Рішення № 90123549, 30.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

30.06.2020р. справа №520/5554/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденка А.В., за участі секретаря - Стрєлка О.В., представників позивача - Ярової М.В. Волікової А.О., представника відповідача - Коваленко М.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до Головне управління ДПС у Харківській області проскасування рішення, -

встановив:

Позивач, Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі за текстом – заявник, платник, Університет), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним і скасування рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.02.2020р. №0022605606.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що не допускав несвоєчасної оплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі за текстом – ЄСВ), а тому штраф застосований протиправно за відсутності події порушення.

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області (далі за текстом – контролюючий орган, податковий орган, адміністративний орган, владний суб`єкт, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення зазначив, що платіж по оплаті ЄСВ за листопад 2019р. було проведено платником 21.12.2019р., хоча граничний строк припадав саме на 20.12.2019р. Указане діяння є порушенням закону, а тому штраф застосований цілком правомірно.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник є платником ЄСВ, склав і подав до контролюючого органу документ обов`язкової звітності з ЄСВ за листопад 2019р., де самостійно задекларував до оплати 2.652.477,17грн. ЄСВ із доходу фізичних осіб – громадян у вигляді заробітної плати працівників Університету і 7.636.832,52грн. ЄСВ із доходу фізичних осіб – громадян у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців.

Граничний строк оплати цих сум припадав на 20.12.2019р.

На момент виникнення спору у картці особового рахунку платника ЄСВ періодично обліковувалась недоїмка з ЄСВ із доходу фізичних осіб – громадян у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців.

Указана обставина спричиняла вчинення контролюючим органом управлінського волевиявлення шляхом зміни призначення ініційованого платником ЄСВ переказу коштів.

Тому, оплачені Університетом кошти із призначенням – погашення зобов`язань з ЄСВ за листопада 2019р. були спрямовані податковим органом на погашення платежів попередніх періодів у календарній черговості виникнення недоїмки.

У зв`язку із цим, станом на 20.12.2019р. у картці особового рахунку платника з ЄСВ за листопад 2019р. проведена облікова операція з відображення недоїмки у розмірі 6.986.940,52грн.

20.12.2019р. заявником було складено платіжне доручення на оплату 7.432.866,40грн. ЄСВ із доходу фізичних осіб – громадян у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців за грудень 2019р.

Згадане платіжне доручення було подано Університетом до установи Державної казначейської служби України о 14:30год. 20.12.2019р. і виконано 21.12.2019р.

За обліком контролюючого органу відносно заявника 21.12.2019р. була проведена облікова операція із зарахування цієї оплати не в рахунок ЄСВ за грудень 2019р., а в рахунок погашення 6.986.940,52грн. недоїмки з ЄСВ за листопад 2019р.

06.02.2020р. податковим органом без проведення відносно заявника взагалі будь-якої перевірки та складання будь-якого письмового документу було видано рішення №0022605606 про застосування 1.397.388,10грн. штрафу.

Не погодившись із правомірністю названого рішення, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за загальним правилом платники ЄСВ зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

У розумінні п.1.24 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно до п.8.1 ст.8 цього ж закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Підпунктом 1 п.21.1 ст.21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

У спірних правовідносинах Університет ініціював переказ коштів протягом операційного дня 20.12.2019р.

За правилами ч.10 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли платник ЄСВ має обгрунтовані очкування та розумні сподівання на оплату ЄСВ у той же календарний день, на операційну тривалість якого припадає ініціювання переказу коштів.

Як указано у п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податковий орган застосовує до платника штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи змістом належних норм права та приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення, адже у спірних правовідносинах Університет ініціював переказ коштів 20.12.2019р. у межах операційного дня і платіжне доручення було прийнято установою системи ДКС України до виконання, чим підтверджується обставина достатнього обсягу коштів на рахунку платника.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події неповно, діяння платника кваліфікував неправильно, унаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності не узгоджується із характером, змістом та наслідками діяння платника.

Отже, у спірних правовідносинах допущені владним суб`єктом порушення спричинили настання негативних наслідків, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом – Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати у повному обсязі рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 06.02.2020 р. №0022605606 про застосування 1.397.388,10 грн. штрафу та нарахування 6.986,94 грн. пені.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 1 липня 2020 року.

Суддя Сліденко А.В.