2, 42.3 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Сторони не оспорюють, що податковою адресою позивача є: АДРЕСА_4.

Відповідачем надано докази надіслання податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №11470-13 від 11.04.2017, а саме копію конверта, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (трек номер 3230208675768) та копію фіскального чека Укрпошти від 22.04.2017, згідно з якими поштове відправлення повернуто відправнику, причина повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання (арк. спр. 78). Щодо твердження позивача про зазначення невірного поштового індексу (32300 замість 32343), суд зазначає, що допущена описка в зазначенні індексу не спростовує надіслання поштового відправлення ОСОБА_1 , та не є причиною повернення поштового відправлення відповідачу, оскільки в Довідці Укрпошти зазначено "за закінченням встановленого терміну зберігання", а не "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача".

Також, відповідачем надано оригінал конверта, в якому ОСОБА_1 надсилалося податкове повідомлення-рішення №0004506-5306-2209 від 25.02.2019 та оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (трек номер 3230201483502), згідно з якими вказано адресу: АДРЕСА_4. Зазначене поштове відправлення повернуто відправнику, причина повернення: за закінченням встановленого терміну зберігання (арк. спр. 149-150)

Отже, податковий орган дотримався вимог п. 42.2, 42.3 ст. 42 та п. 58.3 ст. 58 ПК України при надісланні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням зазначених правових висновків Верховного Суду, суд прийшов до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а Головне управління ДПС у Хмельницькій області також частково спростувало доводи позивача про порушення його прав та закону при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 2350,91 грн судового збору за подання позовної заяви вимогами майнового характеру, тому, з врахуванням часткового задоволення позову, на його користь підлягають стягненню витрати в сумі 1323,87 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0004506-5306-2209 від 25.02.2019, в частині суми податкового зобов`язання - в розмірі 132387,28 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1323,87 (одна тисяча триста двадцять три гривні вісімдесят сім копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 липня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Головуючий суддя А.І. Петричкович