Рішення № 90108572, 10.06.2020, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/3709/18

(провадження № 2/658/300/20)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

у складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.,

при секретарі судового засідання Оніщенко Л.В.,

за участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки - адвоката Сидоренко Н.О.

розглянувши в залі суду в м. Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання осо-би такою, що втратила право користування житлом та примусове виселення без надання ін-шого житла,-

в с т а н о в и в :

25 вересня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, усу-нення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення без надання ін-шого житла.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що їм, ОСОБА_1 та її сину – ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ).

У вказаній квартирі зареєстрована та проживає без відповідних правових підстав - від-повідач ОСОБА_3 , добровільно знятись з реєстрації та звільнити квартиру не бажає.

Просять визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування вказаним жит-ловим приміщенням, усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення без надання іншого житла.

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову не визнала, пояснивши, що чоловік позивача ОСОБА_5 шахрайським чином оформив спірну квартиру на себе. Ніяких дій, щодо укладення договору продажу вона не вчиняла.

Представник відповідача – адвокат Сидоренко Н.О. в судовому засіданні просила від-мовити в задоволення даних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників розгляду, суд прихо-дить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюва-них прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів особи може бути припинення дії, яка порушує право.

Судом встановлено, що, ОСОБА_1 та її сину – ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору про припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з переда-чею права власності на нерухоме майно від 20 лютого 2018 року (а.с. 5-6, 7).

У вказаній квартирі зареєстрована та проживає без відповідних правових підстав відпо-відач ОСОБА_3 (а.с. 13).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.09.2007 р. ОСОБА_3 продала ОСОБА_6 квартиру за АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Також судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 домовилися про поділ квартири під АДРЕСА_1 . У зв`язку з поділом вказаного об`єкту нерухомого майна, право спіль-ної сумісної часткової власності, а саме 1/2 частки квартири належать ОСОБА_5 , а 1/2 частка квартири належить ОСОБА_1 та переходять їм в особисту приватну власність (а.с. 15, 16, 17, 18).

Реєстрація та проживання відповідача у належній ОСОБА_3 квартирі перешкоджає позивачам належним чином користуватися і володіти майном, чим порушує їх права як влас-ників.

Згідно до ч.1 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Конституція України статтею 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування жит-лом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних сво-бод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право на безперешкодне ко-ристування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і роз-поряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України, право власності є право особи на річ (май-но), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм май-ном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень, передбачених ст.ст.383, 391 ЦК України, власник жилого будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права кори-стування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносять-ся до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Відповідно до п.8 Договору купівлі-продажу від 24.09.2007 року ОСОБА_3 -димирівна зобов`язувалася передати квартиру покупцю, виселитися з усіма особами, які про-живають разом з ним знятись з реєстраційного обліку разом з усіма зареєстрованими в квар-тирі особами не пізніше 25.09.2007 року.

Після фактичного виконання умов договору купівлі-продажу виявилось, що відпові-дачка ОСОБА_3 не виконала своїх зобов`язань за п.8 договороу купівлі-продажу, про-довживши в ній проживати, за власним бажанням не має наміру виселятись та знятись з реє-страційного обліку.

Дані обставини сторонами не оспорюються.

Твердження відповідача про те, що позивачі набули права власності на квартиру шах-райськими методами у судовому засіданні підтвердженні не були. Позову щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним відповідачкою не подавалося.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч.1 ст. 321 ЦК України право власності непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 317 та ст. 391 ЦК України власникові належить право во-лодіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як передбачено ч. 3 ст. 116 ЖК України, осіб, які самовільно зайняли жиле примі-щення, виселяють без надання їм іншого приміщення.

Таким чином, суд вважає, що позивачі мають право користуватися та розпоряджатися квартирою на її розсуд, оскільки остання є їх спільною частковою власністю відповідно до договору про визначення часток та договору про припинення права на аліменти в зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно. Відповідачка не є членом сім`ї позивачів, до-казів свого законного перебування та користування даною квартирою не надала, а тому, по-зов в частині виселення підлягає задоволенню.

Разом з тим, вирішуючи по суті заявлені позивачами вимоги, суд приходить до ви-сновку про відсутність підстав для їх задоволення в частині визнання відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, оскільки належним способом захисту порушеного права позивачів буде саме спосіб, визначений в п.2 позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користуван-ня житлом та примусове виселення без надання іншого житла – задовольнити частково.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловим приміщенням - житловим будинком який розташований в АДРЕСА_3 , шляхом висе-лення з вказаного будинку.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстра-ційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 352,40 грн.

В решті інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скар-ги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного про-вадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив пи-тання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеля-ційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його прого-лошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстро-ване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний но-мер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстро-ване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя: О. Є. Терещенко