Рішення № 90118353, 30.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 червня 2020 р. № 520/4042/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у не розгляді звернення (заяви) ОСОБА_1 , датованого 08.01.2020 р., на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;

- зобов`язати Міністерства оборони України розглянути звернення (заяву) ОСОБА_1 , датовану 08.01.2020 р., на Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;

- зобов`язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним до відповідача для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум було поштою направлено заяву, датовану 08.01.2020 року, в якій останній просив повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням надісланого позивачем разом із заявою документу, а саме відповіді на адвокатський запит від 21.06.2019 року, який свідчить про відсутність з боку позивача будь-яких протиправних дій в період проходження військової служби. Позивачем вказано, що ним було отримано від відповідача листа, з якого останньому стало відомо, що Комісією не було повторно розглянуто питання призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням додатково надісланого документа. Вказане, на думку позивача, вказане свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилкових висновках. Також представником відповідача вказано, що позивачем не надано жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов`язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є насідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Отже, як вказано представником відповідача, позивачем було надано неповний пакет документів, чим порушено вимоги п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби в військовому резерві», у зв`язку з чим неможливо вирішити питання про право позивача на отримання одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Також представником відповідача вказано на обставини помилковості твердження позивача щодо підтвердження обставин поранення свідчить витяг із протоколу засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, а також висновок судово-медичного експерта, згідно яких поранення, контузія та захворювання позивача пов`язані із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойових дій. Посилаючись на норми діючого законодавства, представником відповідача вказано на обставини того, що надані позивачем разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, копії документів не містять інформацію про обставини поранення позивача, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Ухвалою суду від 07.05.2020 року ухвалено, зокрема, розгляд справи за вищевказаним позовом здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

При цьому, відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 23.10.1981 року був призваний на дійсну військову службу, під час якої брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.

Відповідно до довідки МСЕК від 25.07.2016 року позивачу була встановлена друга група інвалідності до 01.07.2019 року.

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України № 910 від 15.05.2012 року фактичною підставою для встановлення інвалідності послугувало осколкове поранення, контузія та травми хребту та тулубу, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де проводились бойові дії.

Судом встановлено, що 12.12.2017 року позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою та пакетом документів щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Харківським обласним військовим комісаріатом було відмовлено в складанні висновку та направленні його на адресу Міністерства оборони України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 по справі № 820/348/18 позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату задоволено частково; Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Харківського Обласного Військового Комісаріату, яка полягає у не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги" та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року; зобов`язано Харківський Обласний Військовий Комісаріат подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги" та Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року; у задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення Харківським обласним військовим комісаріатом направлено заяву позивача із пакетом документів на адресу Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, проте рішенням Комісії Міністерства оборони України № 60 від 15.06.2018 позивачу було відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги (п. 4 протоколу).

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням відповідача, оскаржив його в судовому порядку та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 020.07.2018 по справі № 2040/8274/18 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського обласного військового комісаріата (вул. Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 08166355), Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) про визнання дії, бездіяльності та рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено; визнано протиправним та скасовано п. 4 протоколу №60 від 15.06.2018 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги; зобов`язано Харківський Обласний Військовий Комісаріат повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства Оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно: ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014; зобов`язано Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог: ЗУ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014.

Зі змісту судового рішення від 17.04.2020 року по справі №520/2098/2020 судом встановлено, що на виконання вказаного рішення Харківським обласним військовим комісаріатом за вих. від 05.06.2019 № 233/ОГЛ направлено до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до його заяви та копій долучених документів, а за результатами розгляду наданих документів Міністерством оборони України прийнято протокольне рішення № 94 від 02.08.2019 п. 12 якого скасовано пункт 4 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.06.2018 №60 та відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що судове рішення по справі №520/2098/2020 станом на час розгляду даної справи не набрало законної сили.

Отже, зі змісту позовної заяви вбачаються доводи позивача стосовно того, що ОСОБА_1 для повного та об`єктивного розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум на адресу відповідача було направлено поштою заяву від 08.01.2020 року, в якій останній просив Комісію повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням надісланого позивачем разом із заявою документу, а саме відповіді на адвокатський запит від 21.06.2019 року, який свідчить про відсутність з боку позивача будь-яких протиправних дій в період проходження військової служби.

Матеріали справи свідчать, що документом, на який посилався позивача, є відповідь Валківського районного військового комісаріату від 21.06.2019 р. № 2/966/6, яка свідчить про відсутність протиправних дій з боку позивача у період проходження військової служби та, як наслідок, відсутність протиправних дій з боку позивача при отриманні ним поранення (контузії, травми, тощо).

Як зазначено позивачем, 13.02.2020 року Міністерством оборони України було направлено на його адресу лист, з якого вбачається, що Комісією не було повторно розглянуто питання призначення одноразової грошової допомоги позивачу з урахуванням надісланого разом із заявою документу, а саме відповіді на адвокатський запит від 21.06.2019 року.

Суд зазначає, що матеріали справи містять лист Фінансово-економічного управління Командування сухопутних військ Збройних сил України Міністерства оборони України від 13.02.2020 року №116/14/2/253/л, з якого вбачається, що вказаним підрозділом Міністерства оборони України було розглянуто звернення позивача стосовно порушення Харківським обласним військовим комісаріатом п.4.8 Положення, затвердження наказом Міністерством оборони України №530 від 14.08.2014 при поданні на розгляд Комісії Міністерства оборони України неповного пакету документів з призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Отже, позивача повідомлено, що Харківським обласним військовим комісаріатом (далі Харківський ОВК) було виконано всі необхідні заходи щодо розгляду його документів, а саме: представлені документи було розглянуто у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі Порядок), в якому визначений перелік документів, які подаються для призначення допомоги, було запропоновано надати копію документа, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку, який надано не було. Так, зазначено, що вказаними документами можуть бути витяг з наказу про направлення на лікування в шпиталь з приводу поранення, документи про перебування на лікуванні в медичній установі з приводу поранення, дані архіву військово-медичних документів, запис військової частини у військовому квитку про отримане поранення, довідка, видана військовою частиною про обставини поранення. Висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи не є документом, що свідчить про обставини поранення, оскільки він визначає, що рубці є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколкових поранень та могли бути спричинені в період проходження служби від час виконання бойових дій і не містить підтвердження факту поранення. Висновок Центральної військово-лікарської комісії про причинний зв`язок поранення складено на підставі висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, що не порушує вимоги Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, проте він також не визначає обставин поранення. Також вказано, що згідно з наказами Міністра оборони колишнього СРСР постанова про причинний зв`язок поранення (контузії, травми, каліцтва) з перебуванням на фронті, виконанням обов`язків військової служби приймалася на підставі достовірних документів (довідка командира військової частини, службова або медична характеристика, витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення за медичною допомогою, картка обліку травми, матеріали адміністративного розслідування, дізнання або карної справи, атестації, довідка цивільної лікувальної (лікувально-профілактичної) установи, історія хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини або лікаря військової лікувально-профілактичної установи в медичній книжці військовослужбовця, довідка архівної установи) про причини та обставини, за яких воно отримано. З огляду на зазначене вказано, що і за часів СРСР передбачалися документи, які підтверджують факт отримання поранення. Так, наказами Міністерства оборони СРСР від 03.09.1973 № 185 "Про введення в дію Положення про медичне обстеження в Збройних Силах СРСР" та від 09.09.87 № 260 "Про введення в дію Положення про медичне обстеження в Збройних Силах СРСР (на мирний та воєнний час)" передбачалося видання документа про обставини поранення, а в наказі від 09.09.1987 № 260 навіть наведено зразок довідки про обставини поранення. Крім цього, зазначено, що військовий квиток, який видавався за часів СРСР, мав розділ 22 "які поранення та контузії (дата і характер поранення, контузії)", у якому здійснювалися відповідні записи. В Україні зразок довідки про обставини поранення визначено наказами Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертиз)" та медичний огляд у Збройних Силах України" та від 14.08.2008 № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України". З огляду на зазначене вказано, що позивач оскаржив дії посадових осіб Харківського обласного військового комісаріату через судові інстанції де наполягав, що надав усі необхідні документи та рішеннями судів вимоги задоволено, а саме на виконання рішення судів командуванням Харківського обласного військового комісаріату було направлено представлені документи на розгляд Комісії. Крім того, щодо надання допомоги в отриманні про обставини отриманого поранення до Харківського обласного військового комісаріату та районних військових комісаріатів позивач не звертався. Відтак, позивачу запропоновано для витребування документа, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження з військових частин та архівних установ звернутися особисто до районного військового комісаріату за місцем проживання для надання сприяння в підготовленні відповідних запитів.

Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту Порядок № 975).

Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пп. 27 п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

Суд також зазначає, що наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 р. № 530, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. за № 1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, додатком 13 до якого затверджено форму висновку про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону.

Суд зазначає, що ухвалою від 07.05.2020 року судом було, зокрема, витребувано від позивача належним чином засвідчені копії звернення (заяви) ОСОБА_1 , направленого до Міністерства оборони України та датованого 08.01.2020 р., разом із додатками та доказами його направлення до Міністерства оборони України.

На виконання ухвали суду від 07.05.2020 року представником позивача до суду подано заяву від 26.05.2020 року, відповідно до якої долучено копії відповіді Міністерства оборони України та посвідчення.

При цьому, суд наголошує, що позивачем копію зазначеної заяви до суду надано не було.

З огляду на зазначене ухвалою від 01.06.2020 року судом було витребувано від Міністерства оборони України належним чином засвідчені копії звернення (заяви) ОСОБА_1 , направленого до Міністерства оборони України та датованого 08.01.2020 р., разом із додатками.

На виконання ухвали суду від 01.06.2020 року представником Харківського обласного військового комісаріату надано лист від 22.06.2020 року №514/210, яким повідомлено про надходження на адресу Харківського обласного військового комісаріату 12.06.2020 року листа директора Юридичного департаменту МО України та ухвали суду від 01.06.2020 року по справі №520/4042/20, а також вказано, що ОСОБА_1 листом від 08.01.2020 року з додатками звернувся до Міністерства оборони України, яке разом із відповіддю військового комісара Валківського РВК Харківської області на адвокатський запит було направлено до Харківського обласного військового комісаріату для надання відповіді. Харківським обласним військовим комісаріатом було надано відповідь листом від 05.02.2020 року №420/ВСЗ.

Так, матеріали справи містять копію заяви позивача від 08.01.2020 року, яка надійшла до Міністерства оборони України 22.01.2020 року та відповідно до якої позивач просив Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначення компенсаційних сум повторно розглянути питання призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням надсилаємого документу (відповідь на адвокатський запит), який свідчить про відсутність з боку позивача будь-яких протиправних дій в період проходження військової служби.

Як встановлено судом зі змісту наявних в матеріалах справи доказів, таким документом є лист Валківського районного військового комісаріату від 21.06.2019 року №2/966/6, відповідно до якого у відповідь на запит адвоката позивача повідомлено про відсутність на військовозобов`язаного ОСОБА_1 документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травм або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення таких дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності внаслідок отриманого поранення.

Надаючи оцінку зазначеній заяві позивача та доданим до неї документам суд зазначає, що останні не відповідають вимогам п. 11 Порядку №975, оскільки не містять повного переліку документів.

При цьому, суд зазначає, що лист Валківського районного військового комісаріату від 21.06.2019 року №2/966/6 не може вважатися документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки містить в собі лише зазначення про обставини відсутності такої інформації у Валківському районному військовому комісаріаті.

При цьому, у відповідності до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Як встановлено судом позивачем не було подано до Харківського обласного військового комісаріату повного пакету документів разом із заявою від 08.01.2020 року, а таку заяву направлено до Міністерства оборони України.

З огляду на обставини справи суд приходить до висновку, що у відповідача не виникло обов`язку повторного розгляду питання про призначення позивачу грошової допомоги з огляду на недотримання останнім встановленого законодавством порядку подання заяви із повним пакетом документів, що передбачено нормами чинного законодавства.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (пр-кт. Повітрофлотський 6, м. Київ, 03168) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.