Рішення № 90108929, 19.06.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21665/18

Провадження № 2/686/1429/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2020

19 червня 2020 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Чевилюк З.А.,

за участі секретаря Перун А.М.,

представника відповідача Кузнецова К.С.

розглянувшиу судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим та недійсним , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач(надалі позивач-відповідач) в вересні 2018 року звернувся до суду з в позовом про стягнення заборгованості по кредиту № HMIBGK00007969 в розмірі 14 484,51 доларів США, посилаючись на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 14.02.2008 року було укладено договір кредиту № HMIBGK00007969 на суму 121307,13 доларів США на термін до 11.02.2028 р. Позивач-відповідач надав дані кошти, а відповідач ОСОБА_1 їх отримала і зобов`язалась сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 12 % річних. В забезпечення виконання зобов`язання по погашенню кредиту 14.02.2008 р. було укладено договори поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 свого зобов`язання перед банком не виконала, тому згідно уточнених позовних вимог станом на 06.12.2017 року її заборгованість складає 15817,72 доларів США грн., з них: 14484,51 доларів США – заборгованість за кредитом, 1.79 доларів США – заборгованість по відсотках, 1331,42 доларів США – пеня. Враховуючи, що згідно законодавства кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом, то остаточною сумою яку просить стягнути позивач з відповідача ОСОБА_1 та співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (поручителями за договором) є 14484,51 доларів США, а також судові витрати по справі – судовий збір в сумі 5900,99 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13 листопада 2018 року позов задоволено повністю та винесено заочне рішення.

За заявою ОСОБА_3 суд переглянув заочне рішення та скасував за ухвалою від 1.11.2019 року.

Ухвалою суду від 25.02.2020 року об`єднано зустрічний позов ОСОБА_3 (надалі відповідач-позивач) та основний.

В зустрічному позові відповідач-позивач вказав, що не є поручителем за кредитним договором № HMIBGK00007969 від 14.02.2008 року, а наданий ПАТ КБ «Приватбанк» договір поруки № HMIBGА00007969/1 від 14.02.2008 року, вважає недійсним. З наданих банком кредитно-фінансових документів вбачається, що останній в односторонньому порядку збільшив обсяг відповідальності боржника, а саме процентну ставку в період з 20.10.2008 року по 01.03.2011 року з 12% до15,2 %, що вказує на припинення договору поруки в порядку передбаченому ст.559 ЦК в редакції чинній на дату збільшення відсоткової ставки.

Щодо недійсності договору поруки, то ОСОБА_3 повідомив про неотримання жодних повідомлень про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором № HMIBGK00007969 від 14.02.2008 року. Не надсилання банком повідомлень про необхідність погашення заборгованості унеможливлює покладення відповідальності на ОСОБА_3 обов`язку із сплати заборгованості.

Крім того, підставою заявленого позову є невиконання зобов`язань за кредитним договором № HMIBGK00007969 від 14.02.2008 року, тоді як за договором поруки ОСОБА_3 відповідає за зобов`язаннями взятими ОСОБА_4 за договором № HMIBGА00007969.

Відповідно до ч.2. ст..548 ЦК України недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Забезпеченню підлягають лише дійсні вимоги. Зважаючи на відсутність між ОСОБА_4 та АТ КБ «Приватбанк» будь-яких зобов`язань за кредитним договором № HMIBGА00007969 , договір поруки від 14.02.2008 року є недійсним, так як суперечить ч.2. ст..548 ЦК України, а також не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідач-позивач просив визнати договорі поруки №HMIBGA00007969/1 від 14.02.2008 року, укладений між АТ КБ “Приватбанк» та ОСОБА_3 припиненим та недійсним.

Позивач-відповідач в судове засідання не з`явився до суду. В матеріалах справи є заява про розгляд справи за відсутності представника банку. Крім того, банк тричи 12.12.2019 року, 21.01.2020 року,18.06.2020 року ставив питання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника банку, необхідністю надання додаткового часу для надання доказів та пояснень по справі. Жодного разу суду не представлено доказів та обґрунтувань причин поважності неявки представника банку в судове засідання. За вказаних причин, зважаючи на тривалість провадження у справі, заперечення представника ОСОБА_3 щодо відкладення розгляду справи, суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи та розглядав справу за наявними матеріалами, оцінивши дії банку як зловживання процесуальними правами.

Позивач-відповідач у відзиві на зустрічний позов фактично підтвердив існування невиконаного кредитного зобов`язання за договором HMIBGK00007969. Підтвердив механічну помилку під час складання договору поруки HMIBGА00007969 від 14.02.2008 року, що є забезпеченням ОСОБА_3 кредитних зобов`язань за договором № HMIBGK00007969 ОСОБА_1 . Поручителі та позичальник були ознайомлені з умовами кредитного договору та договорів поруки та підтвердили свою згоду власноручними підписами. Просив застосувати позовну давність до спірних відносин. ОСОБА_3 знав про укладений з банком 14.02.2008 року договір поруки в день укладення. Зміна відсоткової ставки мала місце в жовтні 2008 року. Представник ОСОБА_3 заперечив основний позов та підтримав зустрічний. Підстави для застосування строку позовної давності відсутні з огляду на те, що про порушене право дізнався після ознайомлення з заочним рішенням та матеріалами справи в жовтні 2019 року. Банк в свою чергу здійснивши механічну помилку в посиланні на номер кредитного договору в договорі поруки за десять років існування відносин не вніс виправлення/зміни до договору. Інші учасники повідомлялись про час та дату судового засідання, проте не з`явились та не забезпечили явки представників. Клопотання від ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, розгляд справи за відсутності до суду не надходили.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить основний позов та зустрічний підлягаючими задоволенню частково.

Судом встановлено, що між позивачем-відповідачем та відповідачем ОСОБА_1 14.02.2008 року було укладено кредитний договір HMIBGK00007969 на суму 121307,13 доларів США на термін до 11.02.2028 р.

Позивач-відповідач свої зобов`язання за договором виконав, тоді як відповідач ОСОБА_1 на порушення умов договору створила заборгованість по сумі кредиту та відсоткам за кредитом. Відповідно до договору її заборгованість складає 15817,72 доларів США, з них: 14484,51 доларів США – заборгованість за кредитом, 1.79 доларів США – заборгованість по відсотках, 1331,42 доларів США – пеня, 14484,51 доларів США – заборгованість за кредитом.

Згідно законодавства кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, тому остаточною сумою яку просить стягнути позивач-відповідач з відповідача та співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (поручителів за договором) є 14484,51 доларів США, що за курсом 27.16 грн. за 1 долар США відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.12.2017 року складає 393399,29 грн. та судові витрати.

За договорами поруки № HMIBGА00007969/2, № HMIBGА00007969/1 від 14.02.2008 року поручителі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 взяли на себе зобов`язання відповідати перед банком за виконання кредитного забов`язання боржником, включаючи сплату відсотків за користування, кредиту, комісій, винагород, штрафів та інших платежів, відшкодування збитків(п.2).

В той же час за п.5 договорів поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником будь-якого зобов`язання, передбаченого п.1 цього договору, кредитор направляє поручителю письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Поручитель зобов`язується виконати зобов`язання зазначене в письмові вимозі на протязі п`яти календарних днів з моменту отримання вимоги вказаної у п.5 договору(п.6 договору). Таким чином, підставою для поручителя виконання кредитного зобов`язання є отримання письмової вимоги, а не лише її направлення кредитором.

В договорах поруки п.16 обумовлені особливі умови надання кредиту боржнику ОСОБА_6 та забезпечення повернення поручителями, що відповідають безпосередньо умовам укладеного кредитного договору HMIBGK00007969 від 14.02.2008 року, в тому числі і вказана конкретна відсоткова ставка 1% за місяць.

Суд не бере до уваги аргументи представника ОСОБА_3 щодо недійсності договору поруки відповідно до ч.2. ст.548 ЦК, оскільки відсутнє кредитне зобов`язання за неіснуючим договором №HMIBGА00007969 від 14.02.2008 року, тоді як насправді мав місце кредитний договір №HMIBGК00007969 від 14.02.2008 року; оцінює це як механічну описку, що не впливає на обсяг зобов`язань.

В той же час заслуговують на увагу положення договору поруки, що зміни та доповнення до договору поруки вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди(п.13).

Зокрема, договір поруки не містить будь-яких посилань на отриману попередньо згоду ОСОБА_3 на збільшення відсоткової ставки за кредитом боржника ОСОБА_1 .

З наданих банком кредитно-фінансових документів вбачається, що останній в односторонньому порядку збільшив обсяг відповідальності боржника, а саме процентну ставку в період з 20.10.2008 року по 01.03.2011 року з 12% до15,2 %, що вказує на припинення договору поруки в порядку передбаченому ст.559 ЦК в редакції чинній на дату збільшення відсоткової ставки, оскільки поручитель ОСОБА_3 не був повідомлений про даний факт. Збільшення відсоткової ставки з ним не узгоджувалось. Будь-яких повідомлень про збільшення відсоткової ставки за кредитом він не отримував, додаткових угод не укладав.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках(ст.13 ЦПК).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, порука припиняється за наявності факту зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. При цьому для припинення поруки достатнім є встановлення таких змін в основному зобов`язанні. При цьому подальше фактичне виконання зобов`язання, в тому числі фактичний строк його виконання, відмова кредитора від вимоги щодо виконання зобов`язання в зміненому обсязі, не свідчать про збереження поруки, оскільки відбулися після настання правоприпиняючого факту (збільшення обсягу відповідальності).

Збільшення вказаної відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов`язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення строку повернення кредиту(Постанова Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2019 року, справа № 523/3082/14-ц).

Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інте¬ресу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у стст.252—255 ЦК.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для застосування строку позовної давності до спірних відносин за заявою позивача-відповідача, кредитора по справі, відсутні. Оскільки не доведено поінформованість відповідача-позивача про збільшену відсоткову ставку в жовтні 2008 року. Не представлено доказів отримання відповідачем-позивачем будь-яких повідомлень щодо виникнення кредитного зобов`язання в порядку передбаченим договором поруки, оформлені письмово за погодженням з поручителем зміни про збільшення відсоткової ставки за кредитним зобов`язанням.

Аргументи представника ОСОБА_3 щодо отримання інформації про судовий спір після ознайомлення з матеріалами справи в жовтні 2019 року, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, суд знаходить вимоги позивача-відповідача до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підставними та такими, що підлягають задоволенню. Договір поруки HMIBGА00007969/1 від 14.02.2008 року укладений між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 є припиненим на підставі збільшення відсоткової ставки за кредитним зобов`язаннням без узгодження з останнім.

Судові витрати підлягають стягненню пропорційно сумі задоволених вимог в порядку ст141 ЦПК.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 13, 81, 263-264 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 559,611, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Застрічний позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим та недійсним задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» 14 484,51 доларів США(що еквівалентно 393 399,29 грн.) боргу за кредитним договором HMIBGK00007969 від 14.02.2008 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у справі 5900,99 грн., з кожного по 2950,50 грн.

Визнати договір поруки HMIBGА00007969/1 від 14.02.2008 року укладений між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 –припиненим.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з АТ КБ «Приватбанк`на користь ОСОБА_3 судовий збір 840,80 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги .

Позивач-відповідач: АТ КБ «Приватбанк»01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код 14360570.

Відповідач-позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідачі: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 26 червня 2020 року.

Суддя Хмельницького міськрайонного суду З.А.Чевилюк