Рішення № 90118215, 25.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 р. Справа №480/2678/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Костюка С.А.,

представника відповідача - Бундюк Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2678/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області) та просить:

1. Скасувати рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 02.03.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком за Списком № 2 згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

2. Зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком па пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 20.02.2020.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком па пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ), при цьому в обґрунтуванні посилалась на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1- 5/2018(746/15). Однак, відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) у зв`язку з недотриманням вимог п. 1.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1), яким передбачено звернення за призначенням пенсії в будь-який час після виникнення права на пенсію але не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки зверталась за призначенням пенсії на підставі ст. 13 Закону №1788-ХІІ, рішенням Конституційного суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

На переконання позивача, оскільки вона до 01.04.2015 працювала на посадах, визначених п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ, загальний стаж роботи становить 30 років 25 днів (при необхідних 20 років), стаж пільгової роботи - 7 років 5 місяців (при необхідних 10 років), приймаючи до уваги, що за призначенням пенсії позивач звернулася до пенсійного органу у віці 54 роки 11 місяців, вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням зменшення пенсійного піку, передбаченого ст. 12 Закону №1788-ХІІ на 1 рік за кожні два роки роботи за Списком № 2.

Ухвалою суду від 04.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

26.05.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що відмова головного управління у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону №1058-IV є правомірною, оскільки до спірних правовідносин мають застосовуватися норми Закону №1058-IV. Право на призначення пенсії на пільгових умовах за наявними документами заявниця матиме при досягненні 57 років та зверненні до управління. Крім того зазначено, що згідно особистої заяви позивача від 23.04.2020 їй призначена пенсія по інвалідності згідно із протоколом від 24.04.2020 (а.с.42).

01.06.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що вона зверталась до відповідача із заявою за призначенням пенсії на підставі ст. 13 Закону №1788-ХІІ, а не ст. 114 Закону №1058-IV, при цьому, відповідач безпідставно ігнорує норми ст. 13 Закону №1788-ХІІ чинні для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаній нормі (тобто за Списком №2). Крім того, зазначено, що призначення їй пенсії по інвалідності (тимчасово до 01.03.2021) не стосується предмету спору (а.с.58-59).

Ухвалою суду від 16.06.2020 було вирішено розгляд справи проводити з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 25.06.2020.

У судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.66).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.02.2020 звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області через Шосткинський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону №1788-ХІІ (а.с.8,45).

Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області №3493 від 26.02.2020 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 №1058-IV у зв`язку з недотриманням вимог п. 1.6 Порядку № 22-1, яким передбачено звернення за призначенням пенсії в будь-який час після виникнення права на пенсію але не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до наданих документів страховий стаж складає 30 років 25 днів, у тому числі за Списком №2 - 7 років 5 місяців.

Право на призначення пенсії за наявними документами заявниця набуде після досягнення віку - 57 років та звернення до управління (а.с.44).

Не погодившись із таким рішенням, позивачка звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону №1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до вищезазначеної норми, позивач набуде право виходу на пенсію за Списком № 2, за наданими документами, у віці 57 років.

Суд погоджується з висновком відповідача про те, що на момент звернення позивача до Пенсійного фонду вона не досягла віку, передбаченого ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №2 (54 роки 11 місяців).

Разом з тим, як вбачається з копії заяви позивача про призначення пенсії від 20.02.2020, ОСОБА_1 просила призначити їй пенсію за віком за Законом України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.8,45).

Рішенням №3493 від 26.02.2020 ГУ ПФУ в Сумській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, у даному рішенні відповідачем не надано оцінку наявності права позивача на призначення пенсії за віком за Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, варто зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII: визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII.

Зазначеним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».

У своєму позові позивач зазначає про можливість застосування до спірних правовідносин приписів ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням абсолютної ідентичності цієї норми приписам ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зауважує, що відповідачем у оскарженому рішенні не надано оцінку наявності у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 та поширення на позивача висновків Конституційного Суду України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У позові ОСОБА_1 просить скасувати рішення ГУ ПФУ в Сумській області від 02.03.2020 про відмову в призначенні пенсії за віком за Списком № 2 згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому, суд зазначає, що відмова у призначені пенсії ОСОБА_1 викладена у рішенні ГУ ПФУ в Сумській області №3493 від 26.02.2020 (а.с.44), а лист від 02.03.2020 є повідомленням про прийняте рішення (а.с.9), а тому, належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Сумській області №3493 від 26.02.2020.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком па пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 20.02.2020, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Крім того у даному спорі суд не обраховує стаж роботи позивача, що виключає можливість зобов`язання відповідача призначити позивачеві пільгову пенсію, оскільки в межах розгляду даної адміністративної справи судом не досліджувалось питання наявності у позивача загального та спеціального трудового стажу, а обов`язковою передумовою призначення пенсії на пільгових умовах є наявність визначеного законом як загального, так і спеціального стажу.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом, а також рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15), а відтак позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком па пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 20.02.2020, не підлягають задоволенню.

Правову позицію, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію позивачу, висловлено Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72694515).

Крім того, суд зазначає, що враховуючи положення частин 1 і 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області суму судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 420,40 грн., сплаченого відповідно до квитанції №0.0.1672920192.1 від 10.04.2020 (а.с.7).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №3493 від 26.02.2020 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 20.02.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 30.06.2020.

Суддя А.Б. Діска