Рішення № 90116288, 30.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року Справа № 160/3148/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна до Державної податкової служби України (відповідач-1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-2) про визнання протиправним рішення та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна до Державної податкової служби України (відповідач 1); Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач 2), в якій позивач просить:

- скасувати Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області щодо скасування Рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1404107/35682355 від 24.12.2019 р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 46 від 29.08.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 46 від 29.08.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна ЄДРПОУ 35682355, днем її подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна за результатами здійснення реальної господарської операції з постачання труб сталевих в асортименті за умовами договору поставки продукції №2019/08Т від 22.08.2019р. було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну №46 від 29.08.2019 року на загальну суму ПДВ 283333,33 грн в електронній формі. В подальшому від ДПС України позивачем отримано квитанцію щодо вищезазначеної податкової накладної, в якій зазначено, що Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 04.09.2019р. №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач направив до контролюючого органу Повідомлення №16 від 21.12.2019 р. про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями та залученням 74 документів, підтверджуючих господарську операцію та підстави складання податкової накладної №46 від 29.08.2019р., що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм. Про отримання контролюючим органом поданих позивачем пояснень та копій документів для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної №46 від 29.08.2019р. свідчать квитанції №2. Згідно з зазначеними квитанціями документи були доставлені до контролюючого органу та прийняті до розгляду, помилок не виявлено. Однак, рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 24.12.2020р. №1404107/35682355 було відмовлено у реєстрації вищезазначеної податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних. Означене рішення є необґрунтованим і протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки не містить жодних посилань на документи, які не були подані позивачем, а також вказівки на те, які саме документи складені з порушенням чинного законодавства, що є порушенням приписів Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117. Крім того, позивач зазначав, що контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної всупереч приписам п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України та п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117, не було вказано розрахункових показників критерію ризиковості, якому, на думку контролюючого органу, відповідає позивач, та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення. Натомість, позивачем було надано всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №46 від 29.08.2019 р., які безпідставно не взяті контролюючим органом до уваги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року позовна заява була залишена без руху та позивачу надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом подання до суду: належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для відповідачів.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду 24.03.2020 року позивачем 21.04.2020 року до канцелярії суду надане клопотання, яким усунуті означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3148/20 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 28.05.2020 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

26 травня 2020 року на електронну адресу суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна подано на реєстрацію податкові накладну, виписану на адресу ТОВ Торговий дім Дніпропетровський трубопрокатний завод (код ЄДРПОУ 39879565), від 29.08.2019р. №46 на суму 1700000,00 грн. у т.ч. ПДВ 283333,33 грн., оформлену на реалізацію труб сталевих безшовних гарячекатаних у загальній кількості 100,59714 т. Згідно з наданими документами труби були придбані у ПП Науково-виробнича фірма «Кароліна» (код ЄДРПОУ 13469980) відповідно до договору від 03.05.2018р. №0305Т та видаткової накладної від 30.05.2018р. на суму 2748210,00 грн. (у т.ч. ПДВ 458035,00 грн.) у кількості 167,780 т. на умовах само вивозу EXW склад Продавця (м. Дніпро, вул. Маяковського, 3.1). 02.05.2018 р. ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна укладений договір оренди виробничих приміщень складу рулонів №11/6 з ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» (код ЄДРПОУ 39879565) загальною площею 1117,0 кв.м. Згідно з наданими поясненнями вищевказані труби з 03.05.2018 р. зберігалися на складі ПАТ «Дніпропетровський трубний завод». Таким чином, неможливо встановити факт відвантаження труб на склад ПАТ «Дніпропетровський трубний завод». Документи щодо перереєстрації прав власності на трубну продукцію або картки складського обліку, інвентаризаційні відомості, довіреності на отримання товару, ТТН (як на придбання, так і на реалізацію сталевих труб) та інші документи для розгляду СГ не надані. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок). Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операції та показникам позитивної податкової історії платника податку (п. 5 Порядку). Відповідно п.6 Порядку визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, на момент прийняття рішення щодо ризиковості платника ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДИНГС Україна» діяли критерії ризиковості платника податку та критеріїв ризиковості здійснення операцій, погоджені ДФС України та Міністерством фінансів України 31.10.2018р., які було доведені листом ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18. У разі відповідності платника податку показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1.6 Критеріїв - здійснюється зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДИНГС Україна» протоколом від 22.03.2018 №1 засідання робочої групи ГУ ДФС із забезпечення функціонування Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації внесене до переліків платників податків, відповідно до п.1.6 Критеріїв. Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації розглянуто рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2019р. у справі №160/2489/19 та зроблено висновок щодо виключення ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС УКРАЇНА» з переліку ризикових платників (бази даних ІС "Податковий блок") згідно з протоколом від 28.11.2019р. №160. Відповідно до п.23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства прийнято рішення від 24.12.2019р. №1404107/35682355 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 29.08.2019р. №46. З огляду на вищевикладене, відповідач-2 вважає, що спірне рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є обґрунтованими, правомірним та таким, що прийнято відповідно до норм діючого законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також 26 травня 2020 року на електронну адресу суду надійшов відзив Державної податкової служби України на позовну заяву ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна, в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 46 від 29.08.2019 р. є безпідставними, оскільки без надання правової оцінки рішенню Комісії регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасним. Крім того, відповідач-1 зазначає, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДПС України від вимог до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішень відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідних податкових накладних/розрахунку коригування відповідно до п.28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117.

28.05.2020 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій позивачем викладена позиція аналогічна викладеній в позовній заяві.

28.05.2020 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якій позивачем викладена позиція аналогічна викладеній в позовній заяві.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна (код ЄДРПОУ 35682355) є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради в Єдиному державному реєстрі 29.01.2008 року, номер запису 1 224 102 0000 041151, взято на облік контролюючим органом ГУ ДФС у Дніпропетровській області 30.01.2008 року за №13361 та є платником податку на додану вартість з 09.02.2008 року. Основний вид економічної діяльності - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (реалізація труб сталевих код УКТ ЗЕД 7304.).

Як свідчать матеріали справи, 03 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна (Покупець) та ПП Науково-виробнича фірма «Кароліна» (Продавець) укладено договір від 03.05.2018р. №0305Т, відповідно до умов якого та видаткової накладної № 232 від 30.05.2018р. на суму 2748210,00 грн. (у т.ч. ПДВ 458035,00 грн.) Продавцем було придбано товар (труби в асортименті) у кількості 167,780 т. на умовах самовивозу EXW склад Продавця (м. Дніпро, вул. Маяковського, 31).

З метою зберігання, сталевих труб, придбаних за умовами Договору №0305Т від 03.05.2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна (Поклажодавець) укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю ПІК Енерго-Інвест (Зберігач) Договір на надання послуг відповідального зберігання №28/1016 від 28.10.2016р., відповідно до п. 1.1. якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання труби сталеві в асортименті (далі - товар) та зобов`язується зберігати товар протягом строку дії даного договору та повернути його Поклажодавцеві в цілості, а Поклажодавець зобов`язується оплатити зберігання товару на умовах даного договора. Відповідно до п. 1.3. даного Договора місце зберігання товару: склад Зберігача за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Маяковського, 31.

Також, з метою зберігання сталевих труб, придбаних за умовами №0305Т від 03.05.2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна (Орендар) укладено з Публічним акціонерним товариством Дніпропетровський трубний завод (Орендодавцем) Договір оренди виробничих приміщень №11/6 від 02 травня 2018 року, відповідно до п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування виробничі приміщення складу рулонів ленти ПАТ ДТЗ: юридична адреса: 49068, м. Дніпро, вул. Маяковського, 31, загальною площею -1117 кв.м.

В подальшому отриманий за умовами Договору №0305Т від 03.05.2018 року товар реалізований Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна, як постачальником, на адресу покупця Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дніпропетровський прокатний завод.

Так, 22 серпня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дніпропетровський прокатний завод (Покупець) було укладено договір поставки продукції №2019/08Т, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця труби безшовні, далі по тексту товар, а Покупець прийняти й оплатити товар на передбачених цим договором умовах. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість товару погоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання сторонами є невідємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору датою поставки є дата виписаної видаткової накладної.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що при поставках Товару допускається відхилення від узгодженого в Специфікаціях Товару у межах +/- 5% з наступним перерахунком між Постачальником та Покупцем.

В п. 4.2. Договору сторони передбачили, що оплата за Товар здійснюється Покупцем на умовах вказаних в Специфікаціях (Додатках), шляхом перерахування грошових коштів, на розрахунковий рахунок Постачальника по реквізитам вказаним в рахунку на оплату.

22.08.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна з Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дніпропетровський трубопрокатний завод було погоджено та підписано Додаток №1 до Договору поставки продукції №2019/08Т від 22.08.2019р., відповідно до якої передбачалась поставка товару (труби сталеві безшовні) в асортименті, на загальну суму 2614410,00грн., в т.ч. ПДВ; умови поставки - ЕХW, склад ПАТ ДТЗ: м. Дніпро, вул. Маяковського, 31; умови оплати : покупець здійснює оплату наступним порядком:65% передплата протягом 10 робочих днів з дати підписання Специфікації та 35% - по факту поставки товару протягом 5-ти робочих днів; строк поставки серпень - вересень 2019р.

На виконання умов Договору №2019/08Т від 22.08.2019р., з урахуванням Додатку №1 до Договору від 22.08.2019р., ТОВ Торговий Дім Дніпропетровський трубопрокатний завод було перераховано, а ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна отримано грошові кошти «передплата за труби сталеві згідно Договору №2019/08Т від 22.08.2019р.» на загальну суму 1700000,00грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна в АТ «Альфа-банк» за 29.08.2019 р.

Відповідно до виписки грошові кошти надійшли ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна згідно наступних платіжних доручень: №117 від 29.08.2019 р. на суму 500000,00 грн., №118 від 29.08.2019 р. на суму 500000,00 грн., №119 від 29.08.2019 р. на суму 500000,00 грн., №120 від 29.08.2019 р. на суму 200000,00 грн.

Відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві, переміщенням труб сталевих між складами ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна та ТОВ Торговий Дім Дніпропетровський трубопрокатний завод за адресою м. Дніпро, вул. Маяковського, 31 здійснювалось за допомогою крану.

За результатами вищевказаної господарської операції ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна згідно з першою подією за труби сталеві згідно Договору №2019/08Т від 22.08.2019р., складено податкову накладну №46 від 29.08.2019р. на суму 1700000,00 грн. у т.ч. ПДВ 283333,33 грн. та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Про отримання контролюючим органом вищевказаної податкової накладної свідчить квитанція №1 від 12.09.2019р.

Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції №1, реєстрацію вищевказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку із чим позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна направлено на адресу контролюючого органу повідомлення №16 від 21.12.2019 р. про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями та залученням 74 документів підтверджуючих господарську операцію та підстави складання податкової накладної №46 від 29.08.2019р.

Проте, спірним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №1404107/35682355 від 24.12.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №46 від 29.08.2019 року, складеної ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна, через надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Водночас, з оспорюваного рішення №1404107/35682355 від 24.12.2019 року, копію якого долучено до матеріалів справи, слідує, що контролюючим органом при його прийнятті з посиланням на надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, взагалі не зазначено, які саме документи (їх перелік), що надані платником податку, були складені з порушеннями законодавства та з якими саме порушеннями (в даному випадку останній обмежився лише проставлянням відмітки х навпроти даної підстави).

Не погодившись із прийнятим відповідачем-2 рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

При цьому, відповідно до змісту п.10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п.12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій №1 від 12.09.2019р. слідує, що контролюючим органом зроблено висновок про відповідність податкової накладної позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у листі Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01-18 відповідно до вимог пункту 10 Порядку №117 (далі Критерії ризиковості).

З цього приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п.13 Порядку №117, оскільки ним не зазначено у квитанції від 12.09.2019р. конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанції від 12.09.2019р. зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п.13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Водночас, що пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків, а саме: за змістом пп. 1.6 п. 1 листа ДФС №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

При цьому, як зазначалося вище, пп.1.6 п.1 Критеріїв визначає різні критерії ризиковості платника податків, водночас з квитанції від 27.09.2019р. не можливо встановити що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює з боку позивача самостійно визначити обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дане рішення не відповідає критерію правової визначеності.

Таким чином вживання контролюючим органом загального посилання на пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про причини прийняття відповідного рішення, подати пояснення та первинні документи на його спростування за вичерпним переліком, відповідно до певного критерію, визначеного п.1.6, а не будь-яких на власний розсуд.

Також суд зауважує, що контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію.

При цьому доцільне звернути увагу також на таке.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної

Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що:

а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної;

б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Згідно з п. п. 14, 15 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем було направлено пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та складених за її результатами податкової накладної.

Суд зазначає, що затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, у рішенні вказується конкретні документи, що складені з порушенням законодавства.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 1404107/35682355 від 24.12.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної №46 від 29.08.2019 року містить лише абстрактне твердження про надання позивачем документів, складених з порушенням законодавства, без зазначення які саме з наданих документів складені з такими порушеннями та в чому ці порушення полягають.

Слід також зазначити, що і у відзиві на позов відповідач-2 також не навів конкретних документів, що були надані позивачем і були складені з порушенням законодавства.

Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності цієї господарської операції з урахуванням її змісту і обсягу.

Також наведене свідчить, про порушення контролюючим органом форми заповнення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки Комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, у спірних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних зазначила лише загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації цих податкових накладних, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла невмотивовані рішення, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативні для платника податків рішення.

У той же час, аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дає підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарської операції з його контрагентом ТОВ Торговий Дім Дніпропетровський трубопрокатний завод, а також щодо відносин з ПП Науково-виробнича фірма «Кароліна», внаслідок яких наявна можливість визначити походження реалізованих позивачем товарів. Таким чином, наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Доводи відповідача-2 у відзиві на позов про те, що підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної стало, по-перше, те, що наданими позивачем документами не підтверджено факт відвантаження труб на склад ПАТ ДТЗ, а по-друге, те, що позивачем не було надано документи щодо перереєстрації прав власності на трубну продукцію або картки складського обліку, інвентаризаційні відомості, довіреності на отримання товару,ТТН (як на придбання, так і на реалізацію сталевих труб), не можуть бути взяті до уваги, оскільки суб`єкт владних повноважень позбавлений можливості посилатися як на підстави для прийняття спірного рішення на ті обставини, які у цьому рішенні взагалі вказані не були.

Отже, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарської операції між ним та його контрагентом ТОВ Торговий Дім Дніпропетровський трубопрокатний завод, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, а також враховуючи встановлення судом протиправності рішення контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної через необґрунтованість висновків про їх відповідність пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації цієї податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 1404107/35682355 від 24.12.2019 р, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №46 від 29.08.2019 року прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 зареєструвати податкову накладну, подану ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна, в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм їх подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на ДПС України.

Згідно з п.п.201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплено в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року.

При цьому, згідно з нормами п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій на реєстрацію в ЄРПН податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Згідно зі ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Враховуючи встановлені судом обставини, протиправного прийняття Комісією ГУ ДПС в Дніпропетровській області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну, подану ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна.

Стосовно доводів відповідача-1 з приводу дискреційних повноважень ДПС при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень дійсно наділений правом діяти в межах власної дискреції, при прийнятті рішень, віднесених до його компетенції. При цьому, зобов`язання відповідача вчинити дії по реєстрації податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем вже було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, в даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За наведених обставин, позовні вимоги ТОВ ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.

Як визначено ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру, яка полягала у скасуванні Рішення комісії Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1404107/35682355 від 24.12.2019 р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №46 від 29.08.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та відповідному зобов`язанні Державну податкову службу України зареєструвати цю податкову накладну днем її подання.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.

За змістом приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00грн.).

З урахуванням наведеного, позивачем при зверненні до суду з цим позовом має бути сплачено судовий збір у сумі 2102,00грн.

Отже, безпосередньо ця сума судових витрат у вигляді сплати судового збору і має бути відшкодована позивачу шляхом стягнення її з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Відносно розподілу іншої частини судових витрат, понесених позивачем у вигляді надмірно сплаченої суми судового збору, суд зазначає, що питання про повернення цих судових витрат вирішується відповідно до ст.7 Закону України Про судовий збір на підставі відповідного клопотання особи, яка надмірно сплатила судовий збір, проте станом на час розгляду справи таке клопотання від позивача не надходило, тому на теперішній час повернення таких витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна (код ЄДРПОУ 35682355, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, б.160) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання протиправним рішення та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, № 1404107/35682355 від 24.12.2019 р., яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна (код ЄДРПОУ 35682355, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, б.160) в реєстрації податкової накладної №46 від 29.08.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати податкову накладну №46 від 29.08.2019р., складену Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна (код ЄДРПОУ 35682355, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, б.160), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання цієї податкової накладної на реєстрацію, а саме: 12.09.2019 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна (код ЄДРПОУ 35682355, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, б.160) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 копійок).

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна (код ЄДРПОУ 35682355, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, б.160) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1051,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 30 червня 2020 року.

Суддя О.М. Турова