Ухвала суду № 90119819, 30.06.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3704/20

Провадження № 1-кп/361/662/20

30.06.2020

У Х В А Л А

30 червня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області колегіально

в складі: головуючого - судді Кічинської О.Ф.

суддів - Селезньової Т.В.

- Сердинського В.С.

при секретарі - Мельниченко О.Я.

з участю прокурора - Лукашенка О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Міщенко О.Г.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні № 12019000000000057 від 23.01.2019 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого 04.09.1996 Броварським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 206 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 26.12.1996 Броварським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 81, ч. 1 ст. 89 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 07.10.1998 Броварським районним судом Київської області за ст. 17, ч. 2 ст. 215-3, ч. 2 ст. 215-3 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 30.03.2006 Ленінським районним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263 КК України до 14 років позбавлення волі; 26.09.2014 Роменським міськрайоним судом Сумської області за ст. 391 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого 28.01.2016 по відбуттю покарання,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

12.06.2020 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками в кримінальному провадженні № 12019000000000057 від 23.01.219 про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 190 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Лукашенко О.В. просив без вирішення питання про призначення в кримінальному провадженні № 12019000000000057 від 23.01.219 судового розгляду на підставі обвинувального акта продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який закінчується 05.07.2020, мотивуючи обвинуваченням ОСОБА_1 , що має незняті й не погашені в установленому законом порядку судимості за різні злочини, у вчиненні за попередньою змовою групою осіб особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тривалого переховування від органу досудового розслідування, що в сукупності підтверджує існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, які полягають у можливості переховування від суду під страхом невідворотності засудження до позбавлення волі й вірогідності вчинення іншого злочину, враховувалися слідчими суддями при обранні та продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу. Також прокурор послався на існування відносно обвинуваченого ризику, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 177 КПК України, який не обґрунтував.

Обвинувачений та залучений для проведення невідкладної процесуальної дії захисник Міщенко О.Г. заперечували проти продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до з`ясування обставин просили обрати останньому менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому ОСОБА_1 мотивував свою позицію необґрунтованістю підозри за ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки жодного заволодіння грошима шляхом обману їх власників він не вчиняв, і надуманістю ризиків, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 177 КПК України, на які послався прокурор, тому що з квітня 2017 року він зі співмешканкою ОСОБА_3 та її донькою ОСОБА_4 , 2009 року народження, постійно проживав у квартирі АДРЕСА_3 , що може підтвердити його соціальне оточення, не переховувався від правоохоронних органів та жодного разу не викликався до них шляхом надіслання повісток за місцем фактичного проживання або реєстрації, де мешкають батьки, про оголошення розшуку дізнався при затриманні 26.02.2020, не перешкоджав кримінальному провадженню будь-яким чином, зацікавлений в об`єктивному з`ясуванні судом обставин у кримінальному провадженні № 12019000000000057 від 23.01.2019 та наданні їм належної правової оцінки.

Представник потерпілого АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , прибувши на 16 годину 30.06.2020 для участі в підготовчому судовому засіданні, після 18 години 30.06.2020 залишив зал судових засідань до розгляду клопотання по суті.

Вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши надані прокурором на обгрунтування клопотання документи, суд дійшов переконання про необхідність продовження обвинуваченому строк тримання під вартою, виходячи з наступного.

З урахуванням неприбуття в підготовче судове засідання захисника обвинуваченого Масютіна С.О ОСОБА_7 , необхідності з`ясування його думки щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, суд позбавлений можливості вирішити питання про призначення судового розгляду, при цьому 05.07.2020 закінчується строк тримання обвинуваченого під вартою на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2020.

В частині третій статті 315 КПК України унормовано, що під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження суд має право обрати, змінити чи скасувати обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід; при розгляді таких клопотань суд дотримується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу, статтею 184 якого передбачено ініціювання прокурором застосування запобіжного заходу шляхом звернення до суду з клопотанням, що повинно відповідати вимогам вказаної статті.

В рішенні від 23.11.2017 Конституційний Суд України зазначив, що висновки слідчого судді відносно будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними; в підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням гарантованого частиною першою статті 29 Конституції України його права на свободу й особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу. За змістом пункту 5 вказаного рішення, під час судового провадження у суді першої інстанції, в тому числі проведення підготовчого судового засідання, прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок, крім іншого, доводити необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину та продовження існування ризиків, передбачених пунктом 1, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України в рішенні № 26-рп/2009 від 19.10.2009, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; встановлення обмежень прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним. За частиною другою статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом; в пункті 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року унормовано право кожного на свободу та особисту недоторканність; заборону позбавлення свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. В рішенні № 7-р/2019 від 25.06.2019 Конституційний Суд України дійшов висновку, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене на підставах та в порядку, визначених законами України; обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина виключно на підставі вмотивованого рішення суду.

За змістом статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. В частині першій, пункті 5 частини другої статті 183 КПК України унормовано застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом і застосовується виключно у разі доведення прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше судимої особи, що обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Посилання прокурора на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 190 КК України, що не може бути перевірено судом на даній стадії, є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому дані про репутацію обвинуваченого, якому інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, що складався з низки тотожних протиправних діянь, через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі та за наявності п`яти незнятих і не погашених в установленому законом порядку судимостей за вчинення умисних злочинів, вочевидь доводить існування ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, який полягає в можливості вчинення іншого злочину.

Разом із тим, існування наразі щодо ОСОБА_1 ризиків, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 177 КПК України, прокурором Лукашенком О.В. жодним чином не доведено, формальне оголошення розшуку підозрюваного 23.01.2019 з посиланням тільки на неприбуття до слідчого за викликами на 17.01.2019 і 18.01.2019 з урахуванням вручення судових повісток матері та співмешканці ОСОБА_1 всупереч вимогам частини восьмої статті 135 КПК України 15.01.2019 не свідчить про переховування підозрюваним від органів досудового розслідування.

За переконанням суду, будь-які менш суворі запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, з урахуванням продовження існування відносно ОСОБА_1 ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, не забезпечать дотримання ним процесуальних обов`язків під час судового розгляду, що зумовлює продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 28.08.2020.

Керуючись ст.ст. 314-316, 369, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 28 серпня 2020 року та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Розмір визначеної ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва при обранні 27.02.2020 підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застави в сумі двісті прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 420 200 (чотириста двадцять тисяч двісті) грн., залишити без змін.

Відкласти проведення підготовчого судового засідання в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 4 ст. 190 КК України, на 29 липня 2020 року на 15 годину.

В підготовче судове засідання викликати прокурора, представника потерпілого АТ КБ «ПриватБанк» Гаврилюка С.І., забезпечити доставку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом семи днів через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Головуючий суддя О.Ф. Кічинська

судді Т.В. Селезньова

В.С. Сердинський