Ухвала суду № 90112598, 30.06.2020, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1356/19

Провадження № 2/177/843/19

У Х В А Л А

30.06.2020

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали за заявою ОСОБА_1 про компенсацію витрат пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про зобов`язання забезпечити доступ, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 14.11.2019 звернулася до суду з указаною заявою, уточнивши яку, просила суд зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» сплатити їй компенсацію витрат у розмірі 600,00 грн, в якості відшкодування транспортних та друкарських витрат, зумовлених необґрунтованими діями АТ «Оператор газорозподільної системи» щодо подання позову за відсутності до того підстав.

Ухвалою суду від 14.11.2019 заява ОСОБА_1 залишалася без руху.

03.03.2020 заявник ОСОБА_1 надала суду уточнену заяву на виконання ухвали суду від 14.11.2019, в якій, уточнивши вимоги просила відшкодувати їй витрати в розмірі 780,00 грн. Крім того, у судовому засіданні 30.06.2020 заявник ОСОБА_1 уточнивши свої вимоги за заявою остаточно просила стягнути з АТ «Криворіжгаз» витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 852,00 грн.

У ході судового засідання ОСОБА_1 підтримала заявлені нею вимоги та просила відшкодувати їй транспорті витрати, а також витрати на друк у розмірі 852,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що витрати понесені нею у зв`язку з безпідставним позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз». Стверджувала, що розмір витрат збільшено через подання та розгляд апеляційної скарги на рішення суду у вказаній справі.

Представник АТ «Оператор газорозподільної системи» правом на участь у судовому розгляді не скористався, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій, зокрема, проти заявлених вимог заперечив, посилаючись на недоведеність заявленого розміру витрат.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши мареіали за заявою та витребувані судом, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.08.2019 АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання забезпечити доступ до комерційного вузла обліку газу та його складових частин.

Ухвалою суду від 24.09.2019 відкрито провадження у справі з призначенням її до судового розгляду.

Представник позивача АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» 24.10.2019 надав суду заяву про відмову від позову, вказуючи про надання відповідачем доступу до свого домоволодіння для демонтажу газового лічильника на повірку.

Ухвалою суду від 08.11.2019 прийнято відмову позивача від позову, провадження у справі закрито, у зв`язку з відмовою позивача від позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (а.с. 38, 40-41).

Заявник ОСОБА_1 14.11.2019 надала суду заяву, в якій, посилаючись на ч. 5 ст. 142 ЦПК України, просила суд зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» сплатити компенсацію понесених нею витрат на транспорт та друк, зумовлених поданням безпідставного позову (а.с.47).

Ухвалою суду від 14.11.2019 вказану заяву залишено без руху (а.с. 48, 49).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.02.2020 ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 08.11.2019 скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. Питання про компенсацію ОСОБА_1 понесених витрат судом апеляційної інстанції не вирішувалося (а.с. 70-71).

Заявник ОСОБА_1 03.03.2020 надала суду заяву про збільшення понесених нею витрат, з урахуванням розгляду справи судом апеляційної інстанції, в якій, окрім іншого, просила стягнути витрат на проїзд у розмірі 752,00 грн та 100 грн, - витрати на друк (а.с. 80).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед інших, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Відповідно до ч. 8, ч. 9 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У цих випадках, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Діючим ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони судових витрат, зокрема надати докази понесення таких витрат.

Відповідна правова позиція викладена у додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Факт пред`явлення АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» позову до ОСОБА_1 за відсутності спору на момент пред`явлення позову встановлено постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.02.2020, яка набрала законної сили.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як відповідач, до якого пред`явлено позов за відсутності до того підстав, має право на компенсацію здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з відповіді ПАТ «Північтранс» від 29.05.2020 № 716, вартість проїзду на маршруті № 441, сполученням с. Недайвода – м. Кривий Ріг, складає 23,34 грн.

Порядок здійснення перевезень пасажирів визначений Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, що затверджено Постановою КМУ від 18.02.1997 №176. Згідно з п. 41 вказаних Правил, пасажир повинен мати квиток на проїзд в автобусі. Квиток дійсний тільки на зазначені у ньому дату і маршрут руху. Натомість, заявником ОСОБА_1 надано у якості доказу на підтвердження витрат, пов`язаних з проїздом, квиток, який не містить даних, визначених Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, зокрема, він не містить маршрут руху, його дати, а також вартість проїзду, вказана у квитку не узгоджується з вартістю проїзду, що повідомлена суду ПАТ «Північтранс» від 29.05.2020 № 716, а тому вказаний квиток є неналежним доказом понесення заявником таких витрат саме у зв`язку з розглядом цивільної справи. Крім того, до матеріалів заяви долучено лише один квиток, у той час, як згідно з заявою ОСОБА_1 , остання здійснювала неодноразові поїздки сполученням с. Недайвода – м. Кривий Ріг, проте, заявник не надала суду доказів понесення нею таких витрат.

Так само, заявник не надала належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення нею витрат у розмірі 100,00 грн на друк та копіювання.

Твердження ОСОБА_1 , про те, що вартість проїзду з її місця проживання до місця знаходження суду та в зворотному напрямку, як і вартість витрат на друк та копіювання, є загальновідомими, суд розцінює критично.

Беручи до уваги викладене, з огляду на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 81, ч. 8, ч. 9 ст. 141 ЦПК України ОСОБА_1 не надала суду жодних належних та допустимих доказів понесення нею транспортних витрат на суму 752,00 грн та витрат на друк та копіювання на суму 100,00 грн, що пов`язані з розглядом цивільної справи за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», з урахуванням того, що визначення розміру понесених заявницею витрат не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , у зв`язку з недоведеністю заявлених нею вимог.

Керуючись ст. ст. 81, 141, 142, 260-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про компенсацію витрат пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про зобов`язання забезпечити доступ, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: