Рішення № 90121502, 25.06.2020, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/746/20

Провадження № 2/548/353/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи його тим, що він ОСОБА_1 , є племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_1 .

Згідно заповіту, посвідченого 27 липня 1984 року секретарем виконавчого комітету П-Багачанської сільської ради народних депутатів Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого в книзі для запису нотаріальних дій під № 20, ОСОБА_2 , що мешкала в с. П-Багачка Хорольського району Полтавської області, на випадок своєї смерті все належне їй майно і будівлі, заповідала позивачу, своєму племіннику ОСОБА_1 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто право на земельну частку ( пай) площею 2, 92 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області та належала останній на підставі Сертифіката на право на земельну частку ( пай) Серія РН № 775922.

Згідно з довідкою виконкому Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 02-24/1738 від 04.11.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та постійно проживала до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Покровська Багачка Хорольського району Полтавської області. Спільно з нею на момент її смерті ніхто постійно не проживав та не був зареєстрований.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З повідомлення завідувача Хорольської державної нотаріальної контори Решта С.М. від 19.03.2020 року за вих. № 242/01-16 слідує, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті-09.05.2000 року, останнім місцем проживання якої було: с. Покровська Багачка Хорольського району Полтавської області, не відривалась.

У зв`язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_2 мала право на земельну частку ( пай) на території Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району, але не отримала Сертифікат на право на земельну частку (пай), а аткож відсутністю доказів, що підтверджують факт родинних стосунків із спадкодавцем та факту прийняття позивачем цієї спадщини позивачу відмовлено державним нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину земельну частку ( пай), що розташована на території Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області та роз`яснено необхідність звернутись до суду з відповідною заявою.

Згідно із ст. ст. 535, 549 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року 1235 ЦК України, позивач, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який фактично прийняв її спадщину, тому повинен успадкувати право на вказане спадкове майно.

З повідомлення Відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 13.02.2020 року № 76/116-20 слідує, що ОСОБА_2 дійсно належав Сертифікат на право на земельну частку (пай) Серія РН № 775922 на території Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області та не виданий у зв`язку зі смертю власника і знаходиться в архіві відділу; кадастровий номер земельній ділянці не присвоєний.

Станом на 01.01.2013 року державний акт на право власності на земельну ділянку взамін вказаного сертифіката не видавався. Станом на 01.01.2017 року розмір цієї земельної частки ( паю) становить - 2, 49 га, уточнена вартість якої 111 043, 56 гривень.

Таким чином, для реалізації свого права на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тітки ОСОБА_2 , позивачу необхідно встановити факт родинних відносин між ними та факт прийняття ним її спадщини у судовому порядку.

Дані факти є юридичними, оскільки надають позивчу право на отримання даної спадщини та повністю підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія НОМЕР_3 , копією свідоцтва про смерть матері ОСОБА_4 Серія НОМЕР_4 , а також письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , проживаючих в с. Покровська Багачка Хорольського району Полтавської області.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналогічні роз`яснення викладені у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зокрема, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно п. 3.1 вказаного листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,- задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , є рідним племінником померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , в порядку спадкування за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну частку ( пай) площею 2, 92 умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Покровськобагачанської сільської ради Хорольського району Полтавської області та належала останній на підставі Сертифіката на право на земельну частку ( пай) Серія РН № 775922.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 25.06.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає с.Мусіївка Хорольського району Полтавської області , індекс:37830 .

Відповідач: Покровськобагачанська сільська рада Хорольського району Полтавської області , адреса: село Покровська Багачка, вулиця Шевченка, будинок 7 Хорольського району Полтавської області, індекс: 37812, код ЄДРПОУ: 40130430, КОАТУУ: 5324885001.

Суддя: О.В. Коновод