Рішення № 90119158, 01.07.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/955/20

Номер провадження 2-о/573/37/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

за участю секретаря: Федорченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська селищна рада Білопільського району Сумської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Свої вимоги мотивувала тим, що з 2002 року в АДРЕСА_1 вона проживала разом із ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловік та дружина, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, витрачали разом кошти на сплату комунальних послуг та продуктів харчування. На той час разом із ними проживала мати ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з липня 2007 року заявниця була зареєстрована у даному будинку, де й проживає по даний час. В свою чергу ОСОБА_2 фактично вступив в управління спадковим майном, яке залишилось після смерті його матері ОСОБА_3 , шляхом зберіганням її особистих документів, в тому числі Державного акту на право приватної власності на землю у порядку ст. 1268 ЦК України, однак юридично не оформив. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла земельну ділянку, площею 4,29 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала їй на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 658103 своїм дітям: ОСОБА_4 , який помер раніше матері - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 . За життя спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 спадщину юридично не оформив та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявник вказує, що починаючи з дня смерті спадкоємців та до цього часу, вона продовжує проживати у зареєстрованому будинку, розпоряджається речами померлих, зберігає особисті документи на землю. Також зазначає, що починаючи з 2002 року по день смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , вони проживали як чоловік та дружина однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Заявник після смерті ОСОБА_2 вступила у фактичне управління спадковим майном, розпоряджається речами померлого. У зв`язку з тим, що як спадкоємець четвертої черги має намір оформити спадщину після смерті спадкодавця, вона звернулась до приватного нотаріуса з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак отримала роз`яснення про необхідність встановлення факту спільного проживання з спадкодавцем як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить встановити юридичний факт її проживання з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад 5 років починаючи з 2002 року по день смерті останнього, тобто до часу відкриття спадщини у АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02 червня 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду за вказаною вище заявою (а. с. 20).

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_5 заяву підтримали та просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області у судове засідання не з`явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, заявлені вимоги підтримують (а. с. 24 ).

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснили, що вони проживають по сусідству і добре знали померлого ОСОБА_2 , а також можуть підтвердити, що з 2002 року ОСОБА_1 проживала однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , мали взаємні права та обов`язки, спільний бюджет, вели спільне господарство. Після смерті останнього ОСОБА_1 продовжує проживати у будинку за вказаною адресою ( а.с. 27, 29).

Підстав сумніватись у показах зазначених вище свідків у суду немає, так як вони не суперечать один одному і узгоджуються із дослідженими судом матеріалами справи в їх сукупності.

Як зазначила в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 , встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 їй необхідно для прийняття спадщини після останнього.

Заслухавши заявника ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

У відповідності з п. 21 вищевказаної постанови при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки,

Тобто, сім`ю, відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки. Ці права і обов`язки не обов`язково мають бути обов`язками щодо взаємного утримання.

Згідно з роз`ясненнями Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01 лютого 2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була зареєстрована та постійно до дня смерті проживала разом із своїм сином ОСОБА_2 та його співмешканкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Від імені ОСОБА_3 виконкомом сільської ради був посвідчений заповіт № 207 від 23.11.2000 року, яким остання заповіла земельну ділянку своїм синам: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що стверджується відповідною довідкою сільської ради (а. с. 14).

Відповідно до копії заповіту, посвідченого 23 листопада 2002 року секретарем виконавчого комітету Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрованого в реєстрі за № 207, ОСОБА_3 заповіла своє майно, а саме: сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 004841, розміром 4,27 умовних кадастрових гектарах, виданий 05 квітня 1996 року, в землях Верхосульської сільської ради, своїм синам - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а. с. 12).

Державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 658103, виданим 18 червня 2002 року на підставі розпорядження голови Білопільської РДА від 19 березня 2002 року за № 89, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 131, посвідчено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, загальною площею 4,29 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 11).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_8 була батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Курасове Білопільського району Сумської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , а ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 7, 9).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_9 брат ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ( а.с. 9 зворотній бік).

ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав з 2002 року по день своєї смерті разом із співмешканкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 однією сім`єю, як чоловік та жінка, вели спільне підсобне господарство. Згідно запису з погосподарської книги ОСОБА_1 зареєстрована і проживає за вказаною адресою з 13 липня 2007 року по даний час. Від імені померлого ОСОБА_2 виконкомом Верхосульської сільської ради заповіт не посвідчувався, що стверджується відповідною довідкою сільської ради (а. с. 13).

Довідкою Верхосульської сільської ради встановлено, що відповідно до рішення 46 сесії 6 скликання від 11.09.2015 року вул. Колгоспну в с. Машарі перейменовано на вулицю Польова без зміни поштових номерів житлових будинків (а. с. 15).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Курасове, а ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Машарі помер ОСОБА_2 , що стверджується відповідними свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_5 відповідно (а. с. 6, 8).

Метою заявника при зверненні до суду є встановлення факту її постійного проживання, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ст. 1264 ЦК України.

Підпунктом 4.4 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5. передбачено, що факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Зі змісту письмового роз`яснення приватного нотаріуса Білопільського районного нотаріального округу Бойко О.І. вбачається, що оформлення спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не вдається можливим у зв`язку з тим, що факт проживання спадкоємців однією сім`єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили (а. с. 16).

Проаналізувавши докази, представлені заявником, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні доведено факт спільного проживання з спадкодавцем як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а тому є законні підстави для задоволення заяви.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року (остаточне - 17 червня 2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відносини, які склалися між заявником та спадкодавцем ОСОБА_2 слід розцінювати як сімейні, оскільки встановлені обставини, які б засвідчували реальність сімейних відносин, які склалися між останніми та факт проживання заявника та спадкодавця однією сім`єю більше п`яти років.

При таких обставинах, та враховуючи неможливість в інший спосіб встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а встановлення даного факту необхідне заявнику для виникнення майнових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 81, 247, 258, 265, 293, 315, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 1246, 1268 ЦК України, ст. 3 СК України, п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику в справах про спадкування», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ), заінтересована особа: Миколаївська селищна рада Білопільського району Сумської області (місце знаходження: Сумська область, Білопільський район, смт. Миколаївка, бульвар Свободи, буд. 2, код ЄДРПОУ: 04390083), про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, задовольнити.

Встановити юридичний факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад 5 років починаючи з 2002 року по день смерті останнього, тобто до часу відкриття спадщини у АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя