Ухвала суду № 90123532, 01.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

01.07.2020 справа №520/5716/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд: визнати дії співробітників Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області протиправними та зобов`язати повернути ОСОБА_1 транспортний засіб Honda Civic Седан, 2004 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , ключі від транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серія НОМЕР_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що належний йому транспортний засіб був протиправно вилучений у нього співробітниками Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області.

Вважає дії відповідача протиправними та просить суд зобов`язати відповідача повернути вилучений автомобіль.

Ухвалою суду від 05.05.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

26.06.2020 представник відповідача надіслав на адресу суду пояснення, в яких повідомив суду, що вилучення автомобіля, який належить йому на праві власності здійснено в рамках кримінального провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

В провадженні СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12019220480003320 від 20.08.2019 за ч. 1 ст. 388 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.08.2019 року до Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява від Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ Надра», щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_2 , який 12.07.2005 року, уклав кредитний договір №6/4/2005/840-К/331 за яким отримав у банку грошові кошти в сумі 16900,00 тисяч доларів США. Для забезпечення своєчасного виконання договірних зобов`язань, відповідно до вимог розділу 2 (забезпечення повернення кредиту) Кредитного договору та п.11 Договору застави, ОСОБА_2 передав у заставу банку автомобіль марки HONDA CIVIC 2004 року випуску, заводський номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7, виданого МРЕВ-1 м.Харків при УДАІ УМВС України 06.07.2005.

Згідно листа № 3836 від 24.05.2018 року отриманим з Шевченківського ВДВС м.Харкова вищевказаний автомобіль 21.09.2019 року перереєстровано на нового власника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Факт відчуження транспортного засобу який являвся заставним майном підтверджується копією договору купівлі-продажу транспортного засобу від 19.09.2019 року укладеного у приміщенні РСЦ МВС в Харківській області №6342/2016/081032.

20.08.2019 року згідно з постановою слідчого Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області автомобіль HONDA CIVIC 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 оголошено у розшук.

11.04.2020 року об 15:42 у м. Валки Харківської області, працівниками поліції було зупинено автомобіль марки HONDA CIVIC, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 . На місце було викликано СОГ Валківського ВП ГУ НП в Харківській області та згідно протоколу ОМП від 11.04.2020 року поблизу стаціонарного посту УПП автомобіль марки HONDA CIVIC,2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 було вилучено у ОСОБА_2 ..

Згідно постанови слідчого від 13.04.2020 року автомобіль марки HONDA CIVIC, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 визнано речовим доказом по справі.

Вказані обставини дослідженні та встановлені в ухвалі слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №1-кс/638/1118/20 від 21.04.2020 року.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №1-кс/638/1118/20 від 21.04.2020 року на автомобіль марки HONDA CIVIC 2004 року випуску, заводський номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 накладено арешт.

Місце зберігання речового доказу (автомобіля), відповідно до вказаної ухвали, визначено на спец майданчику тимчасового затримання транспортних засобів ЦЗ ГУ НП в Харківській області у м.Харків по вул. Пушкінська, буд. 106.

Представник відповідача повідомив, що на даний час досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії.

Надаючи правову оцінку дослідженим обставинам, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Основного Закону).

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Проте юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно із частиною першою статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до визначення, закріпленого в пункті десятому частини першої статті 3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

За своєю правовою природою кримінальне провадження становить єдиний комплекс вчинюваних в установленому КПК порядку дій, у межах якого органи досудового розслідування і суд здійснюють функцію притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зокрема, таке провадження включає встановлені законом процедури одержання доказів, гарантії законності цих процедур, а також право особи в установлений КПК спосіб оспорювати правомірність відповідних процесуальних дій та/або рішень у контексті реалізації свого права на захист.

Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, що належить до загальних засад кримінального провадження, згідно з частиною першою статті 24 КПК України гарантується кожному в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас гарантіями законності процесуальних дій та/або рішень органів досудового розслідування й суду є не лише можливість їх окремого оскарження, а й низка інших визначених кримінальним процесуальним законом механізмів - право підозрюваного, обвинуваченого й інших визначених у КПК України осіб брати участь у проведенні слідчих дій, висловлювати зауваження, заперечення щодо порядку їх здійснення (пункти дев`ятий, десятий частини третьої статті 42 КПК України), а під час судового розгляду кримінального провадження по суті - заявляти клопотання про визнання недопустимими доказів, одержаних з порушенням установленого законом порядку (частина третя статті 89 КПК України).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Із суті спору вбачається, що в результаті визнання (за постановою слідчого) автомобіля та свідоцтва речовими доказами в кримінальному проваджені, слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт визначеного майна з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова у справі №1-кс/638/1118/20 від 21.04.2020 року на автомобіль марки HONDA CIVIC 2004 року випуску, заводський номер кузова НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 накладено арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Перевірка законності способів отримання доказів, тобто відповідності їх вимогам КПК України, згідно із частиною першою статті 86 цього Кодексу є критерієм оцінки доказів на предмет їх допустимості. З огляду на положення частини другої статті 91 КПК України оцінка доказів є невід`ємним елементом доказування як сукупності встановлених кримінальним процесуальним законом дій слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, спрямованих на встановлення обставин, що мають значення для кримінальної справи.

З`ясування законності дій слідчого у кримінальному провадженні, яке не припинено, судом адміністративної юрисдикції може призвести до передчасного вирішення питань, які підлягають розв`язанню судом під час розгляду кримінальної справи по суті. Така ситуація може негативно позначитись на перебігу і результатах кримінального провадження з точки зору виконання його основних завдань. Встановлення правомірності/протиправності процесуальної дії в порядку адміністративного судочинства означатиме констатацію юридичного факту, який безпосередньо впливає на оцінку доказів, за межами встановленої кримінальним процесуальним законом процедури з порушенням закріпленої у статті 22 КПК України засади змагальності. Адже наведена засада вимагає надання іншим учасникам процесу можливості під час судового розгляду кримінального провадження взяти участь у дослідженні доказів, висловити свої позиції й аргументи щодо їх оцінки, які були б сприйняті судом і одержали відповідь при прийнятті рішення з цих питань.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Судом встановлено, що процесуальна можливість оскарження дій слідчого та ухвал слідчого судді врегульована нормами КПК України.

Розпочате досудове розслідування за кримінальним провадження №12019220480003320 від 20.08.2019 за ч. 1 ст. 388 КК України триває, проводяться слідчі дії.

Отже, спори, які стосуються перевірки правомірності дій (рішень) правоохоронних органів, вчинених (прийнятих) при досудовому розслідуванні не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Таким чином, при визначенні юрисдикції у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень має значення, в тому числі, і предмет спору. У разі, коли він виник чи пов`язаний з кримінальним провадженням, то на такі правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2018 по справі № 826/13340/15.

При цьому, розгляд даної справи у порядку адміністративного судочинства вимагав би від адміністративного суду здійснення перевірки дотримання слідчими Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області норм КПК України під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019220480003320, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у якому належить до повноважень слідчого судді (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Щодо арешту майна суд зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Разом з тим, враховуючи вимоги частини 1 статті 239 КАС України, суд роз`яснює позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, виходячи з суб`єктного складу сторін по справі і характеру спірних правовідносин, суд вважає, що розгляд даної справи не належить здійснювати у порядку адміністративного судочинства.

З даним позовом позивач має право звернутися до місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.

Керуючись ст.ст. 3, 5-11, 19, п.1 ч.1 ст.170, ст.ст. 241-243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №520/5716/20 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.М. Тітов