Ухвала суду № 90112195, 19.06.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/782/15-к

провадження № 1-кп/691/8/20

УХВАЛА

19 червня 2020 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі:

судді Черненка В.О.

за участі секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

прокурора Новікова Ю.А.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

захисника Кривов`яза І.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Прокурор Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури Биченко М.А., який є процесуальним прокурором в даному кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування свого клопотання, прокурор посилається на те, що на даний час ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження, яке законодавцем віднесено до тяжких злочинів.

Так, 13.01.2012 року, близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем HUNDAI НІ д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , рухаючись в с. Орловець Городищенського району Черкаської області в напрямку м. Кіровоград, на 180 км + 750 м автодороги Київ-Знам`янка, будучи не уважним під час керування транспортним засобом, не належним чином стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не зреагувавши на її зміну у вигляді ожеледиці, чим легковажно розраховував на відвернення суспільно небезпечних наслідків, порушив пункт 2.3.6 Правил дорожнього руху України. В результаті даного порушення виник занос керованого ним автомобіля та ОСОБА_3 не справився з керуванням і перетнувши вузьку суцільну лінію горизонтальної розмітки проїжджої частини автодороги, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху, тим самим допустив порушення розділу 34 п. 1.1. Правил дорожнього руху України та не переконавшись у створенні небезпеки іншим учасникам руху, змінивши напрямок руху керованого ним автомобіля, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення із зустрічним транспортним засобом IVEKO TURBO DAIRY, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

В результаті даної ДТП та самовпевненості ОСОБА_3 , ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриву селезінки, що супроводжувались внутрішньочеревною кровотечею, які згідно висновку судово-медичного експерта Корсунь-Шевченківського міжрайонного відділення Черкаського обласного бюро СМЕ за № 44 віл 13.03.2012 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя та тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток верхньої третини лівої гомілки, які згідно зазначеного висновку судово-медичного експерта не є небезпечними для життя, як правило спричиняють тривалий розлад здоров`я і по цих ознаках відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, на даний час, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Ухвалою Городищенського районного суду від 22.01.2019 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_3 та надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у судовому засіданні. Ухвалою від 13.09.2019 року провадження в справі було відновлено для вирішення питання про проведення процесуальних дій, у зв`язку з наявністю інформації щодо перетину обвинуваченим державного кордону. Ухвалою суду від 11.01.2020 року, у зв`язку з надходженням інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_3 , 21.04.2019 року, виїхав за межі України, останній був оголошений в міжнародний розшук. Далі, посилаючись на приписи ч.6 ст.193 КПК України, Європейську конвенцію про видачу правопорушників 1957 року, Конвенцію про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року, ч.2 ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України», зазначив, що з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_3 знаходиться за межами України, то у випадку встановлення його місцезнаходження чи затримання на території іноземної держави, до нього будуть застосовуватись правові процедури, передбачені міжнародно-правовими договорами України, в тому числі, вказаними вище Конвенціями, а також Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, згідно яких у процесі екстрадиції особи необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою, без будь-яких альтернатив. Саме процес екстрадиції буде застосовано відносно ОСОБА_3 , оскільки, в разі його виявлення на території іншої держави, уповноважені органи України будуть звертатися з клопотанням про його видачу з метою притягнення до кримінальної відповідальності, що в свою чергу, передбачає надання ухвали суду про тримання останнього під вартою, що повністю узгоджується з вимогами п.1 ч.2 ст.575 КПК України. Беручи до уваги вищенаведене, вважає, що підтвердженням оголошення ОСОБА_3 в міжнародний розшук є ухвала Городищенського районного суду від 11.01.2020 року. Щодо ризиків, то прокурор, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначив, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у ньому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті. На даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що обвинувачений переховується від суду. Також слід врахувати те, що в останні судові засідання ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату та час їх проведення, не з`явився, доказів, які підтверджують факт неможливості участі у судовому засіданні, не надав та виїхав за межі України, а також наявні обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги викладене та те, що існує надто великий ризик того, що обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може продовжувати переховуватись від суду, з метою уникнення від покарання за вчинення тяжкого злочину, вчиняти нові злочини, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому просив обрати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, а після його затримання - доставки останнього до місця кримінального провадження та розглянути, за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, захисника, який заперечував проти задоволення клопотання, потерпілого та його представника, які підтримали клопотання прокурора, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

В поданому клопотанні та в судовому засіданні, прокурор довів, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження, яке законодавцем віднесено до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, перестав з`являтись в судові засідання.

Ухвалою Городищенського районного суду від 22.01.2019 року обвинуваченого ОСОБА_3 оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у судовому засіданні.

Ухвалою Городищенського районного суду від 11.01.2020 року, у зв`язку з надходженням інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_3 , 21.04.2019 року, виїхав за межі України, останній був оголошений в міжнародний розшук.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду.

Як зазначалось вище, ухвалою Городищенського районного суду від 11.01.2020 року, обвинувачений ОСОБА_3 , був оголошений в міжнародний розшук яку суд вважає достатнім доказом для підтвердження факту оголошення особи в міжнародний розшук в розумінні вимог ч.6 ст. 193 КПК України.

Крім того, аналіз положень Правил Інтерполу з обробки даних, свідчить, що такі Правила не регламентують питань оголошення особи в розшук, вони встановлюють принципи та заходи для функціонування Інформаційної системи Інтерполу (ст.3 Правил). Для цілей міжнародного поліцейського співробітництва інформація в Інформаційній системі Інтерполу оброблюється з метою розшуку особи для затримання, арешту або обмеження пересування (ч.2 ст.10 Правил). Відповідно до ст.82 Правил сповіщення з червоним кутом видаються за запитом НЦБ або міжнародної організації, що має право здійснювати розслідування та вести кримінальне провадження з метою встановлення місцезнаходження розшукуваної особи. Статтею 83 Правил визначені спеціальні умови видання сповіщень з червоним кутом, які вимагають надання певної юридичної інформації (п.b ч.2 ст.83), зокрема фабулу справи, обвинувачення, норму закону, максимально можливе покарання, посилання на діючий ордер на арешт або судове рішення подібного роду (якщо можливо направляється копія ордера на арешт або судове рішення).

Таким чином, саме ордер на арешт або відповідне судове рішення має передувати виданню сповіщення з червоним кутом. Інформація про прийняття такого судового рішення є однією з підстав для видачі сповіщення з червоним кутом.

Отже, суд приходить до висновку, що ухвала Городищенського районного суду від 11.01.2020 року, згідно якої обвинувачений ОСОБА_3 , був оголошений в міжнародний розшук, є належним та допустимим доказом оголошення останнього в міжнародний розшук.

Обґрунтована підозра, вищевказані доведені прокурором в судовому засіданні ризики, оголошення ОСОБА_3 в міжнародний розшук, дають підстави для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Саме такий запобіжний захід, на думку суду, є необхідним, адже на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим в ч. 1 ст. 177 КПК України і встановленим під час судового розгляду.

Беручи до уваги те, що на даний час вирішується питання саме про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вирішення питання про застосування такого запобіжного заходу буде вирішуватися окремо у випадку його затримання, суд, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України не вирішує питання про визначення того чи іншого розміру застави, а також, згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, не визначає дату закінчення дії даної ухвали у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 196, 331, КПК України, рішенням КСУ у справі №3-208/2018 (2402/18) від 13.06.2019 року №4-р/2019, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , задоволити.

Обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя (згідно обвинувального акту) АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_3 і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити ОСОБА_3 до суду для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Виконання ухвали покласти на Городищенський ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області та сектор міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Черкаській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя В. О. Черненко