Ухвала суду № 90118212, 01.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

01 липня 2020 року м. Рівне №460/4728/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Н.В. Друзенко, розглянувши клопотання позивача з питань забезпечення адміністративного позову по справі за позовом

Гаражного кооперативу "Авто-Сигнал" доЗдолбунівської міської ради Рівненської області проскасування рішень і зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

30.06.2020 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» до Здолбунівської міської ради, в якому він просить: 1) визнати протиправним і скасування рішення №1149 від 18 березня 2020 року; 2) визнати протиправним та скасувати рішення №348 від 15 березня 2017 року в частині пункту резолютивної частини рішення: «район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів»; 3) зобов`язати прийняти рішення про надання Гаражному кооперативу «Авто-Сигнал» дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу в районі вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів.

Одночасно з позовом Гаражний кооператив «Авто-Сигнал» подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Здолбунівській міській раді Рівненської області приймати будь-які рішення стосовно спірної земельної ділянки, яка вказана в рішенні Здолбунівської міської ради Рівненської області за № 1149 від 18 березня 2020 року – «в районі вулиці Лесі Українки, 11 в місті Здолбунів», в рішенні Здолбунівської міської ради Рівненської області за №348 від 15 березня 2017 року – «район вулиці 2 Лютого в місті Здолбунів».

Заява ґрунтується на тих обставинах, що Гаражний кооператив «Авто-Сигнал» вже втретє подає позов до Здолбунівської міської ради про визнання рішень ради неправомірними та їх скасування. Спір ведеться з грудня 2015 року. Перший позов на рішення від 21.12.2016 було подано 12.01.2017. В той час, коли справа знаходилася в провадженні суду, відповідач 15.03.2017 прийняв чергове рішення, не повідомивши про це суд. Суд, не будучи обізнаним з останнім рішенням відповідача, 13.04.2017 виніс постанову про задоволення позову. В подальшому відповідач, ігноруючи наявність постанови суду від 13.04.2017 продовжував приймати аналогічні рішення і тим самим змусив позивача подавати нові позови. Такі дії відповідача унеможливлюють відновлення порушених прав позивача, у зв`язку з чим позивач просить суд вжити заходів для забезпечення позову.

За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши у вказаний строк заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.

В силу вимог частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідні підстави і необхідність забезпечення позову, згідно статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у заяві про забезпечення позову.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністратив-ного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідача. Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу та не впливати на права, свободи та інтереси інших осіб.

Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

З огляду на предмет позову, в даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову не може ні ускладнити, ні унеможливити виконання рішення суду, а також не може знівелювати захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З урахуванням того, що предметом позовних вимог Гаражного кооперативу «Авто-Сигнал» є рішення і дії Здолбунівської міської ради з приводу вирішення його клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів членами кооперативу, обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу приймати будь-які рішення (вчиняти будь-які дії) стосовно земельного масиву, де розміщена бажана для позивача земельна ділянка, не співвідноситься з такими позовними вимогами.

Водночас, суд також зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову направлений на попередження настання у майбутньому певної події, зокрема такої, як передача земельної ділянки на бажаному позивачем місцерозташуванні у власність або користування іншим особам. Тобто, позивач фактично просить застосувати заходи забезпечення позову на майбутнє, що насамперед не узгоджується з принципами адміністративного судочинства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що навіть надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання відповідної ділянки у власність.

Також суд зауважує, що на даному етапі він позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, оскільки такі можуть бути виявлені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи та оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Суд наголошує на тому, що інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів саме позивача в адміністративному процесі, і механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

На переконання суду заявником не наведено жодного обґрунтування щодо наявності обставин за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

За наведеного, суд дійшов висновку, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача нічим не підтверджено, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу вказує на безпідставність доводів позивача про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, розглянувши клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, суд не вбачає підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Гаражному кооперативу «Авто-Сигнал» у забезпеченні позову у справі №460/4728/20 за його позовом до Здолбунівської міської ради про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання до вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повну ухвалу складено 01.07.2020.

Суддя Н.В. Друзенко