Рішення № 90118365, 01.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 липня 2020 р. № 520/5985/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради в якому просить суд:

- визнати дії відповідача по припиненню здійснення виплат допомоги на дітей позивачці протиправними;

- зобов`язати відповідача поновити здійснення належних позивачці виплат допомоги на дітей як одинокій матері;

- стягнути з відповідача на користь позивача належну останній та не виплачену допомогу на дітей починаючи з 10.12.2019 року та по дату подання позовної заяви у розмірі 10591,68 грн., а також по 2647,92 грн. за кожен місяць починаючи з травня та по дату винесення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.01.2020 звернулася до відповідача із заявою про призначення допомоги по догляду за дітьми одинокій матері. Проте, відповідачем повідомлено про відмову у призначенні допомоги, оскільки сукупний дохід її родини перевищує встановлені норми. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд визнати дії відповідача по припиненню здійснення виплат допомоги на дітей позивачці протиправними

Ухвалою суду від 14.05.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

03.06.2020 відповідач надав відзив на позовну, в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що допомога при народженні дитини не була призначена через те, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача на одну особу перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. А саме: відповідачем вказано, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї на одну особу за попередні шість місяців з 01.07.2019 року по 31.12.2019 року складає 52309,26 грн., що перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, тому призначати допомогу на дитину одинокій матері не має законних підстав. Просив в задоволенні позову відмовити.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Так, з огляду на те, що згідно положень ст. 258 КАС України передбачено, що даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є одинокою матір`ю двох дітей-доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Запис про батька дітей позивачки виконано в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 135 СК України - за прізвищем та громадянством Позивачки, а ім`я та по батькові батька дітей записано за вказівкою позивачки.

ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Управлінні та отримує допомогу одиноким матерям з 22.02.2005.

Після 10.12.2019 виплати допомоги припинились.

У зв`язку з цим позивачка 09.01.2020 звернулася до відповідача із відповідною заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг (форма заяви затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 №441) за призначенням допомоги на дітей ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) одиноким матерям, до якої додала: декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (форма декларації затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22.07.2003 №204); довідку про доходи від 03.01.2020 №1; договір купівлі - продажу від 26.10.2019 щодо продажу позивачем належно їй на праві власності квартири АДРЕСА_2 ; договір купівлі - продажу від 10.12.2019 щодо купівлі позивачем квартири

АДРЕСА_3 від 03.03.2020 №438/10р позивача повідомлено, що призначити допомогу на дітей одинокої матері з урахуванням доходу з 01.01.2020 немає законних підстав, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу (52309,26 грн.) перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років (2 218,00 грн.).

Рішення про припинення надання ОСОБА_1 допомоги на дітей одиноким матерям Управлінням не приймалось.

Отже, як вбачається з позовної заяви та відзиву на адміністративний позов, спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо обрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї, перевищення якого стало підставою для відмови у призначенні позивачу державної допомоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов`язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Згідно статті 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону 2811 видом державної допомоги є допомога на дітей одиноким матерям. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною (стаття 4 Закону 2811).

Право, умови, розмір, підстави припинення (зупинення) допомоги на дітей одиноким матерям визначено розділом V-A Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми".

Статтею 18-1 Закону 2811 визначено, що право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами і в установленому законодавством порядку, відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Статтею 18-2 Закону передбачено, що допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.

Згідно статті 18-3 Закону 2811 допомога на дітей одиноким матерям, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Статтею 18-4 Закону 2811 передбачено, що виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.

У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Отже, Законом №2811 визначено вичерпний перелік підстав припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям (батькам).

На виконання статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751 затверджений Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, пунктом 2 якого на управління праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі - органи соціального захисту населення) покладений обов`язок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми (далі Порядок 1751).

Згідно п. 33 Порядку 1751 право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, яка (який) не одержує на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».

Пунктом 34 Порядку №1751 передбачено, що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. До складу сім`ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім`єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім`ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Відповідно до п.5 Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги до сукупного доходу сімей (одержувачів) входять:

5.1) нарахована заробітна плата, у тому числі за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі і вихідні дні та за роботу за сумісництвом; плата за роботу в колективному сільськогосподарському підприємстві; надбавки і доплати всіх видів; премії, установлені за системами оплати праці на підприємстві, в установі, організації, незалежно від періодичності і джерел їх виплати; відсоткові надбавки і щорічна винагорода з фонду матеріального заохочення за підсумками роботи за рік підприємства, установи чи організації. Премії і щорічні винагороди включаються до сукупного доходу на час їх нарахування, при цьому за рік ураховується не більше однієї винагороди за вислугу років;

5.2) інші грошові виплати, які мають систематичний характер (польове забезпечення, доплати за роз`їзний та рухомий характер роботи тощо, крім виплат на відрядження);

5.3) стипендії, пенсії, допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форм власності), допомога на навчання, безпосередньо отримана особою від підприємства, установи чи організації, за винятком коштів, отриманих на умовах позики чи кредитів та щомісячні компенсаційні виплати. При цьому до сукупного доходу не включається відповідна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід. При зверненні за призначенням декількох видів допомоги, розмір яких визначається з урахуванням сукупного доходу, до сукупного доходу сім`ї входять розміри призначених на дату звернення зазначених видів допомоги, крім допомоги, для призначення якої обчислюється сукупний дохід;

5.4) доходи від підприємницької діяльності та іншої незалежної професійної діяльності, у тому числі доходи адвокатів, приватних нотаріусів та від заняття літературною, художньою, музичною, артистичною та іншою творчою діяльністю. Доходи осіб, які займаються зазначеною діяльністю, визначаються на підставі даних державних податкових адміністрацій. За відсутності цих даних доходи фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, визначаються на підставі даних книги обліку доходів і витрат за встановленою формою;

5.5) усі види винагород, які виплачуються штатним (позаштатним) літературним працівникам, художникам, фотокореспондентам та іншим особам з фонду авторського гонорару, а також винагороди, які виплачуються за публічне виконання творів; при цьому розмір доходу визначається як середньомісячний розмір гонорару за рік, що передує зверненню за призначенням допомоги, з урахуванням коефіцієнта зростання середньомісячної номінальної заробітної плати працівників, зайнятих в економіці;

5.6) матеріальне забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

5.7) доходи від здавання житлового приміщення (будинку) або інших будов у найм або в оренду (на підставі довідок органів державних податкових адміністрацій);

5.8) натуральна оплата праці;

5.9) грошове забезпечення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби;

5.10) суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівникові за ушкодження його здоров`я, що пов`язане з виконанням ним трудових обов`язків;

5.11) заробіток учнів та студентів, які поєднують навчання з постійною роботою на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання;

5.12) суми, які виплачувалися за час вимушеного прогулу та суми за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника;

5.13) одержані аліменти;

5.14) фактичний заробіток осіб, які працювали у фізичних осіб. При цьому натуральна частина заробітної плати цих осіб також включається до їх сукупного доходу;

5.15) суми індексації грошових доходів населення та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів їх виплати;

5.16) доходи від особистого селянського господарства, земельних ділянок, наданих для ведення городництва (садівництва), сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки (паю), виділеної внаслідок розпаювання землі;

5.17) допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю;

5.18) доходи від продажу власної продукції тваринного походження;

5.19) доходи від продажу об`єктів нерухомого майна та транспортних засобів (за виключенням сум, які були використані на лікування або подолання наслідків надзвичайної ситуації у розмірі не менше 10 прожиткових мінімумів на одну особу з розрахунку на місяць, за умови документального підтвердження);

5.20) інші доходи, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства.

Згідно з п.9 8 Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги вбачається, що обчислення доходу:

9.1) загальна сума сукупного доходу одержувачів допомоги включає в себе суму всіх доходів кожної особи, яка враховується при наданні допомоги, визначених на підставі наданих документів за останні шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги, якщо інше не передбачене законодавством;

9.2) сукупний дохід включає в себе як поточні щомісячні доходи в грошовій та натуральній формі осіб, які враховуються при наданні допомоги, так і доходи, які мають нерегулярний характер;

9.3) середньомісячний сукупний дохід усіх осіб, які враховуються при наданні допомоги, провадиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу одержувачів допомоги на 6, якщо інше не передбачене законодавством;

9.4) середній дохід на одну особу обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу всіх осіб, які враховуються при наданні допомоги, на кількість цих осіб.

Пунктом 35 Порядку №1751 передбачено, що для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу соціального захисту населення подаються такі документи: 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документ про народження, виданий компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку; 3) копія свідоцтва про народження дитини; 4) довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім`ї, наданого центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір`ю. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини.

Відповідно до п. 36 Порядку №1751 допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.

Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу припинено виплату допомоги на дітей з підстав того, що середньомісячний дохід сім`ї позивача на одну особу є більшим ніж прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років.

Суд вважає, що для правильного вирішення адміністративного спору необхідно визначити середньомісячний дохід сім`ї позивача на одну особу.

Середньомісячний сукупний доход сім`ї - це обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім`ї з усіх джерел надходжень, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Відповідно до наданої копії договору купівлі - продажу від 26.10.2019 щодо продажу належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_2 , у період, який враховується під час розрахунку суми допомоги на дітей одиноким матерям, ОСОБА_1 отримала дохід у розмірі 929222,14 грн.

Заробітна плата, задекларована позивачем та встановлена судом за період з 01.07.2019 по 31.12.2019, складає 12344,58 грн.

Доказів отримання позивачем інших доходів за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 матеріали справи не містять.

Таким чином, сукупний дохід сім`ї за попередні шість місяців (з 01.07.2019 по 31.12.2019) склав 941 566,72 грн. (заробітна плата у сумі 12 344,58 грн. + дохід від продажу нерухомого майна 929 222,14 грн.), середньомісячний сукупний дохід сім`ї за попередні шість місяців - 156 927,79 грн. (941 566,72 грн./6 міс.), середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців - 52 309,26 грн. (156 927,79 грн./ 3 члени сім`ї).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року становить 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку та погоджується з доводами відповідача, що при здійсненні розрахунку допомоги на дітей одиноким матерям у відповідності до ст. 18-3 Закону встановлено, що різниця між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з 1 січня 2020 року становить 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.) та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців (52309,26 грн.) відсутня, а отже, розмір допомоги ОСОБА_1 на дітей одиноким матерям дорівнює 0,00 грн.

При цьому хибним є висновок позивача проте, що виплата допомоги на дітей одинокій матері припинилась та/або призупинилась, оскільки не настали підстави наведені в ч.ч. 1, 2 ст. 18-4 Закону України №2811-ХІ. Відповідач жодного рішення з цього приводу не приймав. Позивач не втратила право на отримання допомоги та більш того - була та є її отримувачем.

Натомість, в силу об`єктивних обставин, здійснювати доплату до 100 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з 1 січня 2020 року становить 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень) у відповідача немає законних підстав, в силу значного перевищення середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців над відповідним прожитковим мінімумом на дитину, що, в наслідку, не формує суму для виплати.

Таким чином, встановлені судом обставини та системний аналіз зазначених вище правових норм свідчать про відсутність підстав у Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради нараховувати та виплачувати допомогу на дітей як одинокій матері позивачу, а, отже, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (вул. Сумська, буд. 78,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 03196601) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов