Ухвала суду № 90113988, 24.06.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

24.06.2020р. м. Харків Справа №905/1133/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши матеріали за вх. №11361/20

за позовом Керівника Красноармійської місцевої прокуратури (85302, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Центральна, 148) в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація ділового співпрацювання» (85322, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Артема, буд. 16)

про зобов`язання повернути водний об`єкт,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Красноармійської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Донецької обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про зобов`язання ТОВ «Асоціація ділового співпрацювання» повернути за актом прийому-передачі на користь Донецької обласної державної адміністрації водний об`єкт загальнодержавного значення, площею 24,09 га, що розташований на території Новоолександрівської сільської ради Покровського району.

В обґрунтування позовних вимог керівник Красноармійської місцевої прокуратури посилається на закінчення строку дії договору оренди водних об`єктів загальнодержавного значення №14 від 14.03.2009р.

В обґрунтування підстав представництва інтересів держави у суді керівник Красноармійської місцевої прокуратури посилається на положення ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», а також на те, що таке незаконне користування водними об`єктами загальнодержавного значення унеможливлює розпорядження ними та отримання коштів за таке користування, що є порушення інтересів держави та підставою для втручання органів прокуратури з позовами до суду в інтересах держави. При цьому, Донецькою обласною державною адміністрацією, як компетентним суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, та орендарем за договором №14 від 14.03.2009р., не вжито заходів для повернення спірного об`єкту у судовому порядку.

Позов подано з додержанням вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, додані до нього матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

При цьому, справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, із врахуванням категорії та складності справи, кількості сторін.

Водночас, у ч. 4 ст.236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2019р. справу №912/2385/18 разом із касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019р. передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вищезазначену справу обґрунтувала свій висновок тим, що механізм реалізації права прокурора подавати позови до суду в інтересах держави є недосконалим та неоднозначним, зокрема, вказав на наявну виключну правову проблему щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме: чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема, доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або здійснює неналежним чином суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду).

Окрім того, за позицією Верховного Суду існує також інше питання, що потребує правового висновку щодо правових наслідків, у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, не зазначив визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, не дотримався процедури, що передбачена абз. 3, 4 ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», зокрема: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі №912/2385/19 прийнято до розгляду зазначену справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019р.

Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором; зазначила, що відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. повідомлено учасників справи №912/2385/18, що судове засідання з розгляду касаційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019р. відбудеться 26.05.2020р.

26.05.2020р. Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №912/2385/18 та 16.06.2020р. оприлюднено вступну та резолютивну частини у ЄДРСР.

Згідно з положенням ЗУ «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Зокрема, колегія суддів бере до уваги, що відповідно до частини третьої статті 6 цього Закону, суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Станом на 24.06.2020р. у ЄДРСР повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 не оприлюднено.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, з метою врахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, дотримання єдності судової практики, принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі №905/1133/20 до оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18.

Керуючись ст.ст. 176, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

1.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/1133/20.

2.Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

3.Встановити відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду; заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

4.Встановити керівнику Красноармійської місцевої прокуратури та позивачу строк для подання до суду відповідей на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

5.Запропонувати керівнику Красноармійської місцевої прокуратури: у разі, якщо останній вважає на необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Покровську районну державну адміністрацію (раніше – Красноармійська районна державна адміністрація), яку зазначено у позовній заяві, подати до суду відповідне клопотання із зазначенням на які права та обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення у справі.

6.Запропонувати Донецькій обласній державній адміністрації надати до суду письмову позицію щодо суті спору.

7.Зупинити провадження у справі №905/1133/20 до оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18.

Звернути увагу сторін, що строки, встановлені судом, обліковуються з урахуванням приписів п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає чинності 24.06.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині зупинення провадження у справі до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 4 розд. Х «Прикінцеві положення» цього Кодексу в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020р.

Повна ухвала складена 24.06.2020р.

Суддя Л.В. Ніколаєва