Ухвала суду № 90122996, 30.06.2020, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-з/742/21/20

Єдиний унікальний № 742/1665/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м.Прилуки

Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленко А.В. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ,-

ВСТАНОВИВ:

До Прилуцького міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення по виконавчому провадженню №61559941 від 16.03.2020 року відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктора Станіславовича №6228 від 26.12.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість за кредитним договором в розмірі 27075 грн. та 300 грн. за вчинення виконавчого напису.

Дану заяву аргументує тим, що 26.12.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С. вчинено виконавчий напис №6228 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість за кредитним договором в розмірі 27075 грн. та 300 грн. за вчинення виконавчого напису.

На час подачі позову виконавчий напис нотаріуса знаходився на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палагіна Олександра Петровича.

20.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палагіним О.П. винесено постанову про звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які вона отримує у ТОВ «Кононівський елеватор».

Щомісяця з її доходів здійснюється відрахування у розмірі 20% на виконання спірного виконавчого напису.

На даний час в неї є всі підстави вважати, що таке стягнення може призвести до порушення прав та законних інтересів позивача, за умови задоволення позову. У разі невжиття заходів забезпечення позову можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся.

Відповідно до вимог ст.153 ЦПК України вказана заява розглядається без повідомлення учасників справи.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності до ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

Згідно роз`яснень, викладених в п.п.3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, з підстав позову вбачається наявність реального спору між позивачем та відповідачем, одним із предметів позову є стягнення на користь позивача коштів в сумі 27075 грн.14 коп. заборгованості за кредитним договором.

З аналізу заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить жодних відомостей, а матеріали справи жодних доказів, про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а тому в задоволенні заявлених вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.149-153, 259-261 ЦПК України, суддя-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Коваленко А.В.