Рішення № 90116837, 30.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/6597/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

29 квітня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 20 січня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію зі зниженням пенсійного віку. Однак відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви з підстав не надання ОСОБА_1 до заяви про переведення на інший вид пенсії посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

12 червня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №20288/20. В якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що обов`язковими умовами для призначення пенсії за віком особам, які працювали або проживали у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 55 Закону є наявність статусу потерпілої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, який підтверджується посвідченням зазначеної категорії; наявність періоду постійного проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на ЧАЕС не менше 3 років станом на 1 січня 1993 року.

Позивач має посвідчення (1 категорії) серії НОМЕР_1 .

До заяви про призначення пенсії позивач надав документи, зокрема, довідку про періоди проживання на території радіоактивного забруднення від 15 січня 2020 року №40. Посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії позивач не надав.

Згідно з довідкою від 15 січня 2020 року №40, виданою Лугинською селищною радою позивач проживає в с.Кремне, Лугинського району, Житомирської області з 26 квітня 1986 року по даний час в місцевості, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення згідно постанови КМ України від 23 липня 1991 року №106. Згідно з пунктом 3 статті 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відноситься до потерпілих 3 категорії.

За наявними документами в матеріалах пенсійної справи страховий стаж позивача становить 35 років 2 місяці.

Враховуючи вищезазначене, рішення Управління у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію зі зниженням пенсійного віку, яким позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, є правомірним.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20 січня 2020 року звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію зі зниженням пенсійного віку.

Листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 20 січня 2020 року позивачу було відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, з посиланням на неподання позивачем до пакету документів посвідчення особи постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії (а.с.10).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Частиною 1 статті 46 Конституції України, встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Умови надання пенсії за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначено пунктом 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Право на пенсію із зниженням пенсійного віку, мають потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема особи, які постійно працювали або постійно працюють чи постійно проживали або постійно проживають у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років на три роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії до 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково один рік за два роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише тим особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії до 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року №22-1 (зі змінами), до заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням положення статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаються документи, що засвідчують статус особи, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 2, 3, 4 категорії та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Статтею 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Отже, обов`язковими умовами для призначення пенсії за віком особам, які працювали або проживали у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є:

1) наявність статусу потерпілої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, який підтверджується посвідченням зазначеної категорії;

2) наявність періоду постійного проживання (роботи) у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на ЧАЕС не менше 3 років станом на 1 січня 1993 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивач має посвідчення 1 категорії серії НОМЕР_1 (а.с.26).

До заяви про призначення пенсії позивачем було надано документи, зокрема, довідку про періоди проживання на територіях радіоактивного забруднення від 15 січня 2020 року №40. Посвідчення потерпілої особи від Чорнобильської катастрофи 3 категорії ОСОБА_1 надано не було, вказане сторонами не заперечується.

Так, довідкою від 15 січня 2020 року №40, виданою Лугинською селищною радою підтверджено проживання ОСОБА_1 у с.Кремне, Лугинського району, Житомирської області з 26 квітня 1986 по даний час, в місцевості, яка згідно з Постановою КМУ №106 відноситься до третьої зони - зони гарантованого добровільного відселення (а.с.23).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області визнано наявність у позивача страхового стажу, що складає 35 років 2 місяці.

Таким чином, єдиною підставою для відмови позивачу у переведенні пенсії по інвалідності на пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зниженням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з невиконанням вимог статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є відсутність посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , яке видане Житомирською обласною державною адміністрацією 24 липня 2012 року (а.с.26).

Згідно з копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11-12).

Наявною у матеріалах справи довідкою від 15 січня 2020 року №40, виданою Лугинською селищною радою підтверджено проживання позивача у с.Кремне, Лугинського району, Житомирської області з 26 квітня 1986 по даний час, у місцевості, яка згідно Постанови КМУ №106 відноситься до третьої зони - зони гарантованого добровільного відселення (а.с.23).

Таким чином, вказаними документами підтверджено факт проживання ОСОБА_1 у зоні гарантованого добровільного відселення.

При цьому, доводи відповідача щодо того, що посвідчення 3-ї категорії потерпілого від аварії на ЧАЕС у позивача вилучене, не заслуговують на увагу, оскільки у матеріалах справи міститься посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, яке зокрема підтверджує особливий статус позивача, крім того, при видачі посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії вилучається уповноваженим органом видавати дані посвідчення.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Положеннями пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема:

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за №785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення;

- документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Крім того, жодних зауважень щодо недостовірності наданих позивачем документів для підтвердження проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, відповідачем у відмові про призначення пенсії, не вказано.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 7 зазначеного Порядку №22-1 документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

При цьому, згідно з пунктом 38 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що документами, які підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на шість років є: паспорт громадянина України, посвідчення громадянина, потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання на території зони гарантованого добровільного відселення.

Житомирською обласною держаною адміністрацією 24 липня 2012 року ОСОБА_1 видане посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 .

Посвідчення видане ОСОБА_1 у порядку та за зразком, який передбачений Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51

Належність позивача до кола осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи 1 категорії не оспорюється, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку.

Оскільки на час звернення до відповідача, належність позивача до осіб потерпілих від Чорнобильської катастрофи 1 категорії ніким не оспорювалась, а тому посвідчення є чинним і воно вказує на те, що я позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, зокрема щодо призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перевести ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію із зменшенням пенсійного віку з 20 січня 2020 року, суд приходить до висновку про їх передчасність, оскільки судом встановлено, що відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком з порушенням порядку розгляду документів позивача, зокрема, не повно та не всебічно розглянувши поданий позивачем пакет документів, а тому суд, з урахуванням частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та з метою захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ та, відповідно, зобов`язання повторно розглянути заяву позивача.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 243, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби строк оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Д.М. Гурін