Рішення № 90118306, 22.06.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1202/20

22 червня 2020 року м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

представника позивача Багранюк С.В.

представника відповідача Сторчак О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області,про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову, винесену заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільській області Ващуком Сергієм Ярославовичем від 25.07.2018 №ТР909/759/АВ/СП-ФС про накладення штрафу у розмірі 11169,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю спірної постанови, оскільки працівниками відповідача не було повідомлено позивача про проведення заходу державного контролю (нагляду), не направлено запитів про надання інформації, пояснень, та не здійснено жодних спроб для проведення такого заходу. Позивач в позовній заяві вказала, що Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) складений з порушенням вимог законодавства та не направлений на адресу позивача рекомендованим листом з описом документів. Позивач вважає, що в даному випадку справу відносно неї було розглянуто за її відсутності, що порушує право позивача на участь у розгляді такої справи, надання заперечень, доказів, та отримання професійної правничої допомоги. Позивач звернула увагу суду на тому, що припис, що був предметом контролю заходу державного нагляду, скасований Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі №1940/1347/18, що виключає підставу для проведення такого заходу, а відтак і винесення оскаржуваної в даній справі постанови. За наведених обставин, позивач просила даний позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 27.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 22.06.2020 о 10:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що Управлінням проведено захід державного контролю у ФОП ОСОБА_1 , про що було складено Акт інспекційного відвідування №ТР616/759/АВ та винесено припис на усунення порушень від 11.05.2018 №ТР616/759/АВ/П. Вказав, що станом на дату строку виконання припису 11.06.2018 позивач не надала інформації про стан його виконання та усунення виявлених порушень. Представник відповідача зазначив, що з Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 04.07.2018 №ТР909/759/НД/АВ слідує, що ФОП ОСОБА_1 не надала інспектору праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування (перевірки факту усунення виявлених порушень); даний Акт складений у присутності представника ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Вказав, що відповідачем у передбачені законом строки та спосіб проведено дане інспекційне відвідування, а тому при винесенні оскаржуваної в даній справі постанови про накладення штрафу від 25.07.2018 №909/759/НД/АВ/СП-ФС, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені відповідними нормативними актами. у зв`язку із чим у задоволенні позову просив відмовити повністю.

22.06.2020 у відкритому судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю, з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов.

Судом встановлено, що 11.05.2018 інспектором праці Управління Держпраці у Тернопільській області складено припис про усунення виявлених порушень №ТР616/759/АВ/П щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , зокрема, зобов`язано усунути порушення частини третьої ст.24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015, частини першої ст.116 КЗпП України, ст.29 КЗпП України, пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України №442.

На підставі Наказу Управління Держпраці у Тернопільській області від 02.07.2018 №444, направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) від 02.07.2018 №4.1/074/241 у період з 03.07.2018 по 04.07.2018 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, за участю головного спеціаліста - інспектора праці Управління економіки, промисловості та праці Тернопільської міської ради, доручено провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо стану виконання припису від 11.05.2018 №ТР616/759/АВ/П (п.25 постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295).

Після цього, 04.07.2018 уповноваженою особою Управління Держпраці у Тернопільській області за участю головного спеціаліста - інспектора праці Управління економіки, промисловості та праці Тернопільської міської ради складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування /невиїзного інспектування №ТР909/759/НД/АВ. В даному Акті зазначено, що таке інспекційне відвідування проведено в присутності представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , однак такий Акт ним не підписаний.

В подальшому, позивачу направлено повідомлення про розгляд справи 25.07.2018 о 10:15 год. в приміщенні Управління Держпраці у Тернопільській області за адресою: вул.Шпитальна, 7, м.Тернопіль, про накладення фінансових санкцій.

25.07.2018 заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільській області винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР909/759/НД/АВ/СП-ФС, якою накладено штраф на ФОП ОСОБА_1 у розмірі 11169,00 грн., на підставі абзацу шостого частини другої ст.265 КЗпП України.

Не погоджуючись з даною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (надалі, Закон №877).

Статтею 1 Закону №877 визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною одинадцятою ст. 4 Закону №877 передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону, заходи контролю здійснюються, зокрема: органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Підстави для здійснення позапланових заходів передбачені ст.6 Закону №877.

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону №877 встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

При цьому, порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року (надалі, Порядок №295), відповідно до п.1 якої цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Як передбачено положеннями пункту 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені п. 5 Порядку №295, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема: - за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; - за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Вимогами пункту 8, 9 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

При цьому, вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання (пункт 12 Порядку №295).

Згідно пункту 16 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Вимогами пункту 17, 18 Порядку №295 копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням. У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів.

При цьому, судом при прийняті рішення у даній справі враховується і те, що за абзацом 2 пункту 2 Порядку №509 передбачено застосування штрафу лише на підставі акту про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, тобто за наслідками проведеної перевірки, а застосування штрафу на підставі акту про неможливість інспекційного відвідування не передбачено ні Порядком №295, ні Порядком №509, ні нормами ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що акт про неможливість інспекційного відвідування може бути лише підставою для вжиття заходів до суб`єкта господарювання з усунення встановлених перешкод.

Разом з тим, судом встановлено, що інспектор Держпраці не повідомляв позивача про інспекційне відвідування належним чином, оскільки матеріали справи не містять доказів ознайомлення позивача з наказом про проведення інспекційного відвідування з відміткою про отримання позивачем.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджували направлення на адресу позивача посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), не надано копії такого посвідчення. З наведеного мотиву суд приймає до уваги доводи сторони позивача, що відповідачем не дотримано вимог про належне повідомлення суб`єкта господарювання про проведення інспекційного відвідування.

Судом також встановлено, що в Акті 04.07.2018 №ТР909/759/НД/АВ про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування представником ФОП ОСОБА_3 Г. ОСОБА_4 зазначено ОСОБА_5 Р. ОСОБА_6 , проте докази на представлення інтересів позивача ОСОБА_2 під час проведення інспекційного відвідування не були представлені та відсутні у матеріалах перевірки. Такі обставини, на думку суду, зумовлюють порушення відповідачем процедури проведення інспекційного відвідування, передбаченого нормами Порядку №295, оскільки представником ОСОБА_1 допущено особу, яка не мала на це встановлених законом повноважень.

Суд зазначає, що в матеріалах даної справи відсутні докази та не підтверджено поясненнями сторін у судовому засіданні про надсилання відповідачем відповідних запитів на інформацію, отримання доказів, усних чи письмових пояснень на предмет інспекційного відвідування, а також складання уповноваженими особами відповідача про відмову у наданні таких чи створення перешкод при проведенні інспекційного відвідування.

При прийнятті рішення по суті спору, суд враховує те, що Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено, Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року у справі №1940/1347/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Даною постановою, серед іншого, визнано протиправним та скасовано припис управління Держпраці у Тернопільській області №ТР616/759/АВ/П від 11.05.2018. Таким чином, судове рішення в адміністративній справі №1940/1347/18 набрало законної сили.

Частиною четвертою ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, судовим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №1940/1347/18 визнано протиправним та скасовано припис, що був предметом контролю при проведенні інспекційного відвідування, за результатами якого складено оскаржувану в даній справі постанову про накладення штрафу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.05.2011: згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятої на їх підставі постанови.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення повністю. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Тернопільській області від 25.07.2018 №ТР909/759/НД/АВ/СП- ФС про накладення штрафу у розмірі 11169,00 грн.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Тернопільській області (м.Тернопіль, вул.Шпитальна, 7, код ЄДРПОУ 39777822) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 грн., сплачений у відповідності до квитанції №0.0.1697187618.1 від 06.05.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 червня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач:

-Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_2

Відповідач:

-Управління Держпраці у Тернопільській області ЄДРПОУ 39777822 вул. Шпитальна, 7,м. Тернопіль,46006

Головуюча суддя Дерех Н.В.