Постанова № 90119814, 01.07.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2162/20

3/583/754/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Охтирка Сумської області

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, протокол серія ДПР18 № 236431 від 09.06.2020 року, РНОКПП2663412258

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.06.2020 року о 20 годині 45 хвилин в с. Комиші Охтирського району по вул. Жовтнева, керував мопедом Альфа люкс без державного номерного знака з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820, а також в медичному закладі охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 09.06.2020 року о 20 годині 45 хвилин в с. Комиші Охтирського району по вул. Жовтнева, керував мопедом Альфа люкс без державного номерного знаку, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ,а також в медичному закладі охорони здоров`я відмовився.

Суд, проаналізував матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП), а завданнями провадження є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Крім повного визнання своєї вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, факт скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 351952 від 09.06.2020 року (а. с. 2), а також іншими матеріалами справи, а саме письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3-4), якими підтверджується, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора та у медичному закладі охорони здоров`я, а також відмовився від надання пояснень та підпису в протоколі. Свідки своїми підписами підтвердили, що записано правильно та прочитано, підстав недовіряти таким показам суд не вбачає.

Викладені у протоколі фактичні обставини відповідають дійсності та підтверджуються дослідженими в суді письмовими доказами в їх сукупності, які повністю узгоджуються між собою.

Крім того, суд приймає до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 3-4), як належні та допустимі, достовірні та достатні, оскільки вони узгоджуються з іншими письмовими доказами, ці письмові пояснення містять фактичну інформацію, на основі якої встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, які ними підписані та не спростовані ОСОБА_1 в установленому законом порядку.

Будь-яких сумнівів щодо достовірності доказів, доданих до протоколу, у суду не виникає, суд вказані докази приймає до уваги як належні та допустимі.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо їх змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення.

Наведені обставини дають суду підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським у відповідності до вимог діючого законодавства, зазначені письмові докази досліджені судом, суд вважає достатньо переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються між собою, одержані законним шляхом, а тому у суду не виникло жодних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєному.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.

Зокрема, адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, згідно ст. 130 КУпАП настає у разі, коли така особа відмовляється від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортним засобом, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Необхідно враховувати і усталену судову практику ЄСПЛ, який у рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02, 25624/02) наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (ст. 9 КУпАП).

З огляду на викладене, враховуючи вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що працівником поліції при складанні стосовно водія ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані у повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього.

Суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, наведеними вище, у своїй сукупності і взаємозв`язку є достатніми для прийняття рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази є в їх сукупності вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

Згідно довідки Територіального сервісного центру №5943 (на правах відділу, м. Охтирка) Регіонального сервісного центру УСЦ МВС в Сумській області (Філія ГСЦ МВС) інформація про видачу посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня (а. с. 13).

При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, зокрема те, що ОСОБА_1 скоїв грубе порушення правил дорожнього руху, не є водієм, не має посвідчення водія, тому вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті за вказане правопорушення без позбавлення права керування транспортними засобами, так як саме такий вид стягнення буде достатнім для виправлення порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130, 268, 276, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень) в доход держави: код бюджетної класифікації доходів 21081300 Рахунок - UA628999980313090149000018001, отримувач - ГУК у Сумській області/Сумська область/ 21081300код за ЄДРПОУ - 37970404, призначення: протокол серії ДПР18 № 236431 від 09.06.2020 року без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 420, 40 грн. на користь держави, стягувач: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106 Код за ЄДРПОУ 37993783 Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, обов`язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5.

Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко