Ухвала суду № 90116174, 30.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/9165/20 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Плахтій Н.Б., вивчивши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємуць ОСОБА_1 звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.06.2020 №204120/2020/000194/2.

Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, до позову додано платіжне доручення від 23.06.2020 №24 про сплату судового збору позивачем в сумі 2102 грн.

Вирішуючи питання розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання даного позову, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Так, предметом оскарження у цій справі є рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 02.06.2020 №204120/2020/000194/2.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щоткін проти України» вбачається, що накладання органами державної влади на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку становило втручання в його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, згідно практики Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення/збільшення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Відтак, рішення митного органу, яким збільшено коригування митної вартості, заявленої декларантом, у сторону збільшення, породжує збільшення навантаження на майновий стан фізичної особи у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленої згідно з митної вартості товару, визначеної декларантом, та сумою митних платежів, визначених митним органом, а відтак вимога про визнання протиправним та скасування такого рішення носить майновий характер.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову слід визначати виходячи з різниці між сумою митних платежів, обчисленої згідно з митної вартості товару, визначеної декларантом, та сумою митних платежів, визначених митним органом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №400/1090/19.

Оскільки в матеріалах справи відсутній розрахунок різниці сплачених ФОП ОСОБА_1 митних платежів у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення, такий розрахунок здійснено судом на підставі митних декларацій від 28.05.2020 №UA204120/2020/039508 та від 03.06.2020 №UА204010/2020/041045.

Так, відповідно до МД від 28.05.2020 № UA204120/2020/039508 декларантом розраховано такі митні платежі: за кодом 021 (мито на товари, що ввозяться в Україну) 36247,67 грн, за кодом 028 (податок на додану вартість) 109462,26 грн, що в сукупності становить 145709,93 грн.

Водночас за МД від 03.06.2020 №UА204010/2020/041045, яка подана з врахуванням прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості, розраховано наступні митні платежі: за кодом 021 (мито на товари, що ввозяться в Україну) 36787,40 грн та 93036,61 грн, за кодом 028 (податок на додану вартість) 111092,15 грн та 295892,65 грн.

Отже, загальна сума додатково нарахованих до сплати митних платежів у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення становить 388929,26 грн, а саме: за кодом 021 (мито на товари, що ввозяться в Україну) 93036,61 грн, за кодом 028 (податок на додану вартість) 295892,65 грн.

Таким чином, оскільки позивачем подано позовну заяву, що має майновий характер, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 3889,29 грн (1% х 388929,26 грн).

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, частини другої статті 4 Закону №3674-VI, до позовної заяви долучено документ про сплату судового збору в меншій сумі, а саме: 2102,00 грн.

За приписами частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Отже, оскільки позовна заява не відповідає вищезазначеним вимогам, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк слід усунути недоліки позовної заяви, доплатити судовий збір в сумі 1787,29 грн та подати до суду оригінал платіжного документу.

Керуючись статтями 161, 171, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, який відповідно до вимог пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Н.Б.Плахтій