Рішення № 90120101, 25.06.2020, Вишгородський районний суд Київської області

25.06.2020 Справа № 363/763/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гавриленко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської РДА про усунення перешкод у здійснення права розпорядження майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 20 липня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № К-4460413 з наступними змінами та доповненнями. З метою забезпечення виконання зобов`язань того ж дня між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, згідно з яким ОСОБА_1 передала в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 196,8 кв.м., житловою площею 103,6 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,0749 га, з цільовим призначенням - для будівництва та і обслуговування житлового, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221887801:03:153:0154, яка розташована за тією ж адресою. 16 січня 20108 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Перший Інвестиційний Клуб» укладено договір № 110/К про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за іпотечним договором, внаслідок чого ТОВ «Перший Інвестиційний Клуб» одержало всі права (замість ПАТ «Дельта Банк») вимагати від ОСОБА_4 та (або) ОСОБА_1 за вказаним кредитним та іпотечним договором належного виконання всіх зобов`язань в обсязі, передбаченому в цих договорах. 07 вересня 2018 року між ТОВ «Перший Інвестиційний Клуб» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» укладено договір № 164-06-09/18 про відступлення прав вимоги та договір про відступлення прав за іпотечним договором. Відповідно до умов даного договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» набуло прав вимоги до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за вказаними кредитним та іпотечним договорами. У зв`язку з грубим порушенням позичальником умов кредитного договору, позивач у позасудовому порядку врегулював питання звернення стягнення на предмет іпотеки. 15 січня 2019 року позивач набув право власності на нерухоме майно, а саме вищевказаний житловий будинок та земельну ділянку. В зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте вказані особи у вказаному будинку тривалий час не проживають та не з`являються, а тому втратили право користування належним позивачу будинком.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила про задоволення позову з викладених у ньому підстав, наполягала на розгляді справи за відсутності відповідачів й заперечувала проти відкладення розгляду справи посилаючись на вимоги ст.ст. 43, 121 ЦПК України. Зазначила, що провадження у справі відкрито 01 квітня 2019 року, а відтак відповідачі мали виконати свої обов`язки встановлені ЦПК України ще до запровадження на території України карантину й мали змогу скористатись своїми процесуальними правами.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, повторно в судове засідання не з`явились.

Представник третьої особи подав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 20 липня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № К-4460413 відповідно до якого останній отримав грошові кошти в розмірі 500 000 грн.

Того ж дня між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, яким остання передала в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 , який їй належить на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, виданого Старопетрівською сільською радою Вишгородського району, Київської області 20 листопада 2010 року на підставі рішення виконавчого комітету Старопетрівської сільської ради від 28 жовтня 2010 року № 88.

Згідно п.п. 7.2 п. 7 цього договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору.

Відповідно до п.п. 73 п. 7 договору іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.2 цього договору.

09 серпня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 укладено додатковий № 1 до кредитного договору № 20 липня 2012 року відповідно до якого останній отримав грошові кошти в розмірі 700 000 грн.

16 січня 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Перший Інвестиційний Клуб» укладено договір № 110/К про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за іпотечним договором, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лісіциною Я.Б. за реєстровим № 27 внаслідок чого ТОВ «Перший Інвестиційний Клуб» одержало право вимоги до ОСОБА_4 та (або) ОСОБА_1 за вказаним кредитним та іпотечним договором.

07 вересня 2018 року між ТОВ «Перший Інвестиційний Клуб» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» укладено договір № 164-06-09/18 про відступлення прав вимоги та договір про відступлення прав за іпотечним договором від 07 вересня 2018 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. за реєстровим №3364. Відповідно до умов даного договору та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» набуло прав вимоги до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за вказаними кредитним та іпотечним договорами.

Листом ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Перший Інвестиційний Клуб» від 16 січня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що 16 січня 2018 року між старим та новим кредитором укладено догові № 110/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким старий кредитор 16 січня 2018 року відступив шляхом продажу новому кредитору права вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором № К-4460413 від 20 липня 2012 року, з усіма додатками й угодами, укладеними між ПАТ «Дельта Банк» і ОСОБА_4 та за зобов`язаннями якого ОСОБА_1 виступає майновим поручителем відповідно права вимоги за договором іпотеки від 20 липня 2020 року.

Відповідно до вимоги від 11 вересня 2018 року ТОВ «Перший Інвестиційний Клуб» іпотекодержателю ОСОБА_1 в якій йдеться, що станом на 16 січня 2018 року загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 11 213 151 грн. 53 коп., з яких заборгованість за кредитом складає 691 537 грн. 70 коп., заборгованість за нарахованими процентами 368 059 грн. 70 коп. та комісія, пеня та штрафи 10 153 554 грн. 78 коп. й запропоновано погасити заборгованість та попереджено, що у випадку непогашення боргу протягом 30 днів ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» буде реалізовувати належне право звернення на предмет іпотеки.

Згідно п. 4.1.5 Іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку (терміну) виконання зобов`язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане.

Відповідно до п. 7.3 5 Іпотечного договору іпотекодержатель має право на свій розсуд обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.2 цього договору.

Боржник, в порушення вимог умов кредитного договору прийняті зобов`язання не виконав.

Згідно Письмового рішення іпотекодержателя про придбання предмета іпотеки у власність іпотекодержателя ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» від 10 січня 2019 року керуючись п. 2.1, п.п. 41.11, п.п. 7.1, 7.3, п.п. 7.4.1 Іпотечного договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО», приймає письмове рішення про придбання іпотеки, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 196,8 кв.м., житловою площею 103,6 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,0749 га, з цільовим призначенням - для будівництва та і обслуговування житлового, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3221887801:03:153:0154, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 у власність іпотекодержателя та реєстрацію права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до довідки Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 21 січня 2019 року № 52 житловий будинок АДРЕСА_1 належить ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» за яким рахується особовий рахунок, в даному будинку з 23 жовтня 2012 року зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Згідно довідки Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 21 листопада 2019 року № 1296 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані, але не проживають по АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

З свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Відтак судом встановлено, що ОСОБА_2 є повнолітньою.

Відповідно до листа Вишгородського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управляння Міністерства юстиції України (м. Київ) від 08 квітня 2020 року № 21.9-32.1/1334 актовий запис про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 складений Костопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів), актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складений Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління (м. Київ).

У зв`язку з грубим порушенням позивальником умов кредитного договору, зокрема неповернення кредиту, несплати відсотків, та комісій за користування кредитом, позивач в позасудовому порядку врегулював питання звернення стягнення на предмет іпотеки, що передбачено умовами іпотечного договору та Законом України «Про іпотеку».

15 січня 2019 року позивач набув право власності на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 06 лютого 2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 526 ЦК України Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Крім того, варто зазначити, що захист права власності гарантовано Першим протоколом до Конвенції, відповідно до статті 1 якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як вбачається з правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року в справі № 6-158цс14 виникнення у членів сім`ї власника жилого будинку права на користування цим будинком є похідним від виникнення у власника права власності на будинок, а відтак - припинення права власності особи на будинок, припиняє право членів його сім`ї на користування жилим будинком.

Згідно роз`яснень наданих у п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2 відповідно до ст. 107 ЖК наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. Разом з тим належить враховувати, що згідно п.5 ст.71 ЖК (в редакції Закону від 18 грудня 1991 р. інваліди, влаштовані в будинки-інтернати або інші установи соціальної допомоги, мають право на збереження за ними жилої площі протягом 12 місяців.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК Украйни, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно ст. 160 Сімейного Кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Тобто, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків.

Згідно з приписами ч.4 ст.29 ЦК України, ч.1 ст.160 СК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає.

Згідно наведених приписів законів слід дійти висновку, що малолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.

В той же час, право малолітньої дитини користуватися житлом позивача є похідним від аналогічного права одного з батьків та існує лише за наявності його у одного з них.

По справі встановлено, що дитина ОСОБА_3 2007 року народження за місцем реєстрації в будинку позивача не проживає, який проживає зі своїми батьками (одним із батьків) за іншою адресою, на теперішній час, місце його проживання не відоме.

Таким чином, оскільки підставою втрати у дитини права користування житлом є те, що спірне житлове приміщення не є постійним місцем проживання дитини та її батьків, які мають інше житлове приміщення для проживання та які на даний час проживають в іншому місці, а тому суд вважає, що малолітня дитина, як самостійний суб`єкт житлових правовідносин (окремо від батьків), в даному випадку може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані, але не проживають за вищевказаною адресою. Право власності на вказану квартиру зареєстровано 15 січня 2019 року за позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО».

Відтак позивач є власником спірної квартири з 15 січня 2019 року, яку зареєстрував у встановленому Законом порядку. Відповідачі у вказаній квартирі зареєстровані, однак право користування на те втратили разом із правом власності на цей будинок.

Зазначене порушує права позивача, як власника вказаної квартири у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено право позивача вимагати визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Таким чином, пред`явлені вимоги ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 280 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО» в рахунок компенсації сплаченого судового збору по 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 (п`ятдесят) коп. з кожного.

Повне судове рішення складено 26 червня 2020 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його підписання, з урахуванням п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його підписання, з урахуванням п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО», код ЄДРПОУ 39761587, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ. Б.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської РДА, знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1.

Суддя