Рішення № 90116221, 30.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року Справа № 160/2627/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Державної казначейської служби України, третя особа - Офіс великих платників податків Державної податкової служби про стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ЮЖКОКС" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа - Офіс великих платників податків Державної податкової служби, в якій просить: стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь ПРАТ «ЮЖКОКС» пеню в розмірі 17 521,00 гри. (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПКУ на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує гаку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів. Правомірність заявленим до відшкодування ПРАТ «ЮЖКОКС» сум податку на додану вартість, були перевірені Офісом великих платників податків Державної податкової служби шляхом проведення камеральних перевірок. 17.01.2020 року органом ДФС по декларації № 9304734157 від 18.12.2019р. було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 9 896 035,00 грн. Тобто, останньою датою для перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, суми бюджетного відшкодування ПРАТ «ЮЖКОКС» в загальному розмірі 9 896 035,00 грн, є 24.01.2020 року. Однак, ПРАТ «ЮЖКОКС» було отримано суму бюджетного відшкодування розмірі 9 896 035,00 грн., лише 28.01.2020 року, тобто з порушенням строку встановленого ст. 200.13 ПКУ.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

09 квітня 2020 року Офіс великих платників податків Державної податкової служби направив до суду пояснення, в яких зазначив про відсутність порушень норм податкового законодавства з їх сторони.

04 травня 2020 року до суду надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просили відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що відповідно до абзацу 5 пункту 2.2 розділу 2 «Порядку здійснення органами Державної казначейської служби України бюджетного відшкодування ПДВ на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування», затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 31.03.2017 № 103 Державна казначейська служба України направляє на виконання Головному управлінню Казначейства інформацію з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ. Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Порядку-103 Головне управління Казначейства здійснює моніторинг надходжень від Державної казначейської служби України Інформації з Реєстру та коштів для здійснення бюджетного відшкодування та у день отримання забезпечує її виконання у повному обсязі. Вважають, що Головним управлінням Казначейства жодним чином не порушено право Позивача на бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки відшкодування ПДВ Позивачу (ЄРДПОУ 05393079) здійснено у повному обсязі в день надходження від Державної казначейської служби України інформації - 28.01.2020 року. Таким чином, відповідач вважає, що належним відповідачем по справі є Державна казначейська служба України, оскільки у разі задоволення позову з Головного управління буде стягнуто судовий збір, що є не несправедливим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року залучено до участі у справі Державну казначейську служби України в якості відповідача -2.

17 червня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Державної казначейської служби України, в якому зазначили, що 21.01.2020 року Казначейство отримало від Міністерства фінансів України інформацію з Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зокрема, по ПРАТ «ЮЖКОКС» (код ЄДРПОУ-05393079) у сумі 9 896 035,00 грн, яка 28.01.2020 року перерахована органами Казначейства із урахуванням норм пункту 55 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та пункту 3 розділу III «Інформаційна взаємодія Мінфіну та Казначейства Порядку №362". Державна казначейська служба України вважає вимогу позивача про стягнення пені в розмірі 17521,00 грн. безпідставною, оскільки сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 9 896 035,00 грн. перерахована органами Казначейства на користь ПРАТ "ЮЖКОКС" із урахуванням норм діючого законодавства, а саме у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку. Таким чином, Казначейство вважає, що Державною казначейською службою України не було порушено право ПРАТ "ЮЖКОКС" на бюджетне відшкодування ПДВ та відповідно Казначейством здійснено всі вимоги, передбачені діючим законодавством щодо перерахування сум з відшкодування ПДВ.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ПРАТ «ЮЖКОКС» 18.12.2019 року відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України подано до Офісу великих платників податків Державної податкової служби декларацію з податку на додану вартість за листопад 2019 року, уточнюючі розрахунки та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, а саме: декларація № 9304734157 від 18.12.2019 року, у якій був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості врахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 9896035,00 грн. та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 03.01.2020 року за № 900034221.

Заявлені до відшкодування ПРАТ «ЮЖКОКС» сум податку на додану вартість, були перевірені Офісом великих платників податків Державної податкової служби шляхом проведення камеральних перевірок.

17.01.2020 року органом ДФС по декларації № 9304734157 від 18.12.2019р. було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 9 896 035,00 грн.

28 січня 2020 року ПРАТ «ІОЖКОКС» було отримано суму бюджетного відшкодування розмірі 9 896 035,00 грн.

Позивач вважає, що сума бюджетного відшкодування отримана з порушенням строку встановленого ст. 200.13 ПКУ, у зв`язку з чим підлягає стягненню пеня з державного бюджету у розмірі 17521,00 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить із того, що з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким внесено зміни, зокрема до ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Так, згідно з пп. 200.7.1, п. 200.7 ст. 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пп. 200.7.2, п. 200.7 ст. 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пп. 200.7.2 п. 200.7 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі п. 200.15 ст. 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в п. 200.12 ст. 200 ПК України.

Пунктом 200.12. ст. 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Вказані норми ст. 200 ПК України узгоджуються з п. 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 (далі - Порядок №26), який набрав чинності 01.04.2017.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру (п. 6 Порядку №26).

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (п. 7 Порядку №26).

Відповідно до п. 12 Порядку №26, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (п. 14 Порядку №26).

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 17.01.2020 року органом ДФС по декларації № 9304734157 від 18.12.2019 року було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 9 896 035,00 грн.

Тобто, останньою датою для перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, суми бюджетного відшкодування ПРАЇ' «ЮЖКОКС» в загальному розмірі 9 896 035,00 гри, є 24.01.2020 року.

28.01.2020 року ПРАТ «ЮЖКОКС» було отримано суму бюджетного відшкодування в розмірі 9 896 035,00 грн., тобто з порушеними строку встановленого ст. 200.13 ПКУ.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується неня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, кількість днів прострочення за період з 25.01.2020 року (дата набуття суми невідшкодованого ПДВ статусу заборгованості) по 28.01.2020 року (дата погашення суми невідшкодованого ПДВ) складає 4 дні.

Таким чином, розмір пені за чотири дні прострочення повернення суми бюджетного відшкодування, який підлягає стягненню з держави на користь ПРАТ «ЮЖКОКС» складає 17 521,00 грн. Вказаний розмір пені відповідачами не заперечувався.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05.01.2000) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви №68385/10 та №71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, §31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§40).

Відтак, оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету пені в розмірі 17521,00 грн., які охоплюються поняттям «майно» в аспекті ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Захист порушеного права платника податків у спосіб стягнення з Державного бюджету України пені відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, провадження №11-778апп18 (№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80427413).

Таке застосування норми статті 200 пункту 200.23 ПК України відповідає і практиці Верховного Суду, наведеній в постановах, зокрема: від 30 травня 2019 року у справі № 803/655/17 (№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 82120048), від 27 травня 2019 року у справі № 826/20661/15 (№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 82019619), від 24 квітня 2019 року у справі № 822/1932/16 (№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81399535), від 22 березня 2019 року у справі № 822/3473/17 (№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80699190), від 12 березня 2019 року у справі № 806/1605/17 (№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80417876), від 12 березня 2019 р. у справі № 808/2689/15 (№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80418562).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заява Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС (ЄДРПОУ- 0539079) до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, ідентифікаційний код 37993783), Державної казначейської служби України (ЄДРПОУ-37567646), третя особа - Офіс великих платників податків Державної податкової служби про стягнення пені - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» пеню в розмірі 17 521,00 гри. (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Стягнути з Державної казначейської служби України (ЄДРПОУ-37567646) на користь Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» (ЄДРПОУ- 0539079) понесені витрати по сплаті судового збору у 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев