Рішення № 90109505, 25.06.2020, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/353/20

Провадження № 2/743/198/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі Воєдило О.В.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області, третя особа: Ріпкинська районна державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіальної громади в особі Великозліївської сільської ради про тлумачення заповіту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , склала заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області та зареєстрований в реєстрі за № 21, згідно якого зробила таке розпорядження: "Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН №022958, виданий Ріпкинською районною державною адміністрацією 28.06.1996, зареєстрований 20.08.1996 у Книзі реєстрації №635, заповідаю своєму онукові ОСОБА_3 ". ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємець померлої ОСОБА_2 , її онук ОСОБА_3 прийняв спадщину, але не оформив свої спадкові права та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємицею майна померлого ОСОБА_3 є його матір - позивачка ОСОБА_1 , яка у шестимісячний строк подала заяву про прийняття спадщини. При зверненні позивачки до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначене право на земельну частку (пай), нотаріусом було відмовлені їй у вчиненні відповідної нотаріальної дії, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) не є майном, а є документом, що посвідчує право власності на таке майно. Тому оскільки, вказаний заповіт складений таким чином, що немає можливості витлумачити його однозначно та визначити справжню волю заповідача. Враховуючи той факт, що заповіт не змінено і не скасовано, позивачка просить тлумачити заповіт, оскільки інша можливість для успадкування майна, визначеного у заповіті, у неї відсутня.

У судове засідання позивачка не з`явилася, надавши до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, надіславши до суду відзив на позовну заяву та заяву, в яких просили справу розглядати у їх відсутність та зазначили, що при вирішенні спору покладаються на розсуд суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області 28.06.1996 на підставі рішення Ріпкинської РДА від 10.06.1996 року № 209, на ім`я ОСОБА_2 був виданий сертифікат серії НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільгосппідприємства «Славутич» с. Великий Зліїв Ріпкинського району Чернігівської області, розміром 4,24 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

ОСОБА_2 , згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області Лесун С.М. 28 лютого 2000 року, який зареєстровано в реєстрі за №21, заповіла належний їй сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН №022958 своєму онукові ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З довідки державного нотаріуса Першої чернігівської державної нотаріальної контори, в.о. державного нотаріуса Ріпкинської районної державної нотаріальної контори Підгайної О.І. від 18.11.2019 вбачається, що відносно майна померлого ОСОБА_3 заведена спадкова справа №151/20019. Позивачка, будучи спадкоємицею спадкодавця ОСОБА_3 звернулася із заявою до державного нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину, а саме на право на земельну частку (пай) згідно сертифіката серії ЧН №022958, яке належало ОСОБА_2 – бабі спадкодавця ОСОБА_3 , який за життя прийняв спадщину після смерті останньої, але не оформив своїх спадкових прав. Однак оскільки за життя ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_3 сертифікат, що посвідчує зазначене право, тому нотаріусом було роз`яснено, що сертифікат на право на земельну частку (пай) не є майном, а є документом, що посвідчує право власності на таке майно, тому необхідно тлумачення заповіту та встановлення дійсної волі заповідача.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять всі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Виходячи з аналізу положень ст.ст.213, 1256 ЦК, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. Тлумачення заповіту здійснюється з метою встановлення точної волі заповідача і може мати місце, якщо заповіт викликає питання в спадкоємців, має суперечливий характер, у зв`язку з чим необхідно уточнити його зміст.

При цьому ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення в тексті самого правочину.

Таким чином, при тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у сам зміст заповіту, враховуючи також, що заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

На підставі викладеного, враховуючи, що позивачка є спадкоємицею померлого ОСОБА_3 , який за життя прийняв, але не встиг оформити спадщину після померлої ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт на його користь, а також те, що за спадковим законодавством спадкується право на земельну частку (пай), а не документ, що посвідчує таке право, на що і була спрямована воля заповідачки ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, а заповіт, посвідчений 28.02.2000 секретарем виконавчого комітету Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області Лесун С.М. та зареєстрований в реєстрі за №21, складений ОСОБА_2 , тлумачити таким чином, що ОСОБА_2 заповіла своєму онукові ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільгосппідприємства «Славутич» с. Великий Зліїв Ріпкинського району Чернігівської області, розміром 4,24 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН №022958.

Керуючись ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Територіальної громади в особі Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 91, с. Вороб`їв Ріпкинського району Чернігівської області, код ЄДРПОУ6 04415910), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ріпкинська районна державна нотаріальна контора (місцезнаходження: вул. Шевченка, 118, м. Чернігів) про тлумачення заповіту - задовольнити в повному обсязі.

Заповіт, посвідчений 28 лютого 2000 року секретарем виконавчого комітету Великозліївської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області Лесун С.М. та зареєстрований в реєстрі за №21, складений ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тлумачити таким чином, що ОСОБА_2 заповіла своєму онукові ОСОБА_3 належне їй право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності сільгосппідприємства «Славутич» с. Великий Зліїв Ріпкинського району Чернігівської області, розміром 4,24 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН №022958.

Повне рішення суду складено 25 червня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Павленко